Справа № 727/11079/21
Провадження № 2-а/727/139/21
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ
08 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
Головуючого судді Слободян Г.М.
за участю секретаря судових засідань Івасишин О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці справу адміністративного судочинства за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 1-м відділом ЧМВ УМВС України в Чернівецькій області 25.04.2003 року; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до відповідачів: Інспектора роти №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Короп Ольги Олександрівни (адреса місця роботи: вул. Заводська, 22, м. Чернівці); Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: вул. Заводська, 22, м. Чернівці); Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місце знаходження: вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ) про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -
Короткий зміст позову.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів: Інспектора роти №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Короп Ольги Олександрівни; Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції; Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Вказує, що 31 жовтня 2021 року інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Короп О.О. винесла постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 272605 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за нібито порушення мною ПДР, за ч. 2 ст. 122 КУпАП та наклала на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Вважає, що вказана постанова винесена з грубим порушенням вимог актів законодавства України, що регулює дорожній рух, встановлює поведінку та правила учасників дорожнього руху, а також підстави, умови та порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
Посилається на те, що згідно постанови серії БАВ № 272605 він, керуючи автомобілем марки Аcura модель МDХ д.н.з. НОМЕР_2 , 31.10.2021 року по вул. Гагаріна, 54, м. Чернівці керуючи транспортним засобом користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці, чим порушення п. 2.9. д) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Стверджує, що вказане не відповідає дійсності, він правил дорожнього руху не порушував та жодного правопорушення, в тому числі того, що йому інкримінується, не вчиняв, однак, незважаючи на це, інспектор управління патрульної поліції у Чернівецькій області винесла постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Звертаю увагу, що комплектація даного автомобіля передбачає швидку переадресацію виклику на медіа-систему автомобіля з метою зручності та додержання ПДР, що унеможливлює та запобігає будь-якому правопорушенню тому навіть якщо б він говорив по телефону, то здійснював це за допомогою функцій та можливостей автомобіля, а не тримаючи засіб зв'язку в руці.
Зазначає, що час вчинення, інкримінованого йому адміністративного правопорушення, не відповідає дійсності, так як, в постанові серії БАВ № 272605 вказано, що о 16 год. 27 хв. він керував транспортним засобом з порушенням Правил дорожнього руху, хоча насправді був зупинений працівниками поліції значно раніше, що підтверджується доданим ним до позову відео, тому дана постанова не відповідає та порушує вимоги, зазначені в ст. 283 КУпАП.
Аргументує, що при винесенні оскаржуваної постанови інспектор взяла до уваги тільки пояснення неналежних свідків, а саме інших працівників поліції. При цьому покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , котрі знаходились в машині були проігноровані; у даній справі єдиним доказом вчинення правопорушення стали пояснення зацікавленої особи, а саме працівника поліції, а тому останні не можуть бути допустимим доказом.
Просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 272605 від 31.10.2021 року, винесену інспектором УПП в Чернівецькій області Короп О.О. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити, стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу.
Рух справи та доводи сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 16.11.2021 року відкрито спрощене провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 до суду скерував письмову заяву у якій просить судовий розгляд провести у його відсутність, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив долучити до матеріалів справи докази про надання професійної правничої допомоги.
Відповідач в судове засідання не з'явилися, бувли належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи у суді, що підтверджується поштовим повідомленням, про причини неявки суд не повідомили.
Вивчивши та дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, позицію сторін, суд зважає на наступне.
Відповідно до ст.287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно до вимог ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 77 КАС України вказано, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 5 ст.77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача.
Судом належними дослідженими доказами встановлено, що 31.10.2021 року транспортним засобом Аcura модель МDХ д.н.з. НОМЕР_2 керував позивач ОСОБА_1 (а.с. 8)
Постановою серії БАВ №272605, складеною інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Короп О.О., 31.10.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. (а.с.8)
Відповідно до договору-доручення про надання правової допомоги від 08.06.2020 року вбачається, що адвокат Михайлецький І.І. зобов'язався надавати правову допомогу ОСОБА_1 , в тому числі за окремими дорученнями, а ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними. (а.с.25-26)
Згідно акту наданих послуг від 06.12.2021 року вбачається, що адвокатом Михайлецьким І.І. надано правову допомогу ОСОБА_1 (а.с. 27) Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 06.12.2021 року за надання правової (правничої) допомоги згідно договору від 08.06.2020 року ОСОБА_1 сплачено 5000, 00 гривень. (а.с.28)
Застосовані норми права.
Суд вважає, що в даному випадку дії водія є правомірними та такими, що не суперечать вимогам Правил дорожнього руху.
За ч.2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог п. 2.9д Правил дорожнього руху України водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
На інспектора патрульної поліції покладається обов'язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.
У даній справі, суб'єкт владних повноважень не виконав даного обов'язку та не надав доказів на підтвердження правомірності свого рішення.
Згідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини перша, друга, третя і п'ята статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Окрім того, частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Суд вважає, що позивача було протиправно притягнуто до відповідальності, оскільки інспектором Короп О.О. під час винесення оскаржуваної постанови, не з'ясовано чи наявний у діях позивача склад адміністративного правопорушення, а отже чи наявні підстави для притягнення його до відповідальності.
В силу ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач керуючи автомобілем марки Аcura модель МDХ д.н.з. НОМЕР_2 , 31.10.2021 року по вул. Гагаріна, 54, м. Чернівці керуючи транспортним засобом користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці, чим порушення п. 2.9. д) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. При цьому, в оскаржуваній постанові відповідач не посилається на докази, які б підтверджували обставини, зазначені в оскаржуваній постанові.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (стаття 245 КУпАП ).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення та наявності складу правопорушення, внаслідок чого притягнуто позивача до відповідальності з порушенням вимог встановлених ст.ст. 247, 251, 252, 280 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача підлягає скасуванню.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження встановлення відповідачем факту порушення позивачем ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
Такі докази не були надані відповідачем суду.
За відсутності посилання відповідача в оскаржуваній постанові на докази щодо користування позивачем ОСОБА_1 керуючи транспортиним засобом, під час руху, засобами зв'язку, тримаючи їх у руці, суд приходить до висновку, що зібраними доказами не підтверджуються обставини користування позивачем ОСОБА_1 під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.
Відтак, працівник патрульної поліції який розглянув справу не виконав вимоги щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Стосовно ж наданого позивачем відеозапису, то суд даному запису не надає правової оцінки, як доказу, оскільки проведена відеофіксація не підтверджує та не спростовує обставини щодо користування чи не користування позивачем засобами зв'язку під час керування транспортним засобом.
Разом з тим, суд враховує, що працівником поліції у постанові не зазначені посилання на докази з точки зору процесуального законодавства, які б підтверджували, викладенні в ній обставини.
В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція , викладена у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17, від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Окрім того, судом враховано положення ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII, якою передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, що позивач порушив п. 2.9. д) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Підсумовуючи викладене в сукупності, суд прийшов до висновку, що в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відсутній, оскільки факт порушення ним вимог п. 2.9. д) ПДР України не підтверджується належними та зібраними у справі доказами, які відповідач мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови та відомості про наявність і дослідження яких повинні бути внесені до змісту такої постанови.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що постанова інспектора за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки вона винесена без достатніх доказів, а позовна заява в цій частині підлягає задоволенню.
За змістом статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (юридична адреса: м. Київ, Солом'янського району, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 стягнути судові витрати, в тому числі понесені витрати на професійну правничу допомогу. (а.с.25-28)
На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 10, 11, 122 ч.1, 245, 247, 251, 252, 258, 268 , 280 КУпАП, ст. ст. 9, 77, 78, 90,139, 241-244, 246, 247, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 272605 від 31.10.2021 року, винесену інспектором УПП в Чернівецькій області Короп О.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 1-м відділом ЧМВ УМВС України в Чернівецькій області 25.04.2003 року; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 судові витрати в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.. 00 коп. сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.00 коп., документально підтверджених, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (юридична адреса: м. Київ, Солом'янського району, вул. Федора Ернста, 3).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення суду складено 13.12.2021 року.
Суддя Слободян Г.М.