Справа № 560/2314/22
іменем України
02 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача - щодо неналежного (часткового) вирішення 21 грудня 2021 року питання надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,1000 га, що знаходиться в с. Сербинівка та є прилеглою до городу біля будинку батька позивача - спадкодавця ОСОБА_2 під АДРЕСА_1 з послідуючою передачею цієї землі у власність позивачу;
- зобов'язати відповідача утриматися від певних протиправних дій по законному вирішенню прохання з належним наданням дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,1000 га, що знаходиться в с. Сербинівка та є прилеглою до городу біля будинку батька позивача - спадкодавця ОСОБА_2 під АДРЕСА_1 з послідуючою передачею цієї землі у власність позивачу без будь якого часткового вирішення цього питання.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,1000 га, що знаходиться в с. Сербинівка з наступною передачею у власність.
Рішенням Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області №10/3 від 21 грудня 2021 року позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,0200 га за адресою с. Сербинівка Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, із земель запасу комунальної власності з послідуючою передачею у власність.
Вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки у ньому не обґрунтовано причин надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації на земельну ділянку меншу за розміром, ніж як просила позивач.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.02.2022 суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих позивачем доказів, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/10309/21 від 29 листопада 2021 року, Староостропільська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області повторно розглянула заяву ОСОБА_1 від 12.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
За результатами розгляду вказаної заяви прийнято рішення №10/3 від 21 грудня 2021 року, яким позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,0200 га за адресою с. Сербинівка Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, із земель запасу комунальної власності з послідуючою передачею у власність.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Отже, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким у даному випадку є Староостропільська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області.
Відповідач прийняв рішення №10/3 від 21 грудня 2021 року за заявою позивача від 12.05.2021, однак надав їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,0200 га, а не 0,1000 га, як це просила ОСОБА_1 у своїй заяві.
При цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначено підстав часткового задоволення заяви позивача, та не обґрунтовано причин цього, що, на думку суду, свідчить про його протиправність.
З врахуванням наведеного вище, слід визнати протиправним та скасувати пункт 9 рішення десятої сесії 8 скликання Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області №10/3 від 21 грудня 2021 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ та передачі її у власність".
Щодо позовної вимоги зобов'язати відповідача утриматися від певних протиправних дій по законному вирішенню прохання з належним наданням дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,1000 га, що знаходиться в с.Сербинівка та є прилеглою до городу біля будинку батька позивача - спадкодавця ОСОБА_2 під АДРЕСА_1 з послідуючою передачею цієї землі у власність позивачу без будь якого часткового вирішення цього питання, суд зазначає наступне.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Виходячи із обставин цієї справи суд враховує, що оскаржуване позивачем рішення не містить повного аналізу обставин (зокрема щодо площі земельної ділянки), з'ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність оскаржуваного рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх передбачених нормами статті 123 ЗК України умов для прийняття рішення про надання дозволу.
При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх визначених Законом підстав у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. Прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку документації із землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх умов необхідних для видачі дозволу, призведе до втручання в дискреційні повноваження.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у спосіб зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, із прийняттям відповідного рішення з дотриманням вимог ЗК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довела позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень не довів, що діяв у межах закону при розгляді її заяви, адже вирішив її частково не вказавши причин цього, а саме щодо надання дозволу тільки на 0,0200 га, коли позивач просила 0,1000 га.
При цьому, потрібно враховувати, що розмір (площу) земельної ділянки визначає орган місцевого самоврядування, і це є його дискреційними повноваженнями, тому адміністративний позов задовольняється частково.
Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі №620/1116/20.
Позивач сплатила судовий збір у розмірі 996,40 грн, тому ці витрати слід присудити на її користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 9 рішення десятої сесії 8 скликання Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області №10/3 від 21 грудня 2021 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ та передачі її у власність".
Зобов'язати Староостропільську сільську раду Хмельницького району Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, та прийняти рішення, передбачене статтею 123 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду у цій справі.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 996 (дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 40 копійок судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Староостропільська сільська рада Хмельницького р-ну Хмельницької області (вул. Центральна, 2/14, Старий Остропіль, Хмельницького район, Хмельницька область, 31146 , код ЄДРПОУ - 04405461)
Головуючий суддя Я.В. Драновський