79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" квітня 2022 р. Справа №914/1638/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Скрипчук О.С.
Плотніцький Б.Д.
секретар судового засідання Гавриляк І.В.
розглянувши апеляційну скаргу Галіпчака Богдана Антоновича б/н від 21.12.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/4315/21 від 28.12.2021)
на рішення Господарського суду Львівської області від 29.11.2021 (суддя Долінська О.З., повний текст складено 30.11.2021)
у справі № 914/1638/21
за позовом: Галіпчака Богдана Антоновича, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
про визнання протиправним та скасування рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, викладеного у листі від 30.03.2021 року за вих.№63-02/1742 про відмову у залученні позивача до справи №63/8-02-10-2021 у якості третьої особи
за участю учасників справи:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
Галіпчак Богдан Антонович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, викладеного у листі від 30.03.2021 за вих.№63-02/1742 про відмову у залученні позивача до справи №63/8-02-10-2021 у якості третьої особи.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.11.2021 у справі №914/1638/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено, що листом АМКУ від 30.03.2021 за вих.№63-02/1742 про відмову у залученні позивача у якості третьої особи до справи №63/8-02-10-2021 про розслідування по газопостачальних компаніях зачіпає права та інтереси ФОП Галіпчака Б.А. Зокрема, суд зазначив, що така відмова є процедурним питанням у процесі організації здійснення завдань та функцій, покладених на органи АМКУ, прийнята в межах дискреційних повноважень Відділення відповідача, тому позовні вимоги є безпідставними.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Галіпчак Богдан Антонович подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано вказані ним аргументи, не в повному обсязі досліджено докази, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що рішення відповідача, викладене у листі №63-02/1742 від 30.03.2021 про відмову у залученні позивача до справи №63/8-02-10-2021 у якості третьої особи суттєво зачіпає права та інтереси позивача, які охороняються Законом України "Про захист економічної конкуренці". Скаржник вважає, що він є безпосереднім побутовим споживачем ТзОВ "Івано-Франківськ Збут", завищення цін яким для побутових споживачів розслідується відповідачем.
Учасники справи явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши учасників справи, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський встановив таке.
19.01.2021 на офіційному сайті Антимонопольного комітету України за посиланням: було розміщено повідомлення про початок розгляду Західним відділенням Комітету справ за ознаками порушення шістьма газопостачальними компаніями законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом встановлення завищених цін на газ для населення.
24.02.2021 Галіпчак Богдан Антонович звернувся до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із клопотанням про залучення третіх осіб до участі у справі про порушення ТзОВ "Івано-Франківськгаз Збут" законодавства про захист економічної конкуренції (а.с. 8-15). Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Західним відділенням було розпочато справи проти ТзОВ "Львівгаз збут", ТзОВ "Закарпатгаз збут", ТзОВ "Волиньгаз збут", ТзОВ "Івано - Франківськгаз Збут" та ТзОВ "Рівнегаз Збут", а оскільки у листопаді та грудні 2020 року постачальником газу гр. Галіпчаку Б.А. було ТзОВ "Івано-Франківськгаз Збут", яке у вказаний період продавало газ за завищеною ціною, і позивач, як споживач природного газу, поніс додаткові фінансові витрати. Таким чином, рішення у цій справі може суттєво зачепити його права та інтереси, охоронювані Законом України "Про захист економічної конкуренції". Крім того, позивач стверджував, що ТзОВ "Івано-Франківськ Газзбут" намагався створити перешкоди для переходу до іншого постачальника та нарахував більше обсягів газу ніж було спожито в листопаді 2020 року.
На думку позивача, для захисту його законних інтересів та з метою справедливого, неупередженого та всебічного розгляду Антимонопольним комітетом справи є необхідним залучення його у якості третьої особи для можливості отримання всіх процесуальних документів, можливості надання Комітету власних доказів та пояснень, у разі необхідності мати можливість ознайомлюватися із матеріалами справи та поясненнями відповідачів, надавати клопотання, та можливості всіляко впливати на те, щоб газовиків, в тому числі ТзОВ "Івано-Франківськ Газзбут", покарали за зловживання становищем або неправомірні дії.
Також позивачем зазначалося, що від прийнятого за результатами розгляду справи Антимонопольним комітетом рішення залежатиме чи зможуть споживачі послуг газопостачальної компанії ТзОВ "Івано-Франківськ Газзбут" повернути собі переплачені кошти у порядку, визначеному положеннями статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Контактною особою у вказаному клопотанні зазначено Громадську організацію "Рада захисту конкуренції та споживачів".
Листом №63-02/1742 від 30.03.2021 Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надало відповідь на клопотання, з якого вбачається, що Адміністративна колегія Відділення вирішила відмовити побутовим споживачам у залученні їх в якості третіх осіб до участі у справі № 63/8-02-10-2021, враховуючи, що заяви/клопотання, які надійшли до відділення, не містять інформації та доказів, що рішення може суттєво зачепити їх права та інтереси та сприяти розгляду справи по суті. Також зазначено, що для вирішення питання щодо відшкодування заподіяної шкоди в подвійному розмірі, Галіпчак Б.А.. зможе звернутись до суду після прийняття рішення у справі № 33/8-02-10-2021 (а.с. 7).
Вищенаведені обставини стали підставою для звернення Галіпчака Б.А. до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення Західного антимонопольного комітету України, викладене у листі від 30.03.2021 №63-02/1742 про відмову у залученні позивача до справи №63/8-02-10-2021 у якості третьої особи.
При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.
Частиною третьою статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Згідно з ч.1 та ч.6 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з приписами статті 3 названого Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції уповноважений, зокрема:
- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
- перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
- проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Згідно з ст.19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.
Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів у діяльність Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень забороняється, за винятком випадків, визначених законами України.
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначені Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції" цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
Відповідно до положень ст. 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники. Третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв'язку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані цим Законом. Про визнання третьою особою органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія зазначає, що необхідною умовою для залучення до участі у справі третьої особи є ймовірність того, що рішення може суттєво зачіпати права та інтереси такої особи, охоронювані Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Питання залучення або незалучення до участі у справі третіх осіб, встановлення наявності впливу рішення на права та інтереси, охоронювані Законом України "Про захист економічної конкуренції", таких осіб, віднесено до дискреційних повноважень органів АМКУ.
Як вбачається із матеріалів справи, подане позивачем клопотання про залучення його третьою особою мотивоване тим, що гр. Галіпчак Б.А. є споживачем послуг постачання природного газу на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам. На думку останнього, порушено його права та інтереси, оскільки постачальник продавав газ за завищеною ціною у зв'язку з чим ним понесено додаткові фінансові витрати, а також, на думку позивача, йому були створенні перешкоди для переходу до іншого постачальника.
Як зазначалося вище, листом №63-02/1742 від 30.03.2021 у відповідь на клопотання позивача Адміністративна колегія Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відмовила побутовому споживачу у залученні його в якості третьої особи до участі у справі № 63/8-02-10-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, враховуючи, що клопотання не містять інформації та доказів, що рішення АМК може суттєво зачепити права та інтереси, сприяти розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції по суті. Також у листі зазначено, що для вирішення питання щодо відшкодування заподіяної шкоди в подвійному розмірі, Галіпчак Б.А. зможе звернутись до суду після прийняття рішення у справі № 63/8-02-10-2021.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями відповідача, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить регламентованої форми відмови у залученні третіх осіб до участі у справі. Така відмова є процедурним питанням у процесі організації здійснення завдань та функцій, покладених на органи АМКУ.
З огляду на наведені доводи, лист відповідача №63-02/1742 від 30.03.2021 про відсутність підстав для залучення позивача до участі у справі про порушення суб'єктом господарювання законодавства про захист економічної конкуренції в якості третьої особи не призводить до порушення прав та обов'язків позивача, як побутового споживача природного газу.
Скаржником не доведено, що звернення із клопотанням про залучення його в якості третьої особи у справі № 63/8-02-10-2021 зумовлено необхідністю захисту його прав та інтересів, які охороняються законодавством про захист економічної конкуренції, аргументи, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Аналізуючи зазначене в сукупності, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що відмова Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, викладена у листі від 30.03.2021 №63-02/1742, прийнята в межах дискреційних повноважень Відділення, а тому вказаний лист АМКУ не є рішенням, який може бути предметом оскарження в судовому порядку..
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі, суд вважає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то сплачена сума судового збору покладається на апелянта.
Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Галіпчака Богдана Антоновича залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.11.2021 у справі №914/1638/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2022.
Головуючий-суддя Н.М. Кравчук
Судді О.С. Скрипчук
Б.Д. Плотніцький