Справа № 752/3872/22
Провадження № 1-кс/752/1317/22
іменем України
25.03.2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене слідчим Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, -
слідчий Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 25.03.2022 року звернувся у суд з клопотанням про арешт майна, вилученого в ході проведення обшуку.
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100010000621 від 24.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 , діючи повторно, зберігає за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , наркотичні засоби без мети збуту.
В ході проведення досудового розслідування у вище зазначеному кримінальному провадженні на підставі ст. ст. 233, 234 КПК України 24.03.2022 року в період часу з 15.56 год. по 16.09 год. було проведено обшук в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено три поліетиленових пакети з речовиною зеленого кольору рослинного походження, паперовий згорток з речовиною зеленого кольору рослинного походження, коричневу пластикову банку, наповнену речовиною зеленого кольору рослинного походження, три наперстки з нашаруванням речовини коричневого кольору з характерним запахом (масла).
Постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві вказані речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.03.2022 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на лист ВС № 2/о/2-22 від 03.03.2022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінальних проваджень в умовах воєнного стану», просить розглянути дане клопотання без виклику сторін кримінального провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
На переконання суду в даному випадку слідчий дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Звертаючись з клопотанням про арешт вилученого майна, слідчий зазначив, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.
Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що три поліетиленових пакети з речовиною зеленого кольору рослинного походження, паперовий згорток з речовиною зеленого кольору рослинного походження, коричневу пластикову банку, наповнену речовиною зеленого кольору рослинного походження, три наперстки з нашаруванням речовини коричневого кольору з характерним запахом (масла), вилучені 24.03.2022 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, внесене слідчим Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100010000621 від 24.03.2022 року - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 24.03.2022 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-три поліетиленових пакети з речовиною зеленого кольору рослинного походження,
-паперовий згорток з речовиною зеленого кольору рослинного походження,
-коричневу пластикову банку, наповнену речовиною зеленого кольору рослинного походження,
-три наперстки з нашаруванням речовини коричневого кольору з характерним запахом (масла).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя