ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24743/21
провадження № 2/753/2064/22
"28" квітня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гусак О.С., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Суліма Олена Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Суліма Олена Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 11 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Сулімою О.О. відкрито виконавче провадження № 67484724 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з нього на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», заборгованості за кредитним договором в розмірі 16900 грн 60 коп. Зазначає, приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки виконавчий напис вчинено за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості, та нотаріусу було надано кредитний договір не посвідчений нотаріально.
Посилаючись на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким визнати такими, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М № 54893 від 21 травня 2021 року про стягнення з нього на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», заборгованості за кредитним договором в розмірі 16850 грн 60 коп. та 50 грн. плати за вчинення виконавчого напису, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18 лютого 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що ним виконанні вимоги передбачені п. 2 Постанови КМУ від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у беспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріально округу Остапенку Є.М. вичерпний перелік документів.
На адреси третіх були надіслані копії ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, однак письмових пояснеь на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк вони не подали.
У відповідності ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 21 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 54893 від 21 травня 2021 року яким нотаріусом запропоновано: звернути стягнення з громадянина України, яким є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи: невідомо, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти за кредитним договором № 406766259 від 6 березня 2019 року у розмірі 16850 грн 60 коп. та плату за вчинення виконавчого напис у розмірі 50 грн, а разом 16900 грн 60 коп. (а.с. 11).
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Сулімою О.О. винесено постанову від 11 листопада 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67484724 за вказаним виконавчим написом (а.с. 9).
Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1 посилається на те, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису № 54893 порушено вимоги закону, оскільки зазначений виконавчий напис вчинено щодо вимог, які є спірними, так як виконавчий напис вчинено за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості, та нотаріусу було надано кредитний договір не посвідчений нотаріально.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Таким же чином врегульовано дане питання і Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно зі ст. 89 Закону у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Аналогічна інформація викладена і в підпунктах 2.1, 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до п. 1 даного Переліку для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватися судом, при здійсненні своєї діяльності нотаріус не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
При цьому, з точки зору ст. 88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Така правова позиція висловлена у численних постановах Верховного Суду, а саме: від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, № 369/6415/17 від 26 лютого 2020 року та інших, які мають враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
На думку Верховного суду в постанові № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, розрахунок заборгованості, зроблений стягувачем, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов'язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Враховуючи ці обставини та вимоги ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Суд при цьому має перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.
Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 5 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.
Відповідач, не довів свого права стягувати заборгованість з позивача за укладеним з іншою фінансовою установою договором, та саму суму заборгованості.
Відповідач, заперечуючи вимоги позивача, зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» надало приватному нотаріусу всі необхідні документи для вчинення останнім оскаржуваного позивачем виконавчого напису № 54893, а саме: оригінал кредитного договору та розрахунок заборгованості за кредитним договором.
Однак детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 406766259 від 6 березня 2019 року, який було надано нотаріусу для підтвердження заборгованості позивача, і який би детально відображав структуру боргу (строки погашення заборгованості, суми нарахувань за кожен період тощо) Позивача за Кредитним договором, у тому числі з врахуванням усіх сплат здійснених ним, суду надано не було.
Крім того, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За пунктом 62 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №553/1325/14-ц та постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №61-517св18.
Таким чимном, відповідачем не доведено дотримання встановленого законом порядку при зверненні за вчиненням виконавчого напису, і твердження позивача в цій частині ним не спростовані.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко М.Є. пояснень до суду не надав, відповідності своїх дій Закону України «Про нотаріат» та вище приведеному Порядку при вчиненні виконавчого напису також не довів.
З матеріалів справи вбачається, що будь-яких вимог до позивача про усунення порушень відповідач не пред'являв.
Яким чином, та виходячи з чого відповідачем нарахована заборгованість, з матеріалів справи не вбачається і таких доказів відповідач суду не надав.
Будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов'язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має саме товариство, як стягувач, при зверненні до нотаріуса.
В позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідач не міг надати оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору № 406766259 від 6 березня 2019 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», оскільки такий не укладався.
Таким чином, вбачається, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис з порушення вимог чинного на момент вчинення виконавчого напису законодавства.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), викладено правову позицію, відповідно до якої, оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчих напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника та у зв'язку з тим, що кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально.
Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, тверджень позивача, не спростованих відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
З огляду на наведене позов підлягає задоволенню.
Також відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 908 грн.
Керуючись ст. ст.15, 16, 18 ЦК України, ст. Ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. Ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 109, 110, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Суліма Олена Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 54893 від 21 травня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловича про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», заборгованості в розмірі 16900 грн 60 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.
Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 35625014).
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5).
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Суліма Олена Олександрівна (04070, м. Київ, вул. Спаська, 35, 9-й поверх, оф. 84, каб. 1).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.С. Гусак