21 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/15562/21
головуючий суддя І інстанції - Златін С.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 року в адміністративній справі №160/15562/21 за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департамента патрульної поліції, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не виплати грошової компенсації за не використану ОСОБА_1 щорічної основної оплачуваної відпустки за 2020 рік у кількості 10 діб;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України виплатити грошову компенсацію за не використану ОСОБА_1 щорічної основної оплачуваної відпустки за 2020 рік у кількості 10 діб;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 17.01.2016 року по 01.02.2018 року;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 17.01.2016 року по 01.02.2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не здійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.01.2016 року по 01.11.2017 року, а також індексацію доплати за неоплачені нічні зміни та не використану відпустку за 2020 рік у кількості 10 діб;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.01.2016 року по 01.11.2017 року, а також індексацію доплати за неоплачені нічні зміни та не використану відпустку за 2020 рік у кількості 10 діб.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не виплати грошової компенсації за не використану ОСОБА_1 щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 рік у кількості 10 діб.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції виплатити грошову компенсацію за не використану ОСОБА_1 щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 рік у кількості 10 діб.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 17.01.2016 року по 01.02.2018 року.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 17.01.2016 року по 01.02.2018 року.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.01.2016 року по 01.11.2017 року, а також індексацію доплати за неоплачені нічні зміни та не використану відпустку за 2020 рік у кількості 10 діб.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.01.2016 року по 01.11.2017 року, а також індексацію доплати за неоплачені нічні зміни та не використану відпустку за 2020 рік у кількості 10 діб.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підстави для виплати позивачу грошової компенсації за частину невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік відсутні, оскільки виплата компенсації за невикористану відпустку а попередні роки, що передують року звільнення, не передбачена. Зауважено про безпідставність отримання позивачем інших складових грошового забезпечення.
Відзив від позивача на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач проходив службу в лавах поліції (патрульна поліція) з 16.01.2016 року по 15.03.2021 року, що підтверджується копіями наказів Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 16.01.2016 року № 9 о/с та від 04.03.2021 року № 192 о/с.
Так, відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 04.03.2021 року № 192 о/с, позивача було звільнено зі служби в поліції з виплатою грошової компенсації за 5 діб невикористаної відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році.
Не погодившись з правомірністю невиплати грошової компенсації за не використану щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 рік у кількості 10 діб, грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 17.01.2016 року по 01.02.2018 року та індексації доплати за неоплачені нічні зміни, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділений правом на отримання компенсації за не використану щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 рік у кількості 10 діб, грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 17.01.2016 року по 01.02.2018 року та відповідної індексації.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Правові засади організації та діяльності НП України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в НП України, визначено Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до п. 4 ч. 10 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» гарантії професійної діяльності поліцейського, за змістом яких поліцейський, зокрема, своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно- правових актів України.
Відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання (ч.1). Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (ч.2).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 поку «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Порядок № 988) визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з п.п. 3 п. 5 Порядку № 988, передбачено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Згідно п.3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських № 260 від 06.04.2016 року, (далі - Порядок № 260) за яким грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Відповідно до п.11 розділу II Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що за несення служби в нічний час виплачується доплата у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Тобто, відповідна виплата проводиться, саме за кожну годину служби поліцейським у нічний час. При цьому, облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260.
Як вбачається з листа відповідача від 05.04.2021 року № 54зі/Ж/19/02-2021, позивачем за період з 17.01.2016 по 31.05.2016 року було відпрацьовано 23 нічні зміни, а у період з 01.06.2016 року по 27.11.2016 року було відпрацьовано 28 змін, у період з 27.02.2017 року до звільнення з лав Національної поліції позивачем було відпрацьовано 59 нічних змін.
Відтак, з огляду на вказані правові приписи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що не виплативши позивачу у повному обсязі доплату за службу у нічний час за період з 17.01.2016 року по 01.02.2018 року, відповідач допустив протиправну бездіяльність, що свідчить про небіхдність зобов'язання останнього вчинити такі дії.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь позивача заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 17.01.2016 року по 01.11.2017 року, а також індексацію доплати за неоплачені нічні зміни та не використану відпустку за 2020 рік у кількості 10 діб, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
В контексті наведеного, колегія суддів апеляційного суду відхиляє посилання представника відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою КМУ №782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Більш того, в силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Відтак, позивач наділений правом на нарахування та отримання індексації.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання позивача виплатити грошову компенсацію за не використану ОСОБА_1 щорічної основної оплачуваної відпустки за 2020 рік у кількості 10 діб, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VІІІ) поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Статтею 93 Закону №580-VІІІ встановлено обчислення тривалості відпусток поліцейських. Так, поліцейським дозволяється, за бажанням, використовувати відпустку частинами. Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Згідно частини другої статті 94 Закону №580-VІІІ порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 94 Закону України №580-VІІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.
Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону №580-VIII. Її аналіз дозволяє зробити висновок, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII, а саме: до яких поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Вказані правові висновки також відповіають правовій позиції Верховного Суду, виладеній в постанові від 19.01.2021 року по справі № 160/10875/19, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має невикористану частину щорічної чергової відпустки за 2020 рік у кількості 10 діб, що підтверджується листом Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 26.08.2021 року.
В свою чергу, відповідач про звільнення позивача зі служби не виплатив останньому компенсацію за невикористану частину щорічної чергової відпустки за 2020 рік у кількості 10 діб.
Відтак, в силу наведених правових рпиписів та встановлених обставин справи, позивач наділений правом на виплату грошової компенсації за не використану щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 рік у кількості 10 діб.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 року в адміністративній справі №160/15562/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко