Справа № 560/4954/22
іменем України
02 травня 2022 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
1. Визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо не нарахування разової щорічної грошової допомоги до 5 травня в 2020 і 2021 рр в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
2. Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради провести перерахунок разової щорічної допомоги до 5-го травня за 2020 і 2021 рр. в розмірі 5-ти мінімальний пенсій за віком та здійснити відповідні виплати на особистий рахунок в банку.
Ухвалою суду від 19.04.2022 позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам, встановленим статтями 160-161 КАС України, та надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії вказаної ухвали.
Вказано, що недоліки необхідно усунути шляхом, зокрема, надання до суду належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності його пропуску.
На виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву від 26.04.2022, в якій позивач просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду.
Заява мотивована тим, що:
1. відповідач не надав своєчасно відповіді на заяву від 6.05.2021;
2. рішення про введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 обмежило можливості як діючого військовослужбовця отримати в більш стислі терміни відповідь на заяву від 07.02.2022 та подати адміністративний позов до 31.03.2022;
3. порушення відповідача щодо невиплати в повному обсязі до 5 травня грошової допомоги є триваючим і стосується регулярних (щорічних) виплат і тому не має обмежуватись 6-ти місячним терміном строку оскарження;
4. в Україні з 2020 року періодично вводились карантинні обмеження в спілкуванні, пов'язані з коронавірусною інфекцією, що не надавало можливості своєчасно звертатись до відповідача через введений в них в управлінні карантин.
Оцінивши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку.
Визначення початку або встановлення такого строку виходить з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В цьому випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об'єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про ті чи інші обставини, що можуть впливати на порушення прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов'язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.
Законодавець пов'язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").
Суд зазначає, що поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно зі статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на наведене, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.
Ця позиція аналогічна висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17, а саме, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.
Тобто перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати щорічної разової допомоги у вказаному позивачем розмірі за 2020 рік необхідно обраховувати з 30 вересня 2020 року, за 2021 рік - з 30 вересня 2021 року.
Щодо доводів в обґрунтування пропуску звернення з позовом до суду стосовно звернення до відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Проте жодним з нормативно-правових актів не передбачено ні можливості, ні обов'язку досудового порядку вирішення спору щодо перерахунку та виплати суми щорічної грошової допомоги до 05 травня.
Тому факт звернення до відповідача суд не визнає досудовим порядком вирішення спору, що може створити об'єктивні передумови для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та стати належною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду.
Пунктом 3 Прикінцевих положень КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Таким чином, підставою для поновлення строку у зв'язку з дією карантину є неможливість звернення до суду саме у зв'язку із карантинними обмеженнями. Натомість, сама по собі дія карантину не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Позивач не зазначив обставин та не надав жодних доказів щодо перешкод, які пов'язані із запровадженням карантину і які б йому не давали можливість оскаржити дії відповідача у встановлений законом строк. Тому посилання на дію карантину є необґрунтованими.
Крім того, що стосується позовних вимог в частині перерахунку грошової допомоги за 2020 рік, то посилання не введення воєнного стану у лютому 2022 року стосовно цього є безпідставним, оскільки така обставина відбулась значно пізніше спливу шестимісячного строку на звернення до суду з такою вимогою.
Відтак, вказані у заяві підстави пропуску строку звернення до суду в частині перерахунку грошової допомоги за 2020 рік є неповажними.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати грошової допомоги за 2020 рік підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву в частині зазначених позовних вимог.
Керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду в частині перерахунку та виплати грошової допомоги за 2020 рік, вказані у заяві позивача від 26.04.2022.
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві в частині перерахунку та виплати грошової допомоги за 2020 рік.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяД.А. Божук