28 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 280/5098/21
головуючий суддя І інстанції - Новікова І.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2021 року в адміністративній справі №280/5098/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №0800-0218-8/33857 від 18.05.2021 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу період роботи з 15.04.1985 по 01.04.2000 де позивач, згідно даних трудової книжки працював на посаді механізатора;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 12.05.2021.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №084750002877 від 13.05.2021 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 15.04.1985 по 01.04.2000, протягом якого ОСОБА_1 , згідно даних трудової книжки працював на посаді механізатора.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 12.05.2021 призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що відмова у призначенні позивачу пільгової пенсії є обґрунтованою, оскільки позивач у період з 15.04.1985 року по 01.04.2000 року працював на посаді механізатора, яка не належить до посад, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
ОСОБА_1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, 12.05.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 13.05.2021 №084750002877 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно із статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
Не погодившись з правомірністю наведеного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правомірним є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 15.04.1985 по 01.04.2000, протягом якого ОСОБА_1 , згідно даних трудової книжки працював на посаді механізатора та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Відповідно до ст. 2 Закон України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Вказані правові приписи кореспондуються з п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якими визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637).
Так, відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії були висновки відповідача, що до пільгового стажу позивача не підлягають зарахуванню періоди роботи з 15.04.1985 року по 01.04.2020 року, оскільки згідно акту перевірки від 16.03.2020 року № 130/4 та запису в трудовій книжці позивача, останній працював на посаді механізатора, яка не передбачена переліком посад, що користуються правом пільгового пенсійного забезпечення.
Як вбачається з записів трудової книжки позивача, останній у період з 05.08.1983 року по 01.04.2020 року працював на посаді тракториста.
При цьому, 15.04.1985 року позивачу було привласнено 2 клас механізатора.
Так, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що встановлення позивачу класу механізатора не свідчить про переведення позивача на іншу роботу, яка не надає права на пільгову пенсію.
Поряд з вказаним, відповідно до довідки від 04.07.2019 №210, виданої ліквідатором КСП «Алексеевское» Міщенко В.О. з 19.11.1979 по 24.05.1981, з 05.08.1983 по 01.04.2000 працював в якості тракториста-машиніста та був зайнятий на виробництві с/г продукції на протязі повного періоду (а.с.12).
Відтак, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 15.04.1985 по 01.04.2000, протягом якого ОСОБА_1 , згідно даних трудової книжки працював на посаді механізатора та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому, зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом першої інстанції також було зобов'язано відповідача призначити позивачу та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, як вбачається з адміністративного позову позивача, останній просив призначити йому пенсію відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що є достатнім способом захисту прав позивача.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом зміни абзацу 3 резолютивної частини рішення та викладення його в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 12.05.2021 призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В іншій частині рішення суду першої інстацнії підлягає залишенню без змін.
Частиною 4 ст. 317 КАС України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2021 року в адміністративній справі №280/5098/21 -змінити, виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 12.05.2021 призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2021 року в адміністративній справі №280/5098/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.Є. Чередниченко