Справа № 560/4357/22
іменем України
02 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася до суду з позовом від 16.03.2022, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення від 18.02.2022 №221550001571 про відмову у переведенні позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату позивачу з 11.02.2022 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723 XII "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків суми заробітку, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії усі виплати зазначені у довідках від 10.02.2022 №40/08-179/22 та №40/08-178/22.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 2020 їй встановлено другу групу інвалідності. 11.02.2022 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця згідно з Законом України "Про державну службу". До поданої заяви для розрахунку пенсії надала довідки про складові заробітної плати за займаною посадою, що має бути враховано при обчисленні пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.02.2022 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності державного службовця, оскільки з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VІІІ, яким не передбачено призначення пенсії по інвалідності.
Відповідно до ухвали від 23.03.2022, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.
22.04.2022 до суду поступив відзив на позов від 21.04.2022, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить у задоволені позову відмовити. Зазначає, що Законом України "Про державну службу" № 889-VІІІ не передбачено призначення пенсії по інвалідності.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №024331 від 11.11.2020 стверджено, що ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 11.11.2020 по 01.12.2023.
ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
11.02.2022 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила перерахувати пенсію, вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії. Також, до заяви додала довідки від 10.02.2022 №40/08-178/22 та №40/08-179/22, видані Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №221550001571 від 18.02.2022 "Про відмову в перерахунку пенсії" відмовлено ОСОБА_1 у переведені з пенсії по інвалідності, обчисленої за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII, оскільки зазначеним Законом не передбачено призначення даного виду пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Судом встановлено, що трудовий стаж позивача на державній службі станом на 01.05.2016 складає понад 10 років, і на зазначену дату займала посаду державної служби, також, позивач є особою з інвалідністю ІІ групи.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання пенсії по інвалідності згідно з ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.
Щодо аргументів відповідачів в оскаржуваному рішенні, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положень” Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.
Аналогічна позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18), яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Крім цього, суд враховує, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід зобов'язати перевести позивача на пенсію по інвалідності державного службовця (а не призначити), тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач частково довела позовні вимоги, а суб'єкти владних повноважень не довели, що діяли у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов, з урахуванням правового висновку Верховного Суду викладеного у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18) та висновків Верховного Суду, задовольняється частково.
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №221550001571 від 18.02.2022 "Про відмову в перерахунку пенсії".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 11.02.2022 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ “Про державну службу” у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 10.02.2022 №40/08-178/22 та №40/08-179/22, виданих Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області, та здійснити нарахування й виплату пенсії з врахування виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02 травня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107 , код ЄДРПОУ - 20987385)
Головуючий суддя А.І. Петричкович