Іменем України
02 травня 2022 року м. Кропивницький
справа № 386/1104/20
провадження № 22-ц/4809/27/22
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дуковський О.Л.
судді - Дьомич Л.М., Письменний О.А.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».
відповідач - ОСОБА_1 .
Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2021 року, у складі головуючого судді Гарбуз О.С., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунування позовних вимог зазначало, що 21.05.2011 між банком та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту до 14000,00 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Банк вказував, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, в заяві про укладення кредитного договору від 21.05.2011 відповідач підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, визнається між ними договором.
Посилався, що договором та зазначеними правилами передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитним лімітом, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків, за перевитрати платіжного ліміту, комісії за користування кредитом та інших витрат.
Зазначав, що відповідач належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 02.11.2020 виникла заборгованість в сумі 15983 грн. 48 коп., яка складається з 12852 грн. 60 коп. заборгованості за тілом кредиту та 3130 грн. 88 коп. заборгованості за простроченими відсотками.
Просив стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі - 15983 грн. 48 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі -2102 грн.
Заочним рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись із вказаним рішенням суду АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що Банком надано належні докази на підтвердження зазначених у позові обставин, які підтверджують наявність договірних відносин між сторонами та невиконання відповідачем взятих за договором зобов'язань.
Позичальник висловив згоду на укладення кредитного договору, що засвідчено особистим підписом, чим підтвердив ознайомлення та погодження з умовами кредитування. Зобов'язувався виконувати Умови та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами.
Заборгованість за кредитним договором не повернув, а також розмір такої заборгованості не спростовував.
Оскільки підписана анкета-заява засвідчує, що відповідач повністю згоден з умовами кредитування та отримав кредит саме на таких умовах, у тому числі погоджувався на сплату процентів та штрафів у встановленому розмірі.
Також Банк вказує, що судом першої інстанції не перевірено належним чином розрахунок заборгованості та стверджує, що сторонами погоджено розмір процентної ставки у договорі.
Вважає доведеним факт укладення договору між сторонами , який складається із заяви позичальника та Умов та правил надання банківських послуг та тарифів.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 травня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 13).
У даній анкеті - заяві вказано бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою «Уіверсальна»/Gold - 1500,00 грн. (а.с. 13 зворот).
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав довідку від 24.05.2011 про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» до договору SAMDN50000045183412.
Вказаною довідкою визначено, що при порушенні позичальником строків платежів по якомусь із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню за несвоєчасність погашення заборгованості та штраф, розмір якого встановлено тарифами договору, який становить 500 грн. плюс 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом (а.с. 14).
На підтвердження факту отримання кредиту ОСОБА_1 , позивачем надано виписки по картках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 за період з 24.05.2011 до 01.10.2020, довідку про зміну умов кредитування і обслуговування кредитної картки оформленої на відповідача та довідку про надання відповідачу карток із зазначеними номерами рахунку (а.с. 11-12, 47-50).
Звернувшись із даним позовом, позивач посилався на наявність заборгованості у відповідача за кредитним договором.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 02.11.2020 вбачається, що заборгованість становить - 15983 грн. 48 коп., яка складається із 12852 грн. 60 коп. заборгованості за тілом кредиту та 3130 грн. 88 коп. заборгованості за простроченими відсотками (а. с. 5-10).
Суд першої інстанції послався на недоведеність позовних вимог вказавши, що матеріали справи не містять будь - яких доказів, які підтверджують надання відповідачу кредиту та суму наданого відповідачу кредитного ліміту ,а також видачу кредитної картки.
Проте, колегія суддів частково не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що що 21 травня 2011 року між сторонами було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 13).
Колегія суддів, вважає що підписання анкети - заяви між сторонами свідчить про виникнення кредитних правовідносин, згідно яких відповідач отримала кредитний ліміт і користувалася ним.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 02.11.2020 ОСОБА_1 мав заборгованість в сумі 15983 грн. 48 коп., яка складається із 12852 грн. 60 коп. заборгованості за тілом кредиту та 3130 грн. 88 коп. заборгованості за простроченими відсотками (а. с. 5-10).
Суд першої інстанції визнав, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме доданий до позовної заяви витяг Умов та Правил, які надав банк, відповідач розуміла та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву - анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку».
Із зазначеним твердженням погоджується і колегія суддів.
Разом з тим, така категорія як прострочені відсотки містяться у розділі Умов і Правил, які відповідач не підписував, а вимог про стягнення відсотків за користування кредитом банком не заявлялося.
Кредитні кошти банку, що витратив відповідач на свій розсуд і свою користь підлягають поверненню, виходячи із розрахунку, наданого позивачем в розмірі 12852,60 грн.
Як вбачається із виписки за кредитним договором №б/н від 21.05.2011, станом на 04.11.2020 ОСОБА_1 користувався кредитними коштами (знімав готівку, розраховувався в магазинах), а також частково поповнював готівкою своєї карти в терміналі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Як передбачено частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена, не вказано і тип кредитної карти.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч.1, 2 ст. 12 ЦПК).
За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту, а в задоволенні інших стягнень за кредитним договором слід відмовити.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати між сторонами, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»- задовольнити частково.
Заочне рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2021 року - скасувати.
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за тілом кредиту у розмірі - 12852,60 грн. (дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дві гривні шістдесят копійок).
У задоволенні позову про стягнення заборгованості за простроченим відсотками - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної у розмірі - 4204,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді Л.М. Дьомич
О.А. Письменний