Справа №760/5980/15-ц 6/760/178/21
24 вересня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Хліменкової А. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ ФК «Довіра та Гарантія») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва у справі № 760/5980/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2012 року № IСКGMCU.25042.003. 06 лютого 2018 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір № 103, згідно з яким до останнього перейшли права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором від 20 лютого 2012 року № IСКGMCU.25042.003.
Ураховуючи викладене заявник просив замінити сторону виконавчого провадження, а саме - стягувача ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» на його правонаступника ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» у справі № 760/5980/15-ц.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду питання про заміну сторони стягувача у справі № 760/5980/15-ц, в судове засідання не з'явились, що відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду зазначеного питання про заміну сторони у виконавчому провадженні. Представник заявника просив проводити розгляд заяви у їх відсутність.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 18 червня 2015 року позов ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2012 року № IСКGMCU.25042.003 у сумі 14 234,05 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.
06 лютого 2018 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» і ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір № 103 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно з яким ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» відступило шляхом продажу новому кредиторові ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» права вимоги до позичальників, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору (пункт 2.1 договору).
Пунктом 6.5 цього договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
З Витягу з Додатку № 1 до Договору № 103 про відступлення прав вимоги, укладеного 06 лютого 2018 року вбачається, що до правонаступника стягувача перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 20 лютого 2012 року № IСКGMCU.25042.003.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 512, 513 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не бере ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є йото стороною.
Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу, тобто процесуальне правонаступництво можливо на будь-якій стадії цивільного процесу, а згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією.
Так, у частині першій, частині другій статті 442 ЦПК України вказано, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником, заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець, аналогічна норма міститься і в пункті 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» .
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок чого відбувається вибуття сторони зі спірних встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторони виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як у відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадій процесу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Такий правовий викладено у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року № 61-12076св18.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» набуло всіх прав кредитора - ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», у тому числі й на отримання виконання зобов'язань за кредитним договором, де боржником є ОСОБА_1 ..
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 55, 260, 442 ЦПК України, статтями 512, 513, 514, 516 ЦК України, статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», суд
Заяву задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у виконавчому провадженні на примусове виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 червня 2015 року про стягнення суми заборгованості за кредитним договором від 20 лютого 2012 року № IСКGMCU.25042.003 з боржника ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (пункт 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна