Постанова від 13.04.2022 по справі 918/459/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року Справа № 918/459/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Бєлкін Л.М. - адвокат

відповідача 1: представник Лук'янчук С.М. - адвокат

відповідача 2: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 20.10.21 суддею Церковною Н.Ф. у м. Рівному, повний текст складено 28.10.21 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 08.11.2021 суддею Церковною Н.Ф. у м. Рівному у справі № 918/459/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал"

до відповідача -1: Приватного сільськогосподарське підприємство "Полісся"

до відповідача - 2: Державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Янович Іванни Ярославівни

про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом апеляційного оскарження є:

- рішення Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 у справі №918/459/21;

- додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 у справі №918/459/21.

1.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 у справі №918/459/21 відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся", Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав.

1.3. Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 у справі №918/459/21 задоволено заяву представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Фінансова компанія "Профкапітал" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства (ПСП) "Полісся" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32 000,00 грн.

2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції.

2.1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 у справі №918/459/21.

2.1.1. Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

2.1.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі №5019/2145/11 задоволено позовні вимоги ПСП "Полісся" до ПАФ "Брошукова" та ЗАТ "СГП "Жобрин" про визнання права власності і витребування майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16.12.2005, укладений між ЗАТ "СГП "Жобрин" та ПАФ "Брошукова" щодо спірних нежитлових приміщень, витребувано з незаконного володіння ЗАТ "СГП "Жобрин" на користь позивача (ПСГП "Полісся") нерухоме майно, в тому числі визначене Іпотечним договором №1612-2 від 16.12.2005 як заставне. Вказане рішення набрало законної сили.

2.1.3. Вказаним рішенням встановлено, що зокрема, "будівля прохідної, приміщення №1, приміщення №2, приміщення №3, будівля вагової для зважування худоби, будівля котельні, будівля пташника №4, будівля пташника №5, будівля пташника №6, будівля цеху ЗЦМ, будівля кормоцеху, приміщення блоку №2, будівля пташника №3, будівля гаражів пожежного депо, які знаходяться в с.Жобрин, Рівненського р-ну Рівненської області по вул. Центральній (70-річчя жовтня), 9 без правових підстав використовуються ЗАТ СГП "Жобрин", оскільки ним право власності не набуто, а договори щодо користування не укладались.

2.1.4. Судовим рішенням у справі №5019/2145/11 встановлено, що ПАФ “Брошукова” не було законним власником нерухомого майна, яке було передано ним в іпотеку, відтак на законного власника ПСП "Полісся" не можуть поширюватися вимоги за зобов'язаннями ПАФ “Брошукова”. ПАТ "Західінкомбанк" отримуючи майно в іпотеку не пересвідчився в належності цього майна за іпотекодавцем.

2.1.5. Враховуючи норми Закону України "Про іпотеку" та статті 317, 321 ЦК України предметом іпотеки може бути майно, яке належить на праві власності іпотекодавцю, та який має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України.)

2.1.6. Переходу права власності від ПАФ “Брошукова” до ПСП "Полісся" не відбулося. ПАФ “Брошукова” не могла передавати спірне нерухоме майно в іпотеку, оскільки власником було ПСП "Полісся". Тобто ПСП "Полісся" не є новим набувачем прав та обов'язків іпотекодавця в розумінні статті 23 Закону України "Про іпотеку", а є первісним власником нерухомого майна, яке ПАФ “Брошукова” передав в іпотеку ПАТ "Західінкомбанк" в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

2.1.7. У спірних правовідносинах, які склалися у даній справі, відсутня обов'язкова умова, з якою законодавство пов'язує перехід прав та обов'язків іпотекодавця за іпотечним договором, а саме перехід права власності на спірне нерухоме майно від іпотекодавця до нового власника. Оскільки, ПСП "Полісся" є первісним та законним власником спірного нерухомого майна, а тому відсутні правові підстави для застосування у даній справі положень статті 23 Закону України "Про іпотеку".

2.1.8. Позивачем не доведено які саме його права та законні інтереси, в даному випадку порушені відповідачами, а заявлена вимога про визнання права іпотеки за своєю суттю є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення. В матеріалах справи відсутні докази, що діями відповідачів по справі №918/459/21 порушено права ТОВ "ФК "Профкапітал" за Іпотечним договором №1612-2 від 16.12.2005; записи в Держреєстрах та рішення реєстраторів також є чинними. Відсутні також підстави вважати, що права позивача порушені внаслідок протиправних дій відповідача 2 Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни

2.2. Додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 у справі №918/459/21.

2.2.1. Відповідач 1 ПСП "Полісся" 25.10.2021 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у даній справі. Попередньо, у відзиві на позовну заяву ним було подано попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу на загальну суму 50 000,00 грн. Разом з цим, у своїй заяві представник відповідача -1 просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000,00 грн.

2.2.2. Згідно частини 3 статті 123 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 ГПК України.

2.2.3. Представником відповідача - 1 надано акт про прийняття-передачі наданих послуг №2 від 23.10.2021, що підтверджує виконання умов договору про надання правової допомоги у даній справі, виконані та проведені роботи, представлення інтересів відповідача 1 у суді з відповідними розрахунками (кількість витрачених годин та їх вартість). Загальна вартість послуг виконавця за цим актом складає - 32 000,00 грн.

2.2.4. При цьому, судом враховано складність справи та предмет позову, значення справи для усіх її сторін, обсяг наданих адвокатом послуг, участь адвоката у судових засіданнях та інші обставини, викладені у ч. 4 ст. 126 ГПК України .

2.2.5. Керуючись ст. 244 ГПК України судом ухвалено додаткове рішення у справі про стягнення з позивача на користь відповідача 1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32 000,00 грн.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1.Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 та додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.11.2021, позивач - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" - звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 у справі №918/459/21 та прийняти нове рішення (постанову), якою позовні вимоги задовольнити повністю; скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 у даній справі та відмовити у задоволенні заяви про стягнення з позивача судових витрати на професійну правничу допомогу на користь відповідача-1; судові витрати віднести за рахунок відповідача-1.

3.1.2. Апеляційна скарга мотивована тим що, в оскаржуваних рішеннях суд першої інстанції суд допустив порушення, які надають підстави для скасування зазначених рішень згідно статті 277 ГПК України, а саме:

а) порушення норми процесуального права - частин 4, 5 статті 75 ГПК України - в системному зв'язку із не з'ясуванням обставин, що мають значення для справи - щодо відсутності преюдиціального значення рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі №5019/2145/11, оскільки позивач не є учасником справи №5019/2145/11, має право на спростування висновків цього суду і дослідження усіх встановлених цим судом обставин спочатку. Зазначене призвело до неправильного вирішення спору, оскільки усі висновки суду у даній справі №918/459/21 гуртуються на рішенні господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі №5019/2145/11;

б) неправильне застосування норми матеріального права - статті 23 Закону України “Про іпотеку” - у системному зв'язку із неправильним (відверто викривленим) розумінням статті 387 ЦК України, оскільки відповідач-1 не “відновлював” своє право власності, а отримав “із рук” господарського суду Рівненської області нове право власності;

в) неправильне застосування норми матеріального права - статті 17 Закону України “Про іпотеку” - оскільки суд визнав іпотеку такою, що зникла (припинилася) не з підстав, передбачених даною статтею;

г) неправильне застосування норми матеріального права - пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України - щодо висновку про неможливість застосування такого способу захисту, як визнання права. Фактично позивач і подав позов про визнання права;

д) не з'ясування обставин порушення прав позивача, оскільки насправді незаконне переведення спірного майна у власність Відповідача-1 очевидно перешкоджає зверненню стягнення на спірне іпотечне майно в контексті статті 1 Закону України “Про іпотеку”;

е) порушення норми процесуального права - частин 5-7, 9 статті 129 ГПК України, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу і повинен дослідити заперечення іншої сторони і, тільки за наявності підстав обґрунтовано відхилити заперечення сторони.

3.1.3. Апелянт зазначає, що згідно кредитного договору від 13.12.2005 № 1312-2 ПАТ “Західінкомбанк” надав ПАФ “Брошукова” кредит у вигляді відкриття мультивалютної відкличної поновлювальної кредитної лінії максимальним лімітом лінії у розмірі 2.000.000,00 гривень. Пунктом 2.1 вказаного договору (з урахуванням додаткового договору від 16.12.2005) визначено, що в забезпечення зобов'язань “ПОЗИЧАЛЬНИКА” за даним кредитним договором “КРЕДИТОРОМ” прийнято, зокрема, іпотечний договір № 1612-2 від 16.12.2005, укладений між “КРЕДИТОРОМ” та ПАФ “Брошукова” (в іпотеку надано будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються із складових частин згідно з переліком і які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9. На даний момент основне зобов'язання не погашене; іпотека залишається чинною. Позивач - ТОВ “Фінансова компанія “Профкапітал” - за результатами аукціону з продажу прав вимог ПАТ “Західінкомбанк” за кредитним портфелем - Лот № F44GL37362, між Банком та ТОВ “Фінансова компанія “Профкапітал” (Новий кредитор) було укладено Договір №2018-12-29-000001--9 про відступлення прав вимоги від 15.02.2019 .

3.1.4. У Додатку № 160 до Договору вказано, що Банк відступив, а Новий кредитор набув право вимоги до ПАФ “Брошукова”. Права вимоги, які відступилися, ґрунтуються на кредитному договорі № 1312-2 від 13.12.2005 з додатковими до нього договорами (угодами), укладеними між Банком та ПАФ “Брошукова”. Одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором Банк відступив Новому кредитору права вимоги за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, зокрема, згаданий вище іпотечний договір №1612-2 від 16.12.2005, укладений між Банком та іпотекодавцем ПАФ “Брошукова”.

3.1.5. Відповідно іпотекодержателем за іпотекою на дане майно є Позивач - ТОВ “Фінансова компанія “Профкапітал”, що також прослідковується із Витягу від 22.02.2019 № 157282687. Разом з тим, у подальшому позивачу стало відомо, що у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно власником об'єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9, та є предметом іпотеки за Договором іпотеки, обліковується ПСПГ “Полісся”. Дата внесення запису про право власності: 30.12.2012, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, САЕ №752332 - САЕ №752345 від 30.12.2012. Однак відомості про обтяження описаною вище іпотекою саме майна, що обліковується за Відповідачем-1, в Державному реєстрі прав відсутні.

3.1.6. Враховуючи наведене та статтю 23 Закону України “Про іпотеку”, скаржник звертає увагу суду, що за будь-яких умов іпотека нікуди не може зникнути. Разом з тим, відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження нерухомого майна, яке рахується у власності за Відповідачем-1 і, порушує права позивача, оскільки створює ситуацію правової невизначеності. Так, згідно статті 23 вказаного Закону, іпотекодавцем - зобов'язаною особою відповідно до реєстру рахується ЗАТ “Жобрин”, але власником майна рахується ПСГП “Полісся”, але це останнє не рахується в реєстрі зобов'язаною особою.

3.1.7. Реєстраційна справа на майно, яке рахується ПСГП “Полісся”, повинна містити відомості про обтяження цього майна іпотекою. Однак таких відомостей у реєстраційній справі немає. Натомість реалізація прав іпотекодержателя можлива тільки за умови належної реєстрації іпотеки.

3.1.8. Таким чином, позивач потребує того, щоб ці відомості там були, що відповідає прагненню до принципу правової визначеності. Зокрема, відсутність зазначеної реєстрації порушує права Позивача, оскільки, по-перше, створює підстави подальшого неконтрольованого руху іпотечного майна до інших власників; по-друге, перешкоджає позивачу скористатися можливостями позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст.ст. 36-38 Закону України “Про іпотеку”. Наведене стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

3.1.9. Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у позові, оскільки оскаржуване побудовано виключно на тому, що у цьому рішенні суд надав безумовного преюдиціального значення рішенню Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі №5019/2145/11. Надання безумовного преюдиціального значення рішенню суду у справі №5019/2145/11 є грубою помилкою суду, порушення процесуального закону, оскільки позивачем неодноразово пояснювалося, чому це рішення не може мати преюдиціального значення для позивача. Так, суд першої інстанції неправомірно послався на норму частини 4 статті 75 ГПК України, однак застосування цієї норми у даному випадку є неправомірним, оскільки у цій нормі мова йде про умову участі у нібито преюдиціальній справі тих самих осіб, що і у даній справі №918/459/21. Однак у даному випадку ані Банк як юридичний попередник позивача, ані безпосередньо позивач участі у справі №5019/2145/11 не брав, тому рішення у зазначеній справі для позивача не може мати преюдиціального значення. В даному випадку повинна застосовуватися норма частини 5 статті 75 ГГПК України.

3.1.10. В силу норм Господарським процесуальним кодексом України позивач має право спростувати висновки, висловлені в рішенні суду від 20.02.2012 р. у справі №5019/2145/11, а суд у справі №918/459/21 повинен дослідити ці обставини заново. Відсутність впливу судового рішення на права та обов'язки Банку означає відсутність преюдиціального значення цього судового рішення для Банку, оскільки наявність такого преюдиціального значення означає-таки вплив на права та обов'язки. Отже, позивач спростовує обставини, описані у рішення суду від 20.02.2012 у справі № 5019/2145/11.

3.1.11. Враховуючи обґрунтування рішення суду від 20.02.2012 у справі №5019/2145/11 скаржник серед іншого зазначає, що із позовом про визнання недійсними третейських угод від 23.09.2005 та рішень третейського суду, ПСП “Полісся” зверталося до Рівненського районного суду. Судом у рішенні від 12.06.2013 у справі №570/529/13-ц, провадження №2/570/759/2013 (з урахуванням ухвали апеляційного суду Рівненської області від 06.08.2013 встановлений факт передачі пайовиками майбутнього Іпотечного майна Товариству “Жобрин” та реєстрація права власності на це майно за ЗАТ “Жобрин” у встановленому порядку.

3.1.12. Скаржник наголошує, що рішення Рівненського районного суду від 12.06.2013 має преюдиціальне значення для даної справи, оскільки у цій справі брали участь усі сторони даної справи №918/459/21 за основною (не похідною) частиною позовної заяви: і ПСГП “Полісся”, і Банк як юридичний попередник позивача. Згідно вказаного рішення суду за ЗАТ "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" збережений титул власника Іпотечного майна, а рішення суду від 20.12.2012 у справі №5019/2145/11 прийняте за неправильно встановлених обставин відсутності такого титулу. З приводу статусу спірного майна до його розпаювання у вказаному рішенні суд жодного разу не назвав ПСП “Полісся” власником майна. Суд визнав, що ПСП “Полісся” було лише користувачем майна, яке передане йому в оперативне управління. Таким чином, ПСП “Полісся” не було ніяким “первісним власником нерухомого майна” і ніякого відновлення прав власності не відбувалося. Суд витребував майно у власність ПСП “Полісся” (задовольнив віндикаційний позов) незаконно, оскільки віндикаційний позов може заявляти тільки дійсно власник, а суд сам не визнавав ПСП “Полісся” первісним власником.

3.1.13. Скаржник з посиланням на судові рішення у справі №5019/2346/11, ще раз підкреслює що ПСГП “Полісся” не було ніяким “первісним власником нерухомого майна” і ніякого відновлення прав власності не відбувалося.

3.1.14. Відповідно, в оскаржуваному рішенні у справі №918/459/21 суд прийшов до помилкового висновку про те, що ПСП "Полісся" є первісним та законним власником спірного нерухомого майна, оскільки навіть висновки мотивувальної частини рішення від 20.02.2012 у справі № 5019/2145/11 спростовували це твердження і ці висновки.

3.1.15. В системному зв'язку із наведеним вище позивач також наголошує, що твердження про те, що майно залишилося на балансі ПСП "Полісся", не мало і не має жодного юридичного значення для висновку про наявність прав власності на це майно. Балансова приналежність Іпотечного майна до ПСП "Полісся" не означає права власності на нього.

3.1.16. Враховуючи статтю 23 Закону України “Про іпотеку” у системному зв'язку зі статтею 17 цього Закону, тобто зміна найменування власника не приводить до автоматичного припинення іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена статтею 17 Закону України “Про іпотеку”. За таких умов у даній справі №918/459/21 належними є лише наступні докази: спірне майно знаходиться в іпотеці; дана іпотека зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; у жодний спосіб, у тому числі в судовому порядку, не скасовувалася; належним іпотекодержателем відносно цього майна є Позивач.

3.1.17. Таким чином, за позивачем повинно бути визнане право на іпотеку на це майно, незалежно від того, що воно формально нібито перейшло до іншого власника.

3.1.18. Визнання права на іпотеку в судовому порядку безпосередньо пов'язане із обов'язком зареєструвати це право в Державному реєстрі.

3.1.19. Скаржник спростовуючи твердження щодо відсутності порушеного права позивача у даному випадку, зазначає про рішення Господарського суду Рівненської області від 14.07.2009 у справі № 19/101 яким стягнуто з ПАФ “Брошукова” на користь ТОВ КБ “Західінкомбанк” 12028000,00 грн основного боргу за кредитом та інших платежів. Незважаючи на наявне виконавче провадження, рішення суду досі не виконане у зв'язку із формальним переведенням титулу власника на ПСП “Полісся”.

3.1.20. ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" звернулося до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення від 14.07.2009 у справі №19/101 шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, яке є предметом іпотечного договору та перебуває у власності ПСП "Полісся", шляхом продажу такого майна разом чи окремими частинами в установленому законом порядку та погашенням боргу перед ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал".

3.1.21. Однак у задоволенні цієї заяви було відмовлено із огляду на те, що майно знаходиться у власності іншої особи. Відповідач-1 прямо перешкоджає реалізації цієї мети іпотеки, що доведено практично. Незважаючи не те, що ця інформація доводилася до відома суду першої інстанції у відповіді на відзив на позовну заяву, суд ці очевидні обставини відверто проігнорував.

3.1.22. Виходячи з наведеного, основна позовна вимога - про визнання права іпотеки - підлягає задоволенню. За таких умов підлягає задоволенню і похідна вимога - щодо спонукання Державного реєстратора прав на нерухоме майно зареєструвати за ТОВ “Фінансова компанія “Профкапітал” право іпотеки на вказані будівлі та споруди цілісного майнового комплексу.

3.2. Щодо підстав оскарження додаткового рішення апелянт зазначає наступне.

3.2.1. Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

3.2.2. Так, усі спори навколо звернення стягнення на спірне майно та реалізації позивачем прав іпотекодержателя виникли внаслідок неправильних (а якщо називати речі своїми іменами - шахрайських) дій відповідача-1, який шахрайський спосіб, за спиною законного іпотекодержателя вилучив майно на свою користь. При цьому, сам відповідач-1 ніколи власником спірного майна не був.

3.2.3. Тобто, якщо б не вказані шахрайські дії, спірно майно залишалося б таким, що обліковується у власності ЗАТ “Жобрин”, і звернення стягнення на це майно не становило б жодних труднощів, оскільки іпотекодавець і власник збігалися б в одній особі.

3.2.4. Заявлена вимога стягнення з позивача судових витрат є безпідставною - у позивача викрадено очевидне право на витребування іпотечного майна, і при цьому викрадач ще й вимагає гроші за висунення вимог про його повернення. Отже, витрати на правничу допомогу не підлягають стягненню з позивача на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України.

3.2.5. В силу норм ГПК України щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням обставин даного спору, доказів наданих відповідачем й на підтвердження розміру понесених вказаних витрат, позивач зазначає що заявлені витрати часу є завищеними, оскільки усі робота адвокатом була зроблена у справі №918/445/21 і за цю роботу адвокат отримав 40.000 гривень, відповідно до додаткового рішення господарського суду Рівненської області від 06.10.2021 у справі №918/445/21. Таким чином, відповідач 1, дійсно, платив за обидві роботи, то виходить, що адвокат намагається отримати за рахунок відповідача і опосередковано за рахунок позивача за одну і ту саму роботу двічі, що є явно неспівмірним з витратами часу і зусиль.

3.2.6. Враховуючи викладене, позивач звертає увагу на постанову від 03.10.2019 у справі №922/445/19 Верховного Суду, де наголошується, зокрема, на такому 28: “Водночас на час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення”.

3.2.7. Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що окрім судового збору, позивач попередньо очікує понести судові витрати, пов'язані з розглядом цієї апеляційної скарги в розмірі 40.000 грн. (орієнтовно) в суді апеляційної інстанції за надання правової допомоги. З огляду на умови договору про надання правової допомоги щодо почасової ставки, визначити точний розмір судових витрат заявника буде можливо лише після винесення рішення за результатом розгляду цієї апеляційної скарги. Детальний розрахунок розміру судових витрат буде надано заявником після розгляду цієї апеляційної скарги в клопотанні (заяві) про ухвалення додаткового рішення.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Відповідач-1 - Приватне сільськогосподарське підприємство "Полісся" - у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 у справі №918/459/21 - залишити без змін.

4.2. Відповідач-2 - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Янович Іванна Ярославівна Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (представник державного реєстратора за довіреністю Департаменту) - у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

4.2.1. Зазначає, що позивачем не доведено які саме його права та законні інтереси, в даному випадку порушені державним реєстратором Департаменту.

4.2.2. В матеріалах справи відсутні докази, що діями державного реєстратора Департаменту по справі №918/459/21 порушено права апелянта за Іпотечним договором № 1612-2 від 16.12.2005.

4.2.3. Господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на їх не обґрунтованість та відсутністю обставин, які підтверджували б наявність порушеного права позивача, державним реєстратором Департаменту, за захистом якого він звернувся.

4.2.4. Департамент просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в частині вимог до державного реєстратора Департаменту та розглядати дану справу без участі представника Департаменту.

4.3. ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" у порядку статті 166 ГПК України подало відповідь на відзив відповідача 1. Представник товариства у відповіді зазначає, що у поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 не спростував доводів позовної заяви та апеляційної скарги. Поданий відзив побудований на не правдивих та перекручених фактах, невідповідності нормам законодавства і судовій практиці, відповідно апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

4.4. Також, ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" подало до суду додаткові пояснення щодо документів з матеріалів справи №570/529/13-ц предметом розгляду, якої були рішення третейського суду щодо визнання права власності на спірне іпотечне майно. Серед іншого, представником, у поясненнях, зазначено, що ЗАТ “Жобрин” було законним, належним та реальним власником спірного майна, яке (майно) передало в іпотеку. Відповідний іпотечний договір. У залишається чинним. ПСП “Полісся” не повертало собі іпотечне майно, оскільки добровільно передало його для розпаювання і тому не було його власником. Власником були пайовики. З урахуванням всіх викладених обставин, просить апеляційну скаргу.

4.5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.04.2022 об 15:30 год.

4.6. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2022 задоволено клопотання представника ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" адвоката Бєлкіна Л.М. про проведення судового засідання 13.04.2022 об 15:30 год у справі №918/459/21 в режимі відеоконференції. Вирішено доручити забезпечення проведення відеоконференції у справі №918/459/21 Господарському суду Тернопільської області; за участю у судовому засіданні адвоката - Бєлкіна Л.М.

4.7. В судовому засіданні 13.04.2022 до початку розгляду по суті апеляційної скарги представник апелянта - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" адвокат - Бєлкін Л.М. усно заявив про відвід судді Тимошенко О.М. - учаснику колегії суддів, що здійснює розгляд даної справи №918/459/21. Адвокат зазначив, що суддя Тимошенко О.М. був учасником колегії суддів під час апеляційного розгляду справи №5019/2145/11, предметом спору якої, було визнання за ПСП “Полісся”, зокрема, права власності на будівлі ферми, що знаходяться за адресою с. Жобрин, вул. Центральна 9. Вказане майно є предметом спору у даній справі №918/459/21.

4.8. Наведені обставини надавалися представником апелянта як інформація для колегії суддів, при цьому зазначено про можливий відвід/самовідвід учасника колегії суддів.

4.9. За результатами розгляду в нарадчій кімнаті наданої/заявленої адвокатом інформації щодо відводу судді Тимошенка О.М., проаналізувавши наведені обставини колегія суддів зазначає, що підстави для відводу судді та вирішення даного питання під час розгляду справи чітко встановлені нормами господарського процесуального кодексу України. Якщо представником у даному випадку озвучено відповідні обставини, без подання обґрунтованої заяви/клопотання про відвід судді - учасника колегії суддів у даній справі згідно встановленого процесуального порядку, судом апеляційної інстанції розцінюється наведене просто як загальна інформація для колегії суддів під час розгляду даної справи. При цьому, суддею Тимошенко О.М. у нарадчій кімнаті не заявлялося згідно норм ГПК України самовідводу у даній справі, враховуючи його участь у розгляді справи №5019/2145/11.

4.10. Жодних письмових чи усних заяв з даного питання представником апелянта в подальшому не було подано, заявлено. Останній не заперечив проти здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги по суті

4.11. Представник відповідача-2 у судове засідання 13.04.2022 не з'явився, його явка судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 повідомив про розгляд апеляційної скарги без участі його представника.

4.12. В судовому засіданні 13.04.2022 представник апелянта адвокат - Бєлкін Л.М. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити, надав пояснення в її обґрунтування; просив рішення суду від 20.10.2021 у справі №918/459/21 скасувати, та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог; також просив скасувати додаткове рішення суду від 08.11.2021 та відмовити у задоволенні заяви про стягнення з позивача судових витрати на професійну правничу допомогу на користь відповідача-1; судові витрати віднести за рахунок відповідача-1.

4.13. В судовому засіданні 13.04.2022 представник відповідача-1 адвокат Лук'янчук С.М. заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив відмовити а задоволенні апеляційної скарги, а прийняті рішення та додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі - залишити без змін.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 у справі №918/459/21 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закон України "Про іпотеку";

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі кредитного договору № 1312-2 від 13.12.2005 Публічне акціонерне товариство “Західінкомбанк” надав Приватній агропромисловій фірмі “Брошукова” кредит у вигляді відкриття мультивалютної відкличної поновлювальної кредитної лінії максимальним лімітом лінії у розмірі 2 000 000,00 грн.

7.3. 16 грудня 2005 року між Банком та ПАФ “Брошукова” укладено додатковий договір до кредитного договору № 1312-2 від 13.12.2005, згідно якого пункт 2.1. кредитного договору викладено в новій редакції.

7.4. Так, пунктом 2.1 зазначеного кредитного договору, з урахуванням додаткового договору від 16.12.2005, визначено, що в забезпечення зобов'язань "ПОЗИЧАЛЬНИКА" за даним кредитним договором "КРЕДИТОРОМ" прийнято, зокрема, іпотечний договір № 1612-2 від 16 грудня 2005 року, укладений між "КРЕДИТОРОМ" та ПАФ “Брошукова”.

7.5. Згідно договору, в іпотеку надано будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 23,2 кв. м, приміщення № 1 загальною площею 1781,5 кв. м, приміщення №2 загальною площею 3427,9 кв. м, приміщення №3 загальною площею 330,9 кв. м, будівлі вагової загальною площею 16,5 кв. м, будівлі котельні загальною площею 101,5 кв. м, будівлі кормоцеху загальною площею 348,7 кв. м, приміщення блоку № 2 загальною площею 231,6 кв. м, будівлі пташника № 3 загальною площею 1762,9 кв. м, будівлі пташника № 4 загальною площею 1765,2 кв. м, будівлі пташника № 5 загальною площею 1573,6 кв. м, будівлі пташника № 6 загальною площею 1756,3 кв. м, які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9.

7.6. За вказаним іпотечним договором ПАФ “Брошукова” виступила іпотекодавцем за отриману від Банку позику, що зафіксовано також у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.02.2019 № 157282687 .

7.7. Даний витяг свідчить, зокрема, про те, що підставою виникнення іпотеки визнаний саме договір іпотеки, серія та номер: 1612-2, виданий 16.12.2005, видавник: Приватний нотаріус Омельяненко І.В.; іпотекодавець: "Приватна агропромислова фірма "Брошукова"11, код ЄДРПОУ: 30716583, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, Рівненська обл., Рівненський район, с. Іваничі, вул. Лесі Українки, 35; предмет іпотеки: будівлі ферми: прохідна; приміщення № 1; приміщення № 2; приміщення № 3; вагова для зважування худоби; котельня; кормоцех; блок № 2; пташник № 3; пташник № 4; пташник № 5; пташник № 6, які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9. У цьому ж витягу зафіксовано, що основним зобов'язанням визнане грошове зобов'язання на суму 2.000.000,00 гривень.

7.8. На даний момент основне зобов'язання не погашене; іпотека залишається чинною.

7.9. Матеріалами справи встановлено, що за результатами аукціону з продажу прав вимог ПАТ “Західінкомбанк” за кредитним портфелем - Лот № F44GL37362, 15.02.2019 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профкапітал” укладено Договір №2018-12-29-000001-9 про відступлення прав вимоги.

7.10. Згідно Додатку № 160 до даного Договору вказано, що Банк відступив, а Новий кредитор - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" набув право вимоги до ПАФ “Брошукова” (код ЄДРПОУ 30716583, адреса: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Іваничі, боржник). Права вимоги, які відступилися, ґрунтуються на кредитному договорі № 1312-2 від 13.12.2005 з додатковими до нього договорами (угодами), укладеними між Банком та ПАФ “Брошукова”.

7.11. Одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором Банк відступив Новому кредитору - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" права вимоги за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, зокрема, згаданий вище іпотечний договір №1612-2 від 16.12.2005, укладений між Банком та іпотекодавцем ПАФ “Брошукова”.

7.12. Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №1612-2 від 16.12.2005, укладений між Банком та Новим кредитором посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу А.А. та зареєстрований в реєстрі за №119, що підтверджується наведеним вище Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 22.02.2019 № 157282687.

7.13. Господарськими судами встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал", зверталося до Державного реєстратора, враховуючи офіційну інформацію, щодо права власності на нерухоме майно, іпотекодержателем якого є товариство.

7.14. Згідно отриманих Товариством даних, у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно власником об'єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9, та є предметом іпотеки за Договором іпотеки, обліковується Приватне сільськогосподарське підприємство “Полісся” (код ЄДРПОУ 30716578). Дата внесення запису про право власності: 30.12.2012, підстава виникнення права власності: (свідоцтво про право власності, САЕ № 752332 - САЕ № 752345 від 30.12.2012, виконавчий комітет Жобринської сільської ради).

7.15. Разом з тим, відомості про обтяження описаною вище іпотекою (іпотечний договір № 1612-2 від 16.12.2005) саме майна, що обліковується за ПСП “Полісся”, в Державному реєстрі прав відсутні.

7.16. ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" вважаючи, що при державній реєстрації (перереєстрації) права власності на ПСП “Полісся”, незалежно від причини такої перереєстрації, одночасно повинен був перенесений запис і про державну реєстрацію (перереєстрацію) обтяження. Зокрема, згідно пункту 1 ч. 1 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , однією з загальних засад державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

7.17. Так, 07.05.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" звернулося до Державного реєстратора з відповідно заявою (вих. № 070521/3 від 07.05.2021), у якій просив:

- зареєструвати обтяження речових прав на нерухоме майно - іпотеку щодо наступного нерухомого майна: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 23,2 кв. м, приміщення N91 загальною площею 1781,5 кв. м, приміщення N9 2 загальною площею 3427,9 кв. м, приміщення N9 3 загальною площею 330,9 кв. м, будівлі вагової загальною площею 16,5 кв. м, будівлі котельні загальною площею 101,5 кв. м, будівлі кормоцеху загальною площею 348,7 кв. м, приміщення блоку № 2 загальною площею 231,6 кв. м, будівлі пташника N9 3 загальною площею 1762,9 кв. м, будівлі пташника N9 4 загальною площею 1765,2 кв. м, будівлі пташника М 5 загальною площею 1573,6 кв. м, будівлі пташника N9 6 загальною площею 1756,3 кв. м, які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9;

- підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: 1612-2, виданий 16.12.2005, видавник: Приватний нотаріус Омельяненко І.В.; стаття 23 Закону України "Про іпотеку";

- відомості про суб'єктів: Майновий поручитель (іпотекодавець): Приватне сільськогосподарське підприємство “Полісся”, код ЄДРПОУ30716578. Боржник: Приватна агропромислова фірма “Брошукова”, код ЄДРПОУ: 30716583. Іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профкапітал”, код ЄДРПОУ: 39827967. (Відомості про реєстрацію до 01.01.2013: Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки 2704569, 16.12.2005 12.25.27, реєстратор: Рівненський районний нотаріальний округ).

7.18. Рішенням Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ від 07.05.2021 № 58032382 ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова обґрунтована тим, що безпосередньо іпотечний договір № 1612-2 від 16 грудня 2005 року не містить згадки про іпотекодавця - Приватне сільськогосподарське підприємство “Полісся”, код ЄДРПОУ 30716578.

7.19. Враховуючи наведені обставини, 07.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідачів Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся", Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав.

7.20. У позовній заяві позивач просить суд:

1) визнати за ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" право іпотеки на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 23,2 кв. м, приміщення № 1 загальною площею 1781,5 кв. м, приміщення № 2 загальною площею 3427,9 кв. м, приміщення № 3 загальною площею 330,9 кв. м, будівлі вагової загальною площею 16,5 кв. м, будівлі котельні загальною площею 101,5 кв. м, будівлі кормоцеху загальною площею 348,7 кв. м, приміщення блоку №2 загальною площею 231,6 кв. м, будівлі пташника № 3 загальною площею 1762,9 кв. м, будівлі пташника № 4 загальною площею 1765,2 кв. м, будівлі пташника № 5 загальною площею 1573,6 кв. м, будівлі пташника № 6 загальною площею 1756,3 кв. м, які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9, які рахуються у власності Приватного сільськогосподарського підприємства “Полісся”, згідно з Договором іпотеки № 1612-2 від 16.12.2005, укладеним між іпотекодавцем - Приватною агропромисловою фірмою “Брошукова” та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством “Західінкомбанк” та посвідченим приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., зареєстрованому в реєстрі за №4310;

2) зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Профкапітал” право іпотеки на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 23,2 кв. м, приміщення № 1 загальною площею 1781,5 кв. м, приміщення № 2 загальною площею 3427,9 кв. м, приміщення № 3 загальною площею 330,9 кв. м, будівлі вагової загальною площею 16,5 кв. м, будівлі котельні загальною площею 101,5 кв. м, будівлі кормоцеху загальною площею 348,7 кв. м, приміщення блоку № 2 загальною площею 231,6 кв. м, будівлі пташника №3 загальною площею 1762,9 кв. м, будівлі пташника №4 загальною площею 1765,2 кв. м, будівлі пташника № 5 загальною площею 1573,6 кв. м, будівлі пташника № 6 загальною площею 1756,3 кв. м, які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9, які рахуються у власності Приватного сільськогосподарського підприємства “Полісся”, згідно з Договором іпотеки № 1612-2 від 16.12.2005, укладеним між іпотекодавцем - Приватною агропромисловою фірмою “Брошукова” - та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством “Західінкомбанк” - та посвідченим, приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., зареєстрованому в реєстрі за №4310.

7.21. Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що статтею 23 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Також, відсутність у Державному реєстрі відомостей про те, що належне відповідачу-1 майно знаходиться під обтяженням, суперечить вказаним принципам достовірності та повноти, оскільки створює враження відсутності такого обтяження. Вказане порушує права позивача, оскільки: створює підстави подальшого неконтрольованого руху іпотечного майна до інших власників; перешкоджає позивачу скористатися можливостями позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статей 36-38 Закону України "Про іпотеку".

7.22. За результатами розгляду даного спору судом першої інстанції 20.10.2021 ухвалено рішення (пункт 1.2. цієї постанови) з підстав, наведених у пунктах 2.1.1.- 2.1.8 цієї постанови.

7.23. Разом з тим, відповідач-1 ПСП "Полісся" 25.10.2021 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у даній справі.

7.24. Попередньо, відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву було подано попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу на загальну суму 50000,00 грн. Разом з цим, у своїй заяві представник відповідача-1 просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000,00 грн.

7.25. 08.11.2021 Господарським судом Рівненської області в порядку статті 244 ГПК України ухвалено додаткове рішення у справі №918/459/21, яким задоволено заяву представника ПСП "Полісся" про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з позивача на користь відповідача 1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32 000,00 грн.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, часткове врахування та прийняття доводів апелянта.

8.1.Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги позивача, заперечення на апеляційну скаргу відповідачів, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги; скасування рішення суду першої інстанції від 20.10.2021 в частині відмови у визнанні за позивачем права іпотеки, з прийняттям в цій частині нового рішення, в іншій частині рішення слід залишити без змін та про зміну додаткового рішення від 08.11.2021, виходячи з наступного.

8.2. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

8.3. Частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

8.4. Згідно статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

8.5. Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

8.6. Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

8.7. Як уже зазначалося у цій постанові вище, ПАТ “Західінкомбанк” відступив права вимоги за кредитним договором новому кредитору - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал", який набув право вимоги до ПАФ “Брошукова”.

8.7.1. Між позивачем - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал", як новим кредитором, - за результатами аукціону з продажу прав вимог ПАТ «Західінкомбанк» за кредитним портфелем - Лот № F44GL37362 та Банком укладено Договір №2018-12-29-000001--9 про відступлення прав вимоги від 15.02.2019.

8.7.2. У Додатку № 160 до Договору вказано, що Банк відступив, а Новий кредитор набув право вимоги до ПАФ «Брошукова» (код ЄДРПОУ 30716583, адреса: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Іваничі, боржник).

8.7.3. Права вимоги, які відступилися, ґрунтуються на кредитному договорі № 1312-2 від 13.12.2005 з додатковими до нього договорами (угодами), укладеними між Банком та ПАФ «Брошукова».

8.8. Також з відступленням права вимоги за кредитним договором Банк відступив Новому кредитору - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" права вимоги за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, зокрема, згаданий вище іпотечний договір №1612-2 від 16.12.2005, укладений між Банком та іпотекодавцем ПАФ “Брошукова”.

8.8.1. Відповідний Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 1612-2 від 16.12.2005, укладений між Банком та Новим кредитором 21.02.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Посипанко А.А. та зареєстрований в реєстрі за № 119, що підтверджується наведеним вище Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 22.02.2019 № 157282687. Копія договору відступлення права вимоги від 21.02.2019 наводиться у додатку 6 до позовної заяви.

8.8.2. Відповідно іпотекодержателем за іпотекою на дане майно є позивач - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" - що також вбачається із Витягу від 22.02.2019 № 157282687.

8.9. Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

8.10. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

8.11. Поняття іпотеки деталізує абзац третій статті 1 Закону України “Про іпотеку”, який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

8.12. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України “Про іпотеку”, пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).

8.13. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).

8.14. Іпотекодавець - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель (стаття 1 Закону України "Про іпотеку")

8.15. Предметом іпотеки, згідно з приписами частини 1 статті 5 Закону України "Про іпотеку" може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, зокрема, за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

8.16. Статтями 317, 321 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном і право власності є непорушним.

8.17. Із аналізу вказаних норм законодавства, вбачається, що предметом іпотеки може бути майно, яке належить на праві власності іпотекодавцю, та який має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

8.18. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

8.19. Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

8.20. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 910/9362/19, провадження №12-180гс19, вказано: “5.25. Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону "Про іпотеку", до яких, зокрема, належать: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізація предмета іпотеки відповідно до цього закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрата переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

5.26. Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону "Про іпотеку", якою передбачено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі, в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

5.27. Таким чином, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається відсутність підстав для припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодавцем предмета іпотеки, оскільки іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна”.

8.21. Вказана правова позиція надає чітке розуміння застосуванню статті 23 Закону України "Про іпотеку" у системному зв'язку зі статтею 17 цього Закону, тобто зміна найменування власника не приводить до автоматичного припинення іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена статтею 17 Закону України “Про іпотеку”.

8.22. За таких умов у даній справі - №918/459/21 - належними є лише наступні докази:

- спірне майно знаходиться в іпотеці;

- дана іпотека зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; у жодний спосіб, у тому числі в судовому порядку, не скасовувалася;

- належним іпотекодержателем відносно цього майна є Позивач.

8.23. Таким чином, за Позивачем повинно бути визнане право на іпотеку на це майно, незалежно від того, що воно формально нібито перейшло до іншого власника.

8.24. Разом з тим, у подальшому Товариству стало відомо, що у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно власником об'єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9, та є предметом іпотеки за Договором іпотеки, обліковується Приватне сільськогосподарське підприємство «Полісся» (код ЄДРПОУ 30716578, Відповідач-1, ПСПГ «Полісся»). Дата внесення запису про право власності: 30.12.2012, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, САЕ №752332 - САЕ №752345 від 30.12.2012, виконавчий комітет Жобринської сільської ради.

8.25. Однак відомості про обтяження описаною вище іпотекою саме майна, що обліковується за відповідачем-1 - ПСП "Полісся" в Державному реєстрі прав відсутні.

8.26. Разом із тим, відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження нерухомого майна, яке рахується у власності за Відповідачем-1 і знаходиться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9, порушує права Позивача, оскільки створює ситуацію правової невизначеності. Так, відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавцем - зобов'язаною особою відповідно до реєстру рахується ЗАТ «Жобрин», але власником майна рахується ПСГП "Полісся", але це останнє не рахується в реєстрі зобов'язаною особою.

8.27. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об'єкта.

8.28. Реєстраційна справа на майно, яке рахується ПСГП «Полісся», повинна містити відомості про обтяження цього майна іпотекою. Однак таких відомостей у реєстраційній справі немає.

8.29. Реалізація прав іпотекодержателя можлива тільки за умови належної реєстрації іпотеки. Таким чином, Позивач потребує того, щоб ці відомості там були, що відповідає прагненню до принципу правової визначеності. Зокрема, відсутність зазначеної реєстрації порушує права Позивача, оскільки, по-перше, створює підстави подальшого неконтрольованого руху іпотечного майна до інших власників; по-друге, перешкоджає Позивачу скористатися можливостями позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст.ст. 36-38 Закону України "Про іпотеку".

8.30. У зв'язку із цим, ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" звернулося до Господарського суду Рівненської області до відповідачів з вищезазначеним позовом.

8.31. Оскаржуваним рішенням господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 у справі № 918/459/21 у позові відмовлено повністю.

8.32. Північно-західний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині відмови у визнанні за ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" права іпотеки на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9.

8.33. В основу оскаржуваного рішення у даній справі суд першої інстанції поклав обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі № 5019/2145/11.

8.34. Предметом розгляду у справі 5019/2145/11 були позовні вимоги про:

8.34.1. визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16 грудня 2005 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» та Приватною агропромисловою фірмою «Брошукова» стосовно нежитлових приміщень - будівель ферми, а саме: будівля прохідної, приміщення №1, приміщення №2, приміщення №3, будівля вагової для зважування худоби, будівля котельні, будівля пташника №4, будівля пташника №5, будівля пташника №6, будівля цеху ЗЦМ, будівля кормоцеху, приміщення блоку №2, будівля пташника №3, будівля гаражів пожежного депо, які знаходяться в с.Жобрин, Рівненського р-ну Рівненської області по вул.Центральній (70-річчя жовтня), 9 та витребувати з незаконного володіння Приватної агропромислової фірми «Брошукова» вищеозначене майно»;

8.34.2. витребування з незаконного володіння ЗАТ «СПП «Жобринське» будівлі ферми, що знаходяться за адресою: вул. Річна 30, с. Углище Рівненського району, а саме: будівля прохідної, будівля пташника, будівля пташника №1,будівля пташника № 2, насосна станція, будівля вагової для зважування худоби; та будівлі автотракторного гаражу, що знаходяться за адресою: вул. Центральна 86, с.Жобрин Рівненського р-ну, а саме: будівлі автотракторного гаражу-прохідна, гаражі для комбайнів, мийка, авто гаражі, гаражі для тракторів, авто вага до 30 тон.

8.35. Сторонами у справі виступали Приватне сільськогосподарське підприємство (ПСП; ПСГП) "Полісся" - позивач; Пайовики ПСП "Полісся" в особі уповноваженого представника - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; Приватна агропромислова фірма (ПАФ) "Брошукова" та Закрите акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство (ЗАТ СГП) "Жобрин" (відповідно відповідач-1 та відповідач-2).

8.36. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у справі № 5019/2145/11 задоволено позовні вимоги у повному обсязі. Рішення набрало законної сили.

8.36.1. Зазначеним рішенням, зокрема, встановлено, що "будівля прохідної, приміщення № 1, приміщення № 2, приміщення № 3, будівля вагової для зважування худоби, будівля котельні, будівля пташника № 4, будівля пташника № 5, будівля пташника №6, будівля цеху ЗЦМ, будівля кормоцеху, приміщення блоку №2, будівля пташника М3, будівля гаражів пожежного депо, які знаходяться в с. Жобрин, Рівненського р-ну Рівненської області по вул. Центральній (70- річчя жовтня), 9. - будівлі ферми, що знаходяться за адресою: вул. Річна 30, с. Углище Рівненського району, а саме: будівля прохідної, будівля пташника, будівля пташника М 1, будівля пташника М 2, насосна станція, будівля вагової для зважування худоби; та будівлі автотракторного гаражу, що знаходяться за адресою: вул. Центральна 86, с. Жобрин Рівненського р-ну, а саме: будівлі автотракторного гаражу прохідна, гаражі для комбайнів, мийка, авто гаражі, гаражі для тракторів, авто вага до 30 тонн, без правових підстав використовуються ЗАТ СГП "Жобрин", оскільки ним право власності не набуто, а договори щодо користування не укладались.

8.36.2. Судовим рішенням у справі №5019/2145/11 встановлено, що ПАФ «Брошукова» не було законним власником нерухомого майна, яке було передано ним в іпотеку, відтак на законного власника ПСП "Полісся" не можуть поширюватися вимоги за зобов'язаннями ПАФ «Брошукова». ПАТ "Західінкомбанк", отримуючи майно в іпотеку не пересвідчився в належності цього майна за іпотекодавцем».

8.37. В оспорюваному рішенні (у даній справі) суд першої інстанції, із покликанням на приписи частини 4 статті 75 ГПК України, зазначив, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

8.38. Колегія суддів вважає, що зазначене твердження є передчасним та помилковим.

8.38.1. Суд першої інстанції, покликаючись на норму частини 4 статті 75 ГПК України, не врахував, що преюдиційність у іншій справі може бути застосована щодо тих самих осіб, які брали участь у попередній справі, або щодо особи, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

8.38.2. У даному випадку така преюдиційність може бути застосована до ПСГП "Полісся", однак жодним чином не до позивача у даній справі - ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал".

8.38.3. Ні ПАТ "Західінкомбанк" - первісний кредитор, ні ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" (новий кредитор) не були учасником/учасниками провадження у справі №5019/2145/11.

8.38.4. Банк - ПАТ "Західінкомбанк" - намагався оскаржити рішення місцевого господарського суду у справі №5019/2145/11 в апеляційному порядку, проте йому було відмовлено.

8.38.5. За цих обставин судом першої інстанції мала б бути застосована норма частини 5 статті 75 ГПК України, за якою обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

8.38.6. За приписом цієї норми процесуального закону позивач не позбавлений права спростувати висновки, висловлені в рішенні господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі №5019/2145/11, а суд у справі №918/459/21 повинен дослідити ці обставини заново.

8.38.7. Адже ПАТ "Західінкомбанк" (як юридичний попередник Позивача) не брав участі у справі №5019/2145/11 в Господарському суді Рівненської області при прийнятті рішення від 20.02.2012, а у подальшому (на стадії апеляції) Банку було відмовлено у оскарженні цього рішення - постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 у справі №5019/2145/11 у задоволенні апеляційної скарги відмовлено. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд не вирішував питання про права та обов'язки Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк». У подальшому цей висновок підтверджений у постанові від 20.12.2012 р. у справі №5019/2145/11 Вищого господарського суду України.

8.38.8. Рішення у справі №5019/2145/11 не може породжувати будь-який вплив на права Банку. Відповідно передбачене Господарським процесуальним кодексом України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися господарським судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

8.38.9. Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами, встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду , конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм (правова позиція, викладена у постанові від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду).

8.39. У межах даного апеляційного провадження позивач спростовує обставини, встановлені у рішенні господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі № 5019/2145/11.

8.40. Рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі №5019/2145/11 ґрунтується на тому, що процесуальним рішенням Господарського суду Рівненської області (ухвала від 25.12.11 у справі № 5019/2346/11) скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Рівненській міжрегіональній агропромисловій біржі «Прайс-Агро» від 05.10.05 у справах № 08/05, № 09/05, № 10/05.

8.40.1. Рішення (ухвала) Господарського суду у справі №5019/2346/11 набрало законної сили.

8.40.2. Зазначеним рішенням установлено, що усе спірне майно КСП «Полісся» передано при реформуванні в оренду ПСП «Полісся», перебуває у нього на балансі дотепер; перехід майна від позивача до пайовиків не відбувся; ПСП "Полісся " є законним користувачем майна.

8.40.3. Рішення третейського суду від 05.10.05 у справах № 08/05, № 09/05, № 10/05 дійсно скасовувалися ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.11.2011 у справі №5019/2346/11. Проти цієї обставини сторонами не заперечено.

8.40.4. Проте дана ухвала, разом із постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 про залишення цієї ухвали в силі, була скасована постановою від 29.10.2012 у справі №5019/2346/11 Вищого господарського суду України, а справа була направлена для нового розгляду.

8.40.5. Під час нового розгляду справи №5019/2346/11 ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.09.13 у справі № 5019/2346/116 провадження у цій справі припинене. Постановою від 14.10.2013 у справі № 5019/2346/11 Рівненського апеляційного господарського суду ця ухвала залишена без змін.

8.41. Також із позовом про визнання недійсними третейських угод від 23.09.2005 та рішень третейського суду ПСП «Полісся» зверталося до Рівненського районного суду Рівненської області.

8.41.1. Рішенням Рівненського районного суду від 12.06.2013 у справі № 570/529/13-ц за позовом ПСП «Полісся» до ЗАТ «СГП «Жобрин», співвласників майнових паїв ПСП «Полісся» у задоволенні позову було відмовлено.

8.41.2. Дане рішення ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 06.08.2013 в частині відмови в задоволенні позову ПСГП «Полісся» до ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин», співвласників майнових паїв ПСП «Полісся» про скасування рішень Постійно діючого третейського суду при Міжрегіональній промисловій біржі «Прайс-Агро» від 05.10.2013 у справах №08/05, №09/05, №10/05 скасовано, а позовну заяву ПСГП «Полісся» в цій частині залишено без розгляду. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

8.41.3. У рішенні Рівненського районного суду від 12.06.2013 у справі № 570/529/13-ц вказано: «Також суд звертає увагу на акт прийому-передачі Майна громадянами України, співвласниками майна реформованого КСП «Полісся», визначеними в Договорі про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП «Полісся», що знаходиться у спільній частковій власності (а.с.62-75, т.2, справа №918/459/21), Закритому акціонерному товариству «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» від 05.08.2005.

8.41.4. За даним актом громадяни України, співвласники майна реформованого КСП «Полісся», визначені в договорі про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП «Полісся», що знаходиться у спільній частковій власності, представлені уповноваженою особою Дуган В.М. передали, а ЗАТ «Жобрин», в особі директора Олійника О.В. прийняв майно на загальну суму 1318975 грн згідно переліку. Справжність власноручних підписів та дієздатність осіб перевірена секретарем виконкому Жобринської сільської ради Рівненського району Рівненської області та зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій під № 353.

8.41.5. Таким чином, ще у 2005 році вказані об'єкти нерухомого майна були передані співвласниками майна реформованого КСП «Полісся» в особі Дугана В.М. для ЗАТ «Жобрин» в обмін на акції вказаного товариства. У подальшому за ЗАТ «Жобрин» на підставі рішень третейського суду було визнано право власності на вказані об'єкти.

Право власності було зареєстровано у встановленому порядку, та об'єкти були передані в іпотеку ПАТ «Західінкомбанк».

8.41.6. Відтак в судовому порядку встановлений факт передачі пайовиками майбутнього Іпотечного майна Товариству «Жобрин» та реєстрація права власності на це майно за ЗАТ «Жобрин» у встановленому порядку.

8.41.7. У свою чергу рішення Рівненського районного суду від 12.06.2013 у справі № 570/529/13-ц має преюдиціальне значення для цієї справи, оскільки у цій справі брали участь усі сторони даної справи №918/459/21 за основною (не похідною) частиною позовної заяви: і ПСГП «Полісся», і Банк як юридичний попередник позивача.

8.42. Таким чином, за Закритим акціонерним товариством "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" збережений титул власника Іпотечного майна, а у рішенні Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі № 5019/2145/11 ця обставина не встановлена.

8.43. Є помилковим покликання як відповідача-1 так і суду першої інстанції суду на постанову Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 902/729/18, оскільки у пункті 5.2.5 цієї постанови вказано: «Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА 1 (іпотекодавець) придбав спірне нежитлове приміщення гаража, що є предметом договору іпотеки, згідно з договором купівлі-продажу від 30.04.2008. Право власності на це нерухоме майно визнано за ОСОБА 1 рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 08.05.2008. Проте ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.06.2012 у справі №0205/649/2012 вказане рішення Постійно діючого третейського суду скасовано у повному обсязі». В межах спірних правовідносин у даній справі такого не відбулося.

8.44. Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що у рішенні Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі №5019/2145/11 задоволений віндикаційний позов (витребувати з незаконного володіння) позивача (ПСП «Полісся»), який (позивач) власником майна не був.

8.45. Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

8.46. Поряд з тим у рішенні Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі №5019/2145/11 міститься певна розбіжність у наведеній місцевим господарським судом нормі матеріального права - статті 387 ЦК України, за якою зазначено, що «власник (особа, якій майно передано у користування), має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

8.47. Що ж до твердження відповідача, що майно перебувало на балансі підприємства ПСП "Полісся", то перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації) (Постанови Верховного Суду України від 12.06.2007 та від 29.01.2008).

8.48. У своїх поясненнях представник апелянта зазначив, що Банком, як кредитором для нового кредитора був переданий Договір про спільне володіння, користування, розпорядження майном реформованого КСП «Полісся», що знаходиться у спільній частковій власності. Позивач не надавав цей документ у суді першої інстанції, оскільки не припускав, з огляду на численні пояснення, що суд прийме до уваги судове рішення, яке очевидно не носить преюдиціального характеру, тому що Позивач не брав участі у тій справі.

8.49. У свою чергу наявність цього договору досліджувалася і встановлена у рішенні Рівненського районного суду по справі №570/529/13-ц, в рішенні якого, зокрема, підтверджена наявність договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП «Полісся», що знаходиться у спільній частковій власності.

8.50. Що стосується знаходження спірного майна в іпотеці.

8.51. Зміна власника, навіть якщо власник змінився законно, не скасовує іпотеки в силу статті 23 Закону України «Про іпотеку». Якщо іпотека існує та не скасована, то вона нікуди не може зникнути просто так, тобто, спірне майно продовжує знаходитися в іпотеці, незалежно від зміни найменування формального власника.

8.51.1. У даному випадку суд апеляційної інстанції звертається до правових висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 910/9362/19:

« 5.25. Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону № 898-IV, до яких, зокрема, належать: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізація предмета іпотеки відповідно до цього закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрата переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

5.26. Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону № 898-ІV, якою передбачено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі, в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

5.27. Таким чином, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається відсутність підстав для припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодавцем предмета іпотеки, оскільки іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна».

8.51.2. Зазначена правова позиція надає чітке розуміння застосовності статті 23 Закону України «Про іпотеку» у системному зв'язку зі статтею 17 цього Закону, тобто зміна найменування власника не приводить до автоматичного припинення іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена статтею 17 Закону України «Про іпотеку».

8.52. За таких умов у даній справі № 918/459/21 належними є лише наступні докази:

- спірне майно знаходиться в іпотеці;

- дана іпотека зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; у жодний спосіб, у тому числі в судовому порядку, не скасовувалася;

- належним іпотекодержателем відносно цього майна є позивач.

8.53. Таким чином, за позивачем слід визнати право на іпотеку на це майно, незалежно від того, що воно формально нібито перейшло до іншого власника.

8.54. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.55. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.56. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.57. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.58. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.59. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.60. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

8.61. Враховуючи вище викладені обставини, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, наявні в матеріалах справи надані сторонами докази, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання права на іпотеку.

8.62. Позов у цій частині слід задоволити та визнати за ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" права іпотеки на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9, та які рахуються у власності ПСП “Полісся”, згідно з Договором іпотеки № 1612-2 від 16.12.2005.

8.63. Місцевий господарський суд, не повно з'ясував вказані обставини, що мають значення у даній справі, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заявлених у частині визнання за ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" права іпотеки на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9.

8.64. Висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено порушення його прав за іпотечним договором №1612-2 від 16 грудня 2005 року діями відповідача 1 є передчасними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

8.65. Доводи ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал", викладені у апеляційній скарзі щодо не повного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування судом норм матеріального права, знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, судом апеляційної інстанції враховуються, як обґрунтовані та підставні, що є наслідком задоволення апеляційної скарги у зазначеній частині.

8.66. При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог заявлених позивачем до відповідача-2, оскільки жодних протиправних дій Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни, які б порушували права позивача у даному випадку під час розгляду даного спору не встановлено.

8.67. Враховуючи вище викладені обставин, апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 у справі №918/459/21 скасувати в частині відмови в частині визнання за позивачем права на іпотеку. прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати за ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" права іпотеки на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 23,2 кв. м, приміщення № 1 загальною площею 1781,5 кв. м, приміщення № 2 загальною площею 3427,9 кв. м, приміщення № 3 загальною площею 330,9 кв. м, будівлі вагової загальною площею 16,5 кв. м, будівлі котельні загальною площею 101,5 кв. м, будівлі кормоцеху загальною площею 348,7 кв. м, приміщення блоку №2 загальною площею 231,6 кв. м, будівлі пташника № 3 загальною площею 1762,9 кв. м, будівлі пташника № 4 загальною площею 1765,2 кв. м, будівлі пташника № 5 загальною площею 1573,6 кв. м, будівлі пташника № 6 загальною площею 1756,3 кв. м, які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9, які рахуються у власності Приватного сільськогосподарського підприємства “Полісся”, згідно з Договором іпотеки № 1612-2 від 16.12.2005.

8.68. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

8.69. Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 у справі №918/459/21, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

8.70. З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідачів Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся", Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав. Ухвалою господарського суду від 22.06.2021 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/459/21.

8.71. За результатами розгляду даного спору, 20.10.2021 господарським судом відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал".

8.72. Від представника відповідача-1 ПСП "Полісся" 25.10.2021 до господарського суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у даній справі.

8.73. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.10.2021 у справі №918/459/21 вказана заява призначена до розгляду в судовому засіданні на 08.11.2021.

8.74. 03.11.2021 до суду надійшли заперечення позивача щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

8.75. 08.11.2021 відповідач 1 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує у повному обсязі.

8.76. Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у даній справі здійснювався судом без участі уповноважених представників сторін.

8.77. Відповідно до частин 2 - 3 статті 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

8.78. Частиною 1 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частини 3-4 статті 244 ГПК України).

8.79. Матеріалами справи встановлено, що інтереси відповідача-1 ПСП "Полісся" у цьому судовому провадженні представляв адвокат Лук'янчук С.М. У відзиві на позовну заяву було відповідачем 1 подано попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу на загальну суму 50 000,00 грн.

8.80. Згідно з попереднім розрахунком судових витрат, наведеним останнім розмір витрат на професійну правову допомогу становить 50000,00грн. Вартість правової допомоги включає в себе: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції; отримання доказів для підготовки відзиву, виготовлення копій документів; підготовка відзиву та інших документів.

8.81. При цьому, після винесення рішення у даній справі по суті спору, у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача-1 просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32000,00 грн.

8.82. На підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат відповідачем-1 на професійну правову допомогу адвоката в сумі 32000,00 грн. представником відповідача -1 надано для суду копії: договору про надання правничої допомоги адвокатським бюро "ШЕВЧУКА ВІКТОРА" №21-07/38 від 12.07.2021; акту про прийняття-передачі послуг №2 від 23.10.2021; розрахунок №2 за надану правничу допомогу, крім того, в матеріалах справи міститься ордер про надання правничої (правової) допомоги №704 від 13.07.2021.

8.83. Відповідно до п. 3.1. та 3.2. договору про надання професійної правничої допомоги №21-07/38 від 12.07.2021 розрахунок проводиться на підставі актів прийому - передачі послуг та не пізніше 10 робочих днів з дня подання їх Бюро Клієнтові для підпису.

8.84. Як вбачається з наданого представником відповідача-1 акту про прийняття-передачі наданих послуг №2 від 23.10.2021, що на виконання умов договору про надання правової допомоги було виконано: вивчення позовної заяви з додатками, проведено аналіз та визначення переліку/обсягу доказів, які долучались до позовної заяви, пошук судової практики, підготовка стратегії захисту, підготовка процесуальних клопотань у справі (кількість витрачених годин 10 по 2000,00 грн за год. всього 20000,00 грн). Представництво інтересів клієнта в суді 20.07.2021, 08.09.2021, 22.09.2021 (2000,00 грн за год. всього 12 000,00 грн).

8.85. Загальна вартість послуг виконавця за цим актом складає - 32000,00 грн.

8.86. Позивач у свої запереченнях щодо заявлених відповідачем 1 витрат, посилається зокрема на те, що усі спори навколо звернення стягнення на спірне майно та реалізації позивачем прав іпотекодержателя виникли внаслідок неправильних дій Відповідача-1 (шахрайських дій). На думку Позивача, заявлена вимога стягнення з нього судових витрат є безпідставною, не підлягає задоволенню та стягненню на підставі ч. 9 ст.129 ГПК України.

8.87. Згідно частини 3 статті 123 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 ГПК України.

8.86. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

8.87. Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

8.88. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

8.89. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

8.90. Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

8.91. Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

8.92. Згідно частини 4 та 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

8.93. Дослідивши подані представником відповідача-1 докази/документи (договір про надання професійної правничої допомоги №21-07/38 від 12.07.2021, акт про прийняття-передачі наданих послуг №2 від 23.10.2021) на підтвердження заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32 000 грн., суд першої інстанції з урахуванням рішення від 20.10.2021 прийнятого у даній справі по суті спору, прийшов до вірного висновку, що подана відповідачем-1 заява згідно статті 126 ГПК України є обґрунтованою.

8.94. Так, рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 у справі №918/459/21 відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав.

8.95. Додатковим рішенням від 08.11.2021 у справі №918/459/21 задоволено заяву представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з позивача на користь відповідача 1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32 000,00 грн.

8.96. Однак, враховуючи що за результатами розгляду даного спору по суті, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання права на іпотеку за ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" та задоволення позову в цій частині, відповідно, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32000,00 грн, які заявлені відповідачем-1 до стягнення з позивача слід перерозподілити із урахуванням часткового задоволення позову згідно ГПК України.

8.97. За результатами розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 по суті спору, суд апеляційної інстанції приймає рішення про задоволення позову частково, та скасування рішення від 20.10.2021 у справі №918/459/21 в частині відмови у визнання за позивачем права на іпотеку з прийняттям в цій частині нового рішення. В іншій частині рішення залишається без змін.

8.98. Частиною 2 цієї статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

8.99. Відповідно до статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.100. Враховуючи вищевикладене, урахуванням встановлених обставин у даній справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 у справі №918/459/21 шляхом зменшення розміру судових витрат на 50% та стягнути з позивача на користь відповідача-1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

8.101. У зв'язку із новим розподілом витрат на правничу допомогу слід видати наказ, видачу якого доручити Господарському суду Рівненської області.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 277 ГПК України.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.10.2021 у справі №918/459/21, апелянт сплатив судовий збір у розмірі 6810,00 грн. згідно платіжного доручення №131 від 16.11.2021

10.2. За подання позовної заяви ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

10.3. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.4. Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про винесення додаткового судового рішення судовий збір не сплачується.

10.4.1. Відсутня у вказаному Законі і норма, яка визначає розмір ставки за подання апеляційної скарги на додаткове судове рішення.

10.5. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат. Зокрема, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

10.6. Оскільки апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано в частині та прийнято нове про задоволення позовних вимог частково, витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на позивача і відповідача 1 у даній справі пропорційно. З відповідача-1 слід стягнути 2270,00 грн - витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3405,00 грн. - витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

10.7. У зв'язку із новим розподілом судових витрат за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Рівненської області.

11. Проголошення рішення та виготовлення повного тексту.

11.1. За результатами розгляду апеляційної скарги Північно-західним апеляційним господарським судом після виходу із нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частину процесуального рішення в порядку статті 283 ГПК України.

11.2. Судом апеляційної інстанції роз'яснено сторонам, що враховуючи складність справи, як виняткового випадку, та враховуючи участь судді у інших справах, що впливає на навантаженість, складання повної постанови у даній справі буде відкладено на строк не більше 10 днів із дня закінчення розгляду справи на підставі частини 6 статті 233 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 233, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" від 16.11.21р. задоволити частково.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 20 жовтня 2021 року у справі №918/459/21 скасувати в частині відмови у визнанні за ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" права іпотеки на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які знаходяться за адресою Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (вул.Предславинська, 11, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39827967) права іпотеки на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної, приміщення №1, приміщення №2, приміщення №3, будівлі вагової, будівлі котельні, будівлі кормоцеху, приміщення блоку №2, будівлі пташника №3, будівлі пташника №4, будівлі пташника №5, будівлі пташника №6, які знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд. 9, які рахуються у власності Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" (вул.Центральна, буд 7, с.Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 30716578) згідно з Договором іпотеки №1612-2 від 16.12.2005.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" (вул.Центральна, буд 7, с.Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 30716578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (вул.Предславинська, 11, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39827967) 2270,00грн витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 08.11.2021 у справі №918/459/21 змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (вул.Предславинська, 11, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39827967) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" (вул.Центральна, буд 7, с.Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 30716578) 16000,00грн витрат на правову допомогу.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" (вул.Центральна, буд 7, с.Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 30716578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (вул.Предславинська, 11, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39827967) 3405,00грн витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/459/21 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "29" квітня 2022 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.