про залишення позовної заяви без руху
02 травня 2022 року м. Рівне№460/14024/22
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Борискіна С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив:
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з 07.08.2021.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених нормами КАС України.
За правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд зауважує, що Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", строки звернення до суду не встановлені, отже на даний спір поширюються положення ст.122 КАС України.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Суд звертає увагу, що соціальні виплати, визначені ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, носять щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав би бути обізнаним на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
З огляду на наведене, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду 18.04.2022 (дата оформлення поштового відправлення) з позовом щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України №796-ХІІ саме з 07.08.2021, тобто поза межами 6-місячного строку звернення до суду, який обчислюється з дати здачі позову на пошту.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір") судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 установлено в розмірі 2481,00 грн.
За змістом приписів ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено одну самостійну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу належало сплатити судовий збір у загальному розмірі 992,40 грн. (з розрахунку: 2481,00 грн. х 0,4).
Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.
Проте, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, оскільки предметом цього позову є захист його соціальних прав, а середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ст.8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
Позивач не надав до суду документів, із яких можливо було б встановити суму всього його доходу, отриманого за попередній календарний рік.
Суд враховує, що в даній адміністративній справі предмет позову стосується захисту соціальних прав позивача, разом з тим, за вимогами ст.8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI вирішення питання звільнення від сплати судового збору залежить від майнового стану сторони.
Оскільки, позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує його тяжкий майновий стан, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або ж його відстрочення чи розстрочення.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що на підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач може надати суду довідку про його річний дохід за попередній календарний рік (з січня 2021 року по грудень 2021 року).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску, або ж позовної заяви з вимогами в межах шестимісячного строку звернення до суду; документа про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.А. Борискін