Справа №760/4899/22
1-кс/760/1621/22
29 квітня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , подане в рамках кримінального провадженні № 12022100090000969 від 27.04.2022.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше неодноразово притягнутою до кримінальної відповідальності, а саме: 27.06.2019 року до Солом'янського районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт, за обвинуваченням останньої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, 27.01.2021 року до Солом'янського районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, 16.03.2021 року до Солом'янського районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та вчинила нове умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Як вказує у клопотанні слідчий, ОСОБА_7 у невстановлений слідством час, але не пізніше 05:00 27.04.2022 вступила у злочинну змову з раніше знайомим ОСОБА_5 , щодо вчинення корисливого кримінального правопорушення. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були обізнані, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України № 2212-IX від 21 квітня 2022 року, «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, прибули до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де піднялися на 12-й поверх, де на загальному прогоні, в місці обладнаному металевими гратними дверима з навісним замком, зберігалося майно ОСОБА_8 , вирішили викрасти вказане майно.
Слідчий у клопотанні вказує, що в подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та настання суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, впевнившись, що за їх діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, зламали навісний замок, яким були оснащені металеві гратні двері комори, та проникли до приміщення, яке класифікується як сховище для зберігання матеріальних цінностей. Проникнувши до вказаного приміщення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 викрали майно належне ОСОБА_8 , а саме велосипед Ardis моделі «XC-P Perfomance», блакитного кольору вартістю 5000 гривень та велосипед CUBE, чорного кольору з червоними вставками, вартістю 10000 гривень.
В подальшому ОСОБА_5 , утримуючи при собі велосипед CUBE, чорного кольору з червоними вставками, а ОСОБА_7 утримуючи при собі велосипед Ardis моделі «XC-P Perfomance», блакитного кольору, спустились на ліфті на перший поверх будинку та зникли з місця події з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд.
Слідчий у клопотанні стверджує, що всього ОСОБА_7 та ОСОБА_5 таємно викрали майно, що належить ОСОБА_8 на загальну суму близько 15000 гривень.
При цьому слідчий стверджує, що таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які вразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
27.04.2022 о 18 год. 00 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29.04.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
У клопотанні слідчим, за погодженням з прокурором, постановлено питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема, рапорт оперативного підрозділу про виявлення кримінального правопорушення; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 27.04.2022; протокол огляду місця події від 27.04.2022; протокол допиту потерпілого від 28.04.2022; протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 28.04.2022; протокол огляду відеозапису від 28.04.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 28.04.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 28.04.2022; протокол допиту підозрюваної ОСОБА_7 від 27.04.2022; повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 28.04.2022; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 27.04.2022; протокол допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 27.04.2022; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 28.04.2022 та інші матеріали кримінального провадження.
Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшов своє підтвердження ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу, тому слідчий суддя вважає, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином, та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки прокурором не надано слідчому судді обґрунтованих доказів, які б свідчили про наявність вказаного ризику.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Враховуючи, що слідчому судді прокурором в судовому засіданні не доведено, що підозрюваний ОСОБА_5 перешкоджав кримінальному провадженню та, що йому було повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, тому слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявність обставин, які вказують про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.
У практиці Європейського суду з прав людини визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, проте суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).
При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії»). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу, майновий та сімейний стан (розлучений, має на утриманні неповнолітню доньку), наявність постійного місця проживання та реєстрації (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), а також ту обставину, що стороною обвинувачення не надано конкретних доказів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування та прокурором не доведено слідчому судді, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризику, який наявний у кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.06.2022 включно, заборонивши йому в період з 22.00 год. до 07.00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, які в сукупності із застосованим запобіжним заходом, повинні достатньою мірою гарантувати та забезпечити, у подальшому, належну його процесуальну поведінку у даному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити частково.
У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 червня 2022 року включно, заборонивши йому в період з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії даної ухвали визначити до 28 червня 2022 року включно.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1