справа 753/23703/21
провадження 2-а/362/13/22
"29" квітня 2022 р. місто Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення й
установив:
Суть спору. Процедура
ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) через представника - адвоката Тимощука Миколу Васильовича звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою до полку № 1 батальйону № 1 роти № 6 управління патрульної поліції в м. Києві Душенківського Дениса Ігоровича (надалі також Інспектор), третя особа - Управління патрульної поліції в м. Києві, з вимогами:
1) визнати дії, вчинені Інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, неправомірними;
2) скасувати постанову серії ЕГА № 458647 від 16 жовтня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення на позивача за статтею 183 КУпАП та закрити провадження в адміністративній справі.
Підставами позову є порушення з боку Інспектора процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, необґрунтованість і безпідставність оскаржуваної постанови вимогам чинного законодавства та порушення з огляду на це прав позивача.
Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 02 грудня 2021 року передав матеріали вказаної позовної заяви на розгляд за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
26 січня 2022 року матеріали позовної заяви надійшли до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою від 27 січня 2022 року суд залишив позовну заяву без руху.
15 лютого 2022 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та уточнена позовна заява до Управління патрульної поліції в м. Києві (далі - УПП в м. Києві, відповідач) з аналогічними позовними вимогами.
Суд ухвалою від 15 лютого 2022 року відкрив провадження в адміністративній справі.
Цією ж ухвалою суд зобов'язав Управління патрульної поліції в м. Києві протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду належним чином засвідчені копії постанови серії ЕГА № 458647 від 16 жовтня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та всіх документів (відомостей), на підставі яких винесена зазначена постанова, записи відеореєстраторів (портативних відеореєстраторів), на яких зафіксовано виявлення правопорушення та розгляд відповідної справи про адміністративне правопорушення.
До того ж відповідачу роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Станом на день ухвалення даного рішення відповідач відзиву на позов не подав, доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідач не надав.
З огляду на викладені обставини справа розглядається за наявними матеріалами.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Згідно з оскаржуваною постановою від 16 жовтня 2021 року серії ЕГА № 458647 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 183 КУпАП, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.
У постанові констатовано, що ОСОБА_1 16 жовтня 2021 року за адресою: м. Київ, Дарницький район, просп. Петра Григоренка, 42, здійснив неодноразовий завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції, та повідомив, що його незаконно затримали та били, хоча такого факту насправді не було.
Справу про адміністративне правопорушення розглянуто інспектором полку 1 батальйону 1 роти 6 УПП в м. Києві Душенківським Денисом Ігоровичем.
Незгода позивача з указаною постановою та твердження останнього про порушення його прав цією постановою зумовили звернення до суду з позовом, що розглядається.
Нормативно-правове регулювання
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП обумовлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Диспозицією статті 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
За змістом статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В адміністративному судочинстві діє презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень, яка полягає в тому, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Мотиви, з яких виходить суд
У цій справі відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності спірної постанови та жодним чином не спростував наведених у позові аргументів позивача.
Зокрема, відповідачем не доведено неправдивості виклику поліції та наявності прямого умислу на це, яким характеризується суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП.
Своєю чергою, матеріалами справи, зокрема стенограмами розмов оператора служби «102» із ОСОБА_1 , підтверджується, що останній, будучи впевненим, що його безпідставно затримано охороною ТЦ «Епіцентр», здійснював виклик поліції, детально пояснюючи причини такого виклику.
При цьому суд вважає, що сама по собі хибність висновків заявника щодо протиправності його затримання охороною не свідчить про неправдивість виклику поліції.
До того ж, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України суд кваліфікує неподання відповідачем - суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних як визнання позову.
Отже, у випадку, що розглядається, відповідач не виконав обов'язку доказування правомірності оспорюваної постанови, а тому суд вважає останню необґрунтованою та, відповідно, протиправною.
Таким чином, позовні вимоги щодо скасування спірної постанови належить задовольнити.
Щодо іншої частини позовних вимог суд зазначає таке.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 8 Загальної декларації прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 2 КАС України).
Наука адміністративного права визначає способи захисту порушених прав (свобод, інтересів) як передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права (свободи, інтересу). Такі дії є завершальними актами захисту у виді матеріально-правових або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб'єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права (свободи, інтересу) і є результатом діяльності щодо їх захисту.
Відтак, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права (свободи, інтересу), бути адекватним наявним обставинам.
Між тим, у контексті обставин цієї справи, суд констатує, що позивач, обравши такий спосіб захисту порушених прав, як визнання протиправними дій Інспектора, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, адже задоволення таких позовних вимог жодним чином не поновить його права.
Оскільки у випадку, що розглядається, самі по собі дії Інспектора не є юридично значимими для спірних правовідносин, належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача є саме скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог про визнання дій Інспектора протиправними належить відмовити.
Щодо розподілу судових витрат
За правилом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 454,00 гривні. З огляду на результат розгляду справи, зазначені судові витрати належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 139, 244-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково.
2. Скасувати постанову від 16 жовтня 2021 року серії ЕГА № 458647, винесену інспектором полку 1 батальйону 1 роти 6 Управління патрульної поліції в м. КиєвіДушенківським Денисом Ігоровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП.
3. Закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за статтею 183 КУпАП.
4. Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в м. Києві на корить ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № АДРЕСА_1 );
відповідач - Управління патрульної поліції в м. Києві (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9).
Суддя О.В. Попович