28 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4793/21
головуючий суддя І інстанції - Сіпака А.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2021 року в адміністративній справі №280/4739/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виключення з пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 16.06.1982 по 30.08.1982 на шахтоуправлінні “Торезьке”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області включити до пільгового стажу позивача період роботи з 16.06.1982 по 30.08.1982 на шахтоуправлінні “Торезьке”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити заборгованість по пенсії за період з травня 2018 року по листопад 2018 року з урахуванням фактично виплачених сум;
- допустити до негайного виконання рішення суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2021 року адміністративний позов задоволений частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області по виключенню з пільгового трудового стажу за Списком № 1 періоди роботи ОСОБА_1 з 16.06.1982 по 30.08.1982 на шахтоуправлінні “Торезьке” виробничого обєднання “Торезантрацит”.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу періоди роботи на шахтоуправлінні “Торезьке” виробничого обєднання “Торезантрацит” відокремленого підрозділу “Управління допоміжного виробництва державного підприємства “Торезантрацит”, зазначені в довідці № 2017 від 13.10.2014, які надають право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ та ч. 1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішенням № 084750000469 про перерахунок пенсії від 25.01.2021 та від 26.01.2021 позивачу призначено пенсію з 05.05.2019 без зарахування до пільгового стажу на підземних роботах, періоду роботи з 16.06.1982 по 30.08.1982, оскільки довідка № 2017 від 13.10.2014 видана архівом відокремленого підрозділу управління допоміжного виробництва Державного підприємства “Торезантрацит”, а по трудовій книжці позивач працював в шахтоуправлінні “Торезьке”, тобто довідка видана зберігачем архіву, а не підприємством, на якому працював позивач, і не правонаступником підприємства.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 05.05.2018 та з цієї дати йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Судом встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 26.07.2018 № 0000585620.
Рішенням № 084750000469 про перерахунок пенсії від 25.01.2021 та від 26.01.2021 позивачу призначено пенсію з 05.05.2019 без урахування до пільгового стажу на підземних роботах періоду роботи з 16.06.1982 по 30.08.1982.
Листом від 15.04.2021 № 4816-3286/Р-02/8-0800/21 позивача було повідомлено про те, що при зверненні за призначенням пенсії ОСОБА_1 було надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 2017 від 13.10.2014 про період роботи з 16.06.1982 по 30.08.1982 підземним проходчиком. В звязку з тим, що довідка видана архівом відокремленого підрозділу управління допоміжного виробництва Державного підприємства “Торезантрацит”, а по трудовій книжці у цей період позивач працював в шахтоуправлінні “Торезьке”, відповідно стаж з 16.06.1982 по 30.08.1982 не враховано до пільгового стажу.
Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний період праці позивача підтверджений необхідним документами, а саме трудовою книжкою та уточнюючою довідкою, архівним документом, що свідчить про необґрунтованість відмови відповідача у зарахуванні такого стажу до пільгового періоду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного забою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.
Відповідно до підрозділу 1 розділу І постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 “ Об утверждении списков производств, цехов, и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условияхи и в льготных размерах”, що був чинний на період 1986-1992 роки, до Списку №1 відносяться “Все рабочие, инженерно-технические работники и служащие,
занятые полный рабочий день на подземных работах по добыче угля,
руды, сланца, нефти, озокерита, газа, графита, асбеста, соли,
слюды и других рудных и нерудных ископаемых, в геологоразведке, на
дренажных шахтах, на строительстве шахт, рудников и других
подземных сооружений, а также все работники, занятые полный
рабочий день под землей на обслуживании указанных выше рабочих и
служащих (медперсонал подземных (здравпунктов, работники подземной
телефонной связи и т. д.)”.
Згідно статті 65 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до зазначених норм Кабінетом Міністрів України 12.08.1993 прийнято Постанову №637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок 637).
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як вбачається зі змісту витягу з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.08.1981, ОСОБА_1 :
- 16.06.1982 прийнятий підземним прохідником для проходження виробничої практики (запис №3, наказ №88/к від 16.06.1982);
- 30.08.1982 звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики (запис №4, наказ №132/к від 30.08.1982).
Згідно із Довідкою № 2017 від 13.10.2014, виданою відокремленим підрозділом “Управлінням допоміжного виробництва Державного підприємства “Торезантрацит”, про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній: “ ОСОБА_2 пропрацював повний робочий день під землею на Шахтоуправлении Торезское производственного обьединения “Торезантрацит” в период с 16.06.1092 по 30.08.1982 подземный проходчик, участок ГПУ2, приказ 88К от 12.06.1982, приказ 132к от 25.08.1982. Производственная практика, подземные выхода: 1982 год - VI - 12 вых.; VII - 24 вых.; VIII - 25 вых…. За время работы в качестве: подземного проходчика, работал полный рабочий день по землей и относится к списку № 1 р. 1 п. 1 согласно Постановления Совета Министров СССР № 1173 от 22.08.1956 года…”.
Згідно із наказом Міністерства вугільної промисловості України № 422 від 03 серпня 2006р. “Про передачу архівів шахт” генеральному директору ДП "Торезантрацит" ОСОБА_3 прийняти архівні документи шахт: "Червона Зірка", "Об'єднана", N 2
і N 43 шахтоуправління "Торезьке".
Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоди трудової діяльності та інші періоди, враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.
Аналіз вищезазначених норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу або звільнення виконуються акуратно. У разі виявлення неправильного або неточного запису виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис, про що окремо зазначається у трудовій книжці.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірний період праці позивача підтверджений необхідним документами, а саме трудовою книжкою та уточнюючою довідкою, архівним документом, що свідчить про необґрунтованість відмови відповідача у зарахування такого стажу до пільгового періоду.
Доводи відповідача з приводу того, що надана уточнююча довідка про характер праці за спірний період не відповідає вимогам Закону, через те, що вона видана підприємством, на якому не працював позивач суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 13.10.2014 року видано ВП УДВ Державного підприємства “Торезантрацит” не як роботодавцем позивача, а як підприємством держателем архіву шахтоуправління “Торезьке”, сама довідка видана на підставі таких документів позивача: особова картка фТ-2, особовий рахунок № НОМЕР_2 , накази, табелі спуску.
В свою чергу, відповідач в даній справі не надав доказів на підтвердження незаконності довідки № 2017 від 13.10.2014. Не доведено і того, що довідку видано органом, що створений у порядку, не передбаченому законом. В даному випадку, представником відповідача не надано суду належних обґрунтувань щодо не можливості здійснення належної перевірки довідки ВП УДВ Державного підприємства “Торезантрацит”, № 2017 від 13.10.2014, та інших документів, як і не надано доказів, що суб'єктом владних повноважень було вчинено усі необхідні дії для перевірки документів після отриманої заяви від позивача.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що неврахування зазначеної довідки № 2017 від 13.10.2014 з підстав того, що вона видана архівом відокремленого підрозділу управління допоміжного виробництва Державного підприємства “Торезантрацит”, а по трудовій книжці у цей період позивач працював в шахтоуправлінні “Торезьке”, є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції - відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року в адміністративній справі №280/4793/21 - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає за виключенням наявності підстав, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя Д.В. Чепурнов