Справа № 373/314/22
29 квітня 2022 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Переяславі клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12021111040000387 від 07.05.2021 про обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що будучи раніше судимим за злочини проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти власності. Зокрема, 07.05.2021 приблизно о 02.00 год, перебуваючи поблизу будинку № 8А по вул. Антонова в м. Ірпінь Київської області впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає таємно викрав із сумки ОСОБА_5 гаманець в якому знаходилися гроші в сумі 1700 грн. З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, тримаючи викрадений гаманець в руках хотів покласти його в кишеню своєї куртки, але був виявлений свідком ОСОБА_6 Зрозумівши, що його дії викриті сторонньою особою, тримаючи в руках викрадене, втік з місця події.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 10.03.2022 обвинуваченому було продовжено строк запобіжного заходу до 08.05.2022.
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду 26.04.2022 через систему «Електронний суд».
Заслухавши прокурора та обвинуваченого, ознайомившись зі змістом клопотання у необхідному для вирішення заявленого клопотання обсязі, суд доходить наступних висновків.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, відсутність судимостей.
Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, зважаючи на відсутність підстав вважати, що такий ризик припинився від дня постановлення ухвали суду про обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, наявні.
У судовому засіданні судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на відсутність жодного ризику, який зазначений прокурором в клопотанні. Вагомість наявної обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину в поєднанні з тяжкістю покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дає підстави вважати, що існує ризик вчинення особою дій щодо переховування від суду.
Відповідно до вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Тримання під вартою може бути виправданим лише за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року «Харченко проти України»).
Місцем реєстрації обвинуваченого є м. Ірпінь Бучанського району Київської області, де проходили активні бойові дії та є ускладнений контроль правоохоронних органів за поведінкою обвинуваченого, що має непогашену та не зняту судимість за попереднім вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 04.07.2018 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України. Відповідно до якого йому було призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 81 КК України він 22.10.2021 був звільнений умовно-достроково і має невідбутий строк покарання терміном 1 рік 2 місяці 27 днів.
Є підстави вважати, що ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину може незаконно впливати на свідків, потерпілого шляхом умовляння або психічного чи фізичного насильства для зміни їх показань та переховуватися від суду.
Отже, суд вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд доходить до переконання, що обвинуваченому слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ступень ризиків, які були встановлені судом раніше, не змінилися.
Враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід, з урахуванням його тривалості на даний час, не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, незважаючи на запроваджений воєнний стан, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.
При цьому, зважаючи на особу обвинуваченого та пред'явлене обвинувачення, суд не може застосувати інший більш м'який запобіжний засіб з метою можливої його участі у виконанні ним військового обов'язку.
Таким чином, суд дійшов до переконання, що обвинуваченому можливо продовжити обраний раніше запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб.
На підставі наведеного та керуючись ст. 177-194, 314-315, 350, 376 КПК України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», суд , -
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 29 квітня 2022 року до 27 червня 2022 року, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 02.05.2022.
Суддя ОСОБА_1