Справа №760/4900/22
1-кс/760/1622/22
29 квітня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП на СЗТ ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане в рамках кримінального провадження №12022100170000070 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що в провадженні слідчого відділення ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12022100170000070 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , проживаючи за власним місцем проживання, незаконно зберігав предмет, схожий на гранату «РГД-5» та предмет, схожий на підривач типу «УЗРГН», якими заволодів у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці.
Як вказує у клопотанні слідчий, 27.04.2022 відповідно до ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду ОСОБА_8 від 26.04.2022 було проведено обшук житла за адресою: АДРЕСА_2 у рамках кримінального провадження №12022100170000055 від 11.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, у ході якого вищевказані предмети, схожі на боєприпаси було оглянуто, після чого вилучено.
Слідчий у клопотанні посилається, що відповідно до акта перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів №218 від 27.04.2022, було встановлено, що вищевказані предмети, схожі на боєприпаси є корпусом ручної гранати типу «РГД-Б» без маркування та одним підривачем типу «УЗРГН» з маркуванням на важелі «159-74 УЗРГМ 583. Оглядом на предмет вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів було встановлено, що зазначені об'єкти належать до ІІ (другої) категорії та є небезпечними, відповідно до Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 серпня 2019 року № 691.
Слідчий стверджує, що достеменно розуміючи, що вищевказані предмети є боєприпасами, ОСОБА_5 умисно зберігав їх за місцем свого проживання.
Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, які виразились у зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
27.04.2022 о 15:37 год. в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (фактичний час затримання 27.04.2022 о 12:08 год.).
28.04.2022 року о 15 год. 20 хв. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України - зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
У клопотанні слідчим, за погодженням прокурором, поставлено питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, крім того, на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинення іншого кримінального правопорушення; перешкоджати іншим чином, а саме зникнути та перебувати тривалий час у розшуку.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 заперечували проти клопотання та просили відмовити у його задоволенні, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, до клопотання додані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема, рапорт оперативного підрозділу про виявлення кримінального правопорушення; ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26.04.2022 про надання дозволу на проведення обшуку; протокол про проведення обшуку від 27.04.2022; акт перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів № 218 від 27.04.2022; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.04.2022; протокол допиту підозрюваного від 27.04.2022; повідомлення про підозру від 28.04.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 27.04.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 27.04.2022 та інші матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
В ході судового розгляду клопотання знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 7 років позбавлення волі, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу, тому є обґрунтовані підстави вважати про існування ризику переховування її від органів досудового розслідування.
Разом з тим, прокурором не доведено та не надано обґрунтованих доказів слідчому судді про те, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, враховуючи наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також ту обставину, що стороною обвинувачення не надано конкретних доказів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування, та прокурором не доведено слідчому судді, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризику, який наявний у кримінальному провадженні, тому не знаходить підстав для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, які в сукупності із застосованим запобіжним заходом, повинні достатньою мірою гарантувати та забезпечити, у подальшому, належну його процесуальну поведінку у даному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 183, 193, 194, 196, 202, 208, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП на СЗТ ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта ОСОБА_6 - задовольнити частково.
У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 червня 2022 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити негайно з-під варти в залі суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1