29 квітня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/2026/22
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали позовної заяви і додані до неї документи у справі за позовом ОСОБА_1 до 5 Державного пожежно - рятувального загону Головного управління служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
Позивач звернувся до суду з позовом до 5 Державного пожежно - рятувального загону Головного управління служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином.
28.04.2022 на ухвалу суду, позивачем суду надані заява про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду зазначив, що відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України строк звернення з даним позовом становить три місяці, а тому позивач не пропустив строк звернення до суду.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Як зазначає позивач в позовній заяві, що після звільнення відповідач провів остаточний розрахунок з позивачем лише 09.12.2021, а тому просить стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 31.05.2021 по 09.12.2021.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиплатою позивачу у день звільнення з військової служби одноразової грошової допомоги при звільненні.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Включення одноразової грошової допомоги при звільненні у розумінні приписів статті 116 КЗпП України та необхідність застосування передбаченої статтею 117 КЗпП України відповідальності в разі невиплати такої компенсації на день виключення особи зі списків особового складу військової частини підтверджено сталою судовою практикою розгляду цієї категорії адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
У свою чергу стаття 233 КЗпП України регулює строки звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті , міського чи міськрайонного суду в порядку цивільного судочиства.
Виходячи з цього, встановлений КЗпП України строк позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору ( постанова Верховного Суду у справі № 240/532/20).
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах Цивільний кодекс України (постанова Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-Ц).
Як вбачається з матеріалів позову, остаточний розрахунок проведений 09.12.2021 до суду позивач звернувся 29.01.2022, що підтверджується трекінгом Укрпошти, тобто з пропуском строку встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України. Інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду не надано.
Отже, з огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки вказані позивачем причини для поновлення строку звернення до суду суд вважає неповажними, позовну заяву слід повернути позивачу.
Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" зокрема встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Враховуючи наведені вище положення, суд дійшов висновку, що належить повернути позивачем суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн, згідно квитанції №П1998144 від 28.01.2022.
Керуючись ст.123, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами - повернути позивачу.
Повернути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп), сплачений відповідно до квитанції №П1998144 від 28.01.2022.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І.Соломко