Справа № 761/2796/22
Провадження № 1-кс/761/1979/2022
07 лютого 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
захисник ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві клопотання прокурора офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , внесеного у кримінальному провадженні № 72021000210000001 від 14.12.2021р. за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, -
Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72021000210000001 від 14.12.2021, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Клопотання мотивовано тим, що Офісом Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №72021000210000001 від 14.12.2021 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється першим відділом детективів захисту економіки у фіскальній сфері Бюро економічної безпеки України.
Як вказує прокурор, приймаючи до уваги, що триває відкриття сторонами матеріалів кримінального провадження, повідомленнями та викликами прокурора підозрюваним ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх захисникам неодноразово повідомлено про необхідність прибути до прокурора для ознайомлення з матеріалами вказаного кримінального провадження, а також надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
Обсяг матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні складає 33 томи. Стороною обвинувачення стороні захисту надано для ознайомлення усі матеріали кримінального провадження та створено належні умови для реалізації стороною захисту права на доступ до матеріалів, досудового розслідування (будь-який день та будь-який зручний для них час), які є в розпорядженні сторони обвинувачення, у тому числі будь-яких доказів, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або іншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню карання.
Однак, всупереч наданій можливості та створених для цього належних умовах сторона захисту лише один раз прибула до прокурора для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Приймаючи до уваги неналежну процесуальну поведінку сторони захисту, прокурор просить встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона захисту буде вважатись такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання в частині підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників, в цій частині просив відмовити.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення прокурора та захисника, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.
Право на ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування гарантує реалізацію конституційного права підозрюваного на отримання інформації, зокрема, щодо суті пред'явленого обвинувачення та стану розгляду справи, а також забезпечує підозрюваному чи його захиснику можливість підготувати захист від пред'явленого обвинувачення.
Отже, право на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальному провадженні є складовими конституційного права на захист.
Водночас, ознайомлення підозрюваного чи його захисника з матеріалами досудового розслідування є елементом кримінального судочинства і його порядок відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України визначається законами України.
Відтак, право на таке ознайомлення не є абсолютним, про що також зазначив Конституційний Суд України у рішенні по справі №1-4/2012 про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи. Ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства, визначеним у ст. 2 КПК України, що з одного боку забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина, а з іншого - вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, потерпілого) та суспільства в цілому.
Згідно зі ст. 290 КПК України, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Конституційний Суд України вважав, що положення КПК України щодо визначення сторонам строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини та з підпунктом «b» пункту 3 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту.
Так, Європейський Суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008 року у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»). Як зауважив Європейський Суд, підпункт «b» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення для цілей підготовки свого захисту з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак, питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України»).
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить поняття «затягування процесу ознайомлення з матеріалами кримінального провадження», зазначений інститут кримінального судочинства є оціночною категорією і в кожному разі, з огляду на вищезазначену практику Європейського Суду з прав людини, вирішується судом в залежності від конкретних обставин справи.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Критерієм для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 5 ст. 28 КПК України визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
За п. 4 ч. 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, у відповідності до загальних засад кримінального провадження та основних засад судочинства, закріплених у законі, прокурор/слідчий повинен самостійно обґрунтувати у судовому засіданні правову позицію, що викладена у клопотанні. Крім того, до суду має бути подано докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, та доведено їх переконливість перед судом.
Згідно ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
На підставі вимоги безпосередності судового розгляду, всі належні і допустимі згідно із законом докази підлягають установленню й дослідженню під час судового засідання.
Суд зобов'язаний обґрунтовувати своє рішення на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, і сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.01.2012 №1-рп/2012, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корнєв і Карпенко проти України», при визначенні адекватності часу та можливостей, які необхідні обвинуваченому для підготовки захисту, суд враховує конкретні обставини справи, її складність, обсяг матеріалів справи, який було пред'явлено для ознайомлення, обсяг матеріалів, з якими необхідно ознайомитись, тощо.
Враховуючи обсяг, складність матеріалів та їх об'єм, а також розумний час для вивчення матеріалів, підготовки клопотань, задля недопущення порушення прав учасників даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурором в клопотанні та в судовому засіданні не доведено зволікання сторони захисту в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи те, що органом досудового розслідування не доведено зволікання стороною захисту в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 234-235, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , внесеного у кримінальному провадженні № 72021000210000001 від 14.12.2021р. за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України про встановлення підозрюваним ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх захисникам строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя