21 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/14144/21
головуючий суддя І інстанції -Тулянцева І.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 року в адміністративній справі №160/14144/21 за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені;
-зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при зхвільненні із розрахунку 427.14 грн. у день за період з 05.06.2018 року по 05.08.2021 року терміном 1157 календарних днів у сумі 494197.19 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто останньому.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що адміністративний позов був підписаний його представником, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правової допомоги, який був долучений до адміністративного позову.
Відзив від відповідача на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутній будь-який документ, який би підтверджував рішення позивача реалізувати своє право на підписання такої заяви не самостійно, а через адвоката.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За приписами частин першої та другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до п. 12.8 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від « 12» квітня 2019 року No 41, ордер містить наступні реквізити обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).
Відтак, ордер, який видано, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 25.09.2020 року по справі № 263/18419/19 та від 20.11.2020 року по справі № 1.380.2019.002167, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття судом першої інстанції спірної ухвали про повернення адміністративного позову були висновки останнього стосовно відсутності у наданому договорі про надання правничої допомоги положень стосовно наявності у адвоката права на підписання позову.
Так, зі змісту адміністративного позову вбачається, що останній був підписаний представником позивача адвокатом Буряк О.М.
В свою чергу, до адміністративного позову позивачем була долучена копія ордера серії АН № 1015264, відповідно до якого ОСОБА_1 уповноважує адвоката Буряк О.М. представляти його інтереси у Дніпропетровському окружному адміністративному суді. В наведеному ордері також зазначено, що права адвоката договором про надання правової договори не обмежуються.
Отже, з огляду на вказані правові норми та встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що в межах даної справи, повноваження адвоката Буряк О.М. представляти інтереси ОСОБА_1 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, підтверджується належним документом, а саме ордером на надання правової допомоги, а тому відсутні підстави вважати, що адвокат Буряк О.М., звернувшись до суду з адміністративним позовом інтересах ОСОБА_1 , не мала права подавати і підписувати адміністративний позов.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення адміністративного позову є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, в тому числі неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 320 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 року в адміністративній справі №160/14144/21- скасувати.
Матеріали справи №160/14144/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, на підставі ч. 2 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко