10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"02" жовтня 2007 р. Справа № 6/33"Д"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Гулової А.Г.
Щепанської Г.А.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ:
Процюка О.В. - представника за довіреністю від 07.02.2007р. №08/567-005898;
від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів": не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів", с.Денеші Житомирського району Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "16" березня 2007 р. у справі № 6/33"Д" (суддя Костриця О.О.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ, с.Зарічани Житомирського району Житомирської області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів", с.Денеші Житомирського району Житомирської області
про стягнення 77918,74 грн.
та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів", с.Денеші Житомирського району Житомирської області
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ, с.Зарічани Житомирського району Житомирської області
про визнання недійсною угоди про реструктуризацію боргу від 30.01.2001р.,
Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.03.2007р. у справі №6/33"Д" позов Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ (с.Зарічани Житомирського району Житомирської області) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів" (с.Денеші Житомирського району Житомирської області) про стягнення 77918,74 грн. задоволено частково: стягнуто з СТОВ "Тетерів" на користь ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ 54977,95 грн. реструктуризованого боргу, 2657,23 грн. пені, 8390,59 грн. інфляційних нарахувань, 973,46 грн. 3% річних, 669,99 грн. витрат з державного мита, 101,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 3244,18 грн. пені, 474,61 грн. інфляційних нарахувань та 159,44 грн. 3% річних в первісному позові відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів" (с.Денеші Житомирського району Житомирської області) до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ (с.Зарічани Житомирського району Житомирської області) про визнання недійсною угоди про реструктуризацію боргу від 30.01.2001р. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, СТОВ "Тетерів" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги зустрічного позову, в первісному позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не з'ясовано та не доведено всі обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи, та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме:
- так, судом не враховано те, що СТОВ "Тетерів" було створено шляхом реорганізації КСП ім. Щорса та зареєстровано 27.03.2000р. З моменту державної реєстрації СТОВ "Тетерів" і станом на час розгляду справи між ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМ та відповідачем не було укладено договору на постачання електричної енергії, у зв'язку з чим, на думку відповідача, у позивача немає жодних правових підстав на стягнення заборгованості;
- в оскаржуваному рішенні суд робить висновок про те, що заборгованість, яка виникла за період з 01.01.1999р. по 31.12.1999р. складає 54977,95 грн., про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків, підписаний компетентними представниками сторін та скріплений печатками, зокрема, підписаний директором СТОВ "Тетерів" і скріплений печаткою СТОВ "Тетерів". Скаржник зазначає, що даний висновок суду є необгрунтованим, оскільки судом не надано акту належної оцінки. У вказаному акті звірки взаємних розрахунків зазначено дві юридичні особи - СТОВ "Тетерів" та КСП ім. Щорса. Проте, відповідно до Статуту СТОВ "Тетерів" товариство було зареєстровано 27.03.2000р. й у 1999р. воно не могло існувати та мати заборгованості перед позивачем;
- крім цього, судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що 28.12.2000р. проти КСП ім. Щорса було порушено провадження у справі про банкрутство за №1/191"Б", а СТОВ "Тетерів" в справі про банкрутство КСП ім.Щорса виступало в якості інвестора останнього та прийняло на себе зобов'язання щодо сплати боргів КСП ім.Щорса лише з моменту затвердження арбітражним судом Житомирської області мирової угоди, укладеної між СТОВ "Тетерів" і комітетом кредиторів боржника, тобто з 03.04.2001р.;
- скаржник зазначає, що суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в суді першої інстанції, заявлене СТОВ "Тетерів" 07.03.2007р., посилаючись на його необгрунтованість та таке, що подане неуповноваженим належним чином представником, оскільки закінчився строк дії довіреності, виданої останнім представнику, а також вирішив спір по суті без представника відповідача, чим порушив приписи ст. 77 ГПК України;
- на думку скаржника, строк позовної давності для звернення ВАТ "ЕК" Житомиробленерго" до суду з позовом про визнання майнових вимог, які виникли в період провадження справи про банкрутство КСП ім. Щорса, починає свій перебіг з 04.04.2001р., а закінчується 04.04.2004 року, у зв'язку з чим позивач пропустив строк позовної давності для пред'явлення первісного позову. Проте, судом першої інстанції дана обставина не врахована та не взята до уваги;
- місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про те, що СТОВ "Тетерів" пропущено строк позовної давності для звернення до суду із зустрічним позовом про визнання угоди недійсною, оскільки стаття 261 ЦК передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила. У зв'язку з тим, що сторони за угодою про реструктуризацію боргу від 30.01.2001р. жодних дій на її виконання не вчиняли, після укладення цієї угоди мали місце ще 2 угоди про реструктуризацію боргу від 30.01.2001р. та від 01.04.2001р., то відповідач за первісним позовом вважав дану угоду неукладеною. І тому про порушення своїх прав дізнався з поданого ВАТ "ЕК"Житомиробленерго" первісного позову до суду.
Скаржник свого представника в засідання апеляційного господарського суду не направив. 02.10.2007р. до апеляційного господарського суду від СТОВ "Тетерів" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з хворобою повноважного представника підприємства та знаходженням директора СТОВ "Тетерів" у лікарні.
Заявлене клопотання СТОВ "Тетерів" відхиляється колегією суддів апеляційного господарського суду, з огляду на приписи ст. 101 ГПК України, неподання скаржником доказів в його обгрунтування та те, що неявка представника товариства не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 16.03.2007р. є обґрунтованим та законним, а тому відсутні підстави для його скасування.
На запит до господарського суду Житомирської області з метою витребування для огляду справи №1/191"б" про визнання банкрутом КСП ім. Щорса, правонаступником якого є СТОВ "Тетерів" надійшла відповідь, в якій повідомляється про те, що надати справу для огляду немає можливості, оскільки вона знищена за збігом строку зберігання.
Заслухавши представника позивача за первісним позовом, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Первісний позивач звернувся з позовом про розірвання угоди про реструктуризацію боргу від 30.01.2001р. та стягнення з відповідача 77918,74 грн., з яких: 59610,59 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, в тому числі поточної, 6600,54грн. пені, 10439,53 грн. інфляційних нарахувань, 1268,08 грн. 3% річних.
07.08.2006р. первісним відповідачем пред'явлено зустрічний позов про визнання недійсною угоди про реструктуризацію боргу від 30.01.2001р.(а.с.124-125,т.2)
В суді першої інстанції 17.10.2006р. та 08.11.2006р. первісним позивачем були подані уточнення позовних вимог (а.с.5-6,15-16,т.3), відповідно до яких ВАТ ЕК "Житомиробленерго" зменшило позовні вимоги в частині стягнення боргу й просить стягнути з відповідача за первісним позовом 70877,46 грн., з яких: 54977,95 грн. - реструктуризованого боргу (угода про реструктуризацію заборгованості від 30.01.2001р.), 5901,41 грн. - пені, 8865,20 грн. - інфляційних нарахувань, 1132,90грн.- 3% річних.
Позивачем за зустрічним позовом в місцевому господарському суді було подано письмові доповнення до зустрічного позову (а.с.137-138,т.2).
Відповідач за зустрічним позовом в суді першої інстанції подав заяву від 06.09.2006р. за № 1055 (а.с.150,т.2), в якій просить суд застосувати позовну давність до вимоги позивача за зустрічним позовом.
На підставі укладеного між Зарічанським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" - позивач за первісним позовом у справі (витяг із Статуту, а.с.72-73,т.1, Положення про Зарічанський РЕМ, а.с.142-147,т.2), та Колективним сільськогосподарським підприємством ім. Щорса, правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тетерів" - відповідач за первісним позовом у справі (п.2.1. Статуту, а.с.55-70,т.3, лист Житомирської РДА №209 від 27.02.2003р., а.с.10,т.1), договору від 20.01.1997р. за №34 (а.с.7-9,т.1), позивач за первісним позовом здійснював постачання електричної енергії для КСП ім. Щорса .
Відповідно до п. 4.1 договору та п. 1 погодження-додатку № 3-4 до договору, КСП ім. Щорса зобов'язався щомісячно до 15 числа розрахункового місяця сплачувати позивачу за первісним позовом за використану електроенергію.
Як вбачається із матеріалів справи, Колективне сільськогосподарське підприємство своїх зобов'язань належним чином не виконало, внаслідок чого, за період з 01.01.1999р. по 31.12.1999р. станом на 01.01.2000р. утворилась заборгованість перед позивачем за первісним позовом за використану електроенергію в сумі 61331,18 грн., що підтверджується оборотними відомостями (а.с.101-150,т. 3).
З урахуванням часткових проплат Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тетерів", правонаступником КСП ім. Щорса (а.с.56,т.3), за спожиту електричну енергію в 2000 році, заборгованість за 1999 рік склала 54977,95 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним компетентними представниками сторін та скріпленим печатками (а.с.11, т. 3).
Позивач за первісним позовом та відповідач за первісним позовом 30.01.2001р. уклали угоду про реструктуризацію вищезазначеного боргу (а.с.11,т.1) й така дія зі сторони СТОВ "Тетерів" свідчить про визнання останнім його наявності перед позивачем.
У відповідності із п.1 та п. 2 угоди від 30.01.2001р. сторони погодились, що заборгованість в сумі 54977,95 грн. значилась станом на 01.01.2000р. і не погашена станом на 01.01.2001р., відповідач за первісним позовом зобов'язався, починаючи з 01.01.2001р., сплачувати борг протягом 5 років помісячно, але не пізніше останнього дня кварталу, рівними частинами в розмірі 916,30 грн., а також щомісячно сплачувати поточну вартість спожитої електроенергії. Між сторонами було укладено графік погашення реструктуризованої заборгованості (а.с.12,т.1).
Відповідач за первісним позовом свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день пред'явлення позову до суду першої інстанції, утворилась заборгованість перед позивачем за первісним позовом по реструктуризованій заборгованості в сумі 54977,95 грн.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на підставі п.3 угоди від 30.01.2001р. та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач за первісним позовом нарахував відповідачу за первісним позовом пеню, яка згідно уточненого розрахунку (а.с.7,т.3) за період з 16.02.2004р. по 04.02.2005р. (355 днів) складає 5901,41 грн. Однак, при визначенні періоду, за який нарахована пеня, позивачем за первісним позовом не було враховано вимоги п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в частині припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а також вимоги пункту 2 угоди від 30.01.2001р. щодо внесення плати не пізніше останнього дня кварталу.
У зв'язку з чим нарахування пені повинно було здійснюватися з 01.04.2004р. по 30.09.2004р. (183 дні) наступним чином:
- з 01.04.2004р. по 08.06.2004р.: (34827,00 (сума боргу) х 14% (подвійна облікова ставка НБУ за відповідний період) : 365 х 69 (кількість прострочених днів) = 921,72 грн.;
- з 09.06.2004р. по 30.06.2004р.: (34827,00 х 15% : 365 х 22) = 314,87 грн.;
- з 01.07.2004р. по 30.09.2004р.: (37575,00 х 15% : 365 х 92) = 1420,64 грн.
Таким чином, за вказаний період, сума пені складає 2657,23 грн.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Як вбачається із уточненого розрахунку позивача за первісним позовом (а.с.8-9,т.3), розмір інфляційних нарахувань складає 8865,20 грн., сума 3% річних - 1132,90 грн.
Проте, при визначенні періоду, за який були нараховані 3% річних та інфляційні нарахування, позивачем за первісним позовом не враховано вимоги пункту 2 угоди від 30.01.2001р.
Таким чином, нарахування 3% річних повинне було здійснюватися з 01.04.2004р. по 04.02.2005р. наступним чином:
- з 01.04.2004р. по 30.06.2004р.: (34827,00 (сума боргу) х 3% х 91 (кількість прострочених днів : 365) = 260,49 грн.;
- з 01.07.2004р. по 30.09.2004р.: (37575,00 х 3% х 92 : 365) = 284,13 грн.;
- з 01.10.2004р. по 31.12.2004р.: (40324,00 х 3% х 92 : 365) = 304,92 грн.;
- з 01.01.2005р. по 04.02.2005р.: (43077,00 х 3% х 35 : 365) = 123,92 грн.
За таких умов, за вказаний період, сума 3% річних складає 973,46 грн.
Інфляційні нарахування мають здійснюватися з 01.04.2002р. по 31.01.2005р. наступним чином:
- за період з 01.04.2002р. по 30.06.2002р.:
(12835,00 (сума боргу) х 101,4% (індекс інфляції за певний період) / 100% - 12835,00 (сума боргу) = 179,69 грн.;
(12835,00 х 99,7% / 100% - 12835,00 )= 0 грн.;
(12835,00 х 98,2% / 100% - 12835,00) = 0 грн.;
- за період з 01.07.2002р. по 30.09.2002р.:
(15584,00 х 98,5% / 100% - 15584,00) = 0 грн.;
(15584,00 х 99,8% / 100% - 15584,00) = 0 грн.;
(15584,00 х 100,2% / 100% - 15584,00) = 31,17 грн.;
- за період з 01.10.2002р. по 31.12.2002р.:
(18332,00 х 100,7% / 100% - 18332,00) = 128,32 грн.;
(18332,00 х 100,7% / 100% - 18332,00) = 128,32 грн.;
(18332,00 х 101,4% / 100% - 18332,00) = 256,65 грн.;
- за період з 01.01.2003р. по 31.03.2003р.:
(21081,00 х 101,5% / 100% - 21081,00) = 316,22 грн.;
(21081,00 х 101,1% / 100% - 21081,00) = 231,89 грн.;
(21081,00 х 101,1% / 100% - 21081,00) = 231,89 грн.;
- за період з 01.04.2003р. по 30.06.2003р.:
(23830,00 х 100,7% / 100% - 23830,00) = 166,81 грн.;
(23830,00 х 100,0% / 100% - 23830,00) = 0 грн.;
(23830,00 х 100,1% / 100% - 23830,00) = 23,83 грн.;
- за період з 01.07.2003р. по 30.09.2003р.:
(26578,00 х 99,9% / 100% - 26578,00) = 0 грн.;
(26578,00 х 98,3% / 100% - 26578,00) = 0 грн.;
(26578,00 х 100,6% / 100% - 26578,00) = 159,47 грн.;
- за період з 01.10.2003р. по 31.12.2003р.:
(29327,00 х 101,3% / 100% - 29327,00) = 381,25 грн.;
(29327,00 х 101,9% / 100% - 29327,00) = 557,21 грн.;
(29327,00 х 101,5% / 100% - 29327,00) = 439,91 грн.;
- за період з 01.01.2004р. по 31.03.2004р.:
(32078,00 х 101,4% / 100% - 32078,00) = 449,09 грн.;
(32078,00 х 100,4% / 100% - 32078,00) = 128,31 грн.;
(32078,00 х 100,4% / 100% - 32078,00) = 128,31 грн.;
- за період з 01.04.2004р. по 30.06.2004р.:
(34827,00 х 100,7% / 100% - 34827,00) = 243,79 грн.;
(34827,00 х 100,7% / 100% - 34827,00) = 243,79 грн.;
(34827,00 х 100,7% / 100% - 34827,00) = 243,79 грн.;
- за період з 01.07.2004р. по 30.09.2004р.:
(37575,00 х 100,0% / 100% - 37575,00) = 0 грн.;
(37575,00 х 99,9% / 100% - 37575,00) = 0 грн.;
(37575,00 х 101,3% / 100% - 37575,00) = 488,48 грн.;
- за період з 01.10.2004р. по 31.12.2004р.:
(40324,00 х 102,2% / 100% - 40324,00) = 887,13 грн.;
(40324,00 х 101,6% / 100% - 40324,00) = 645,18 грн.;
(40324,00 х 102,4% / 100% - 40324,00) = 967,78 грн.;
- за період з 01.01.2005р. по 31.01.2005р.:
(43077,00 х 101,7% / 100% - 43077,00) = 732,31 грн.
За таких обставин, за вказаний період, сума інфляційних нарахувань складає 8390,59 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 і 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За таких обставин місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення первісного позову.
Ухвалою арбітражного суду Житомирської області від 11.11.1997р. було порушено провадження у справі за №1/191"Б" про визнання банкрутом Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса (с. Дениші Житомирського району) (правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тетерів").
Оголошення про порушення провадження у справі №1/191"Б" було опубліковано 17.07.1998р. в офіційному друкованому органі Верховної ради України - газеті "Голос України" за № 135(а.с.84, т. 3).
28.12.2000р. під час розгляду справи №1/191 "Б" було застосовано положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено арбітражного керуючого (а.с.41,т.3).
06.02.2001р. до арбітражного суду Житомирської області надійшла додаткова заява від ВАТ "ЕК"Житомиробленерго" з майновими вимогами до боржника на суму 62162,89 грн. (а.с.100, т. 3)
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвалою арбітражного суду Житомирської області від 27.03.2001р. у справі №1/191"Б" (а.с.79,т.1) (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 11.04.2001р., а.с.42,т.3) заяву ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" на суму 62162,89 грн. було залишено без розгляду, в зв'язку з введенням мораторію на задоволення майнових вимог кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи, заяву про визнання грошових вимог ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" до боржника на суму 62162, 89 грн. судом залишено без розгляду, оскільки вказана заборгованість виникла після порушення провадження у справі про банкрутство №1/191"Б". Враховуючи, що ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" подано заяву в процедурі розпорядження майном боржника, у відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент розгляду справи) фактично строк звернення з поточними грошовими вимогами до боржника вважався таким, що не настав.
Ухвалою арбітражного суду Житомирської області від 03.04.2001р. по справі №1/191"Б" (а.с.43,44,т.3) затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі, тобто дія мораторію на задоволення вимог кредиторів була припинена.
Частина 5 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на час винесення ухвали суду від 27.03.01) передбачає, що після закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з закінченням або достроковим припиненням процедури санації або ліквідаційної процедури, чи затвердження арбітражним судом мирової угоди, неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які боржник зобов'язаний був сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що заборгованість за використану електроенергію відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом, яка виникла за період з 01.01.1999р. по 31.12.1999р. станом на 01.01.2000р. в сумі 61331,18 грн. є поточною заборгованістю, а не конкурсною, як стверджував відповідач за первісним позовом, так як виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, з чим погоджується судова колегія апеляційного господарського суду.
Відповідно до п. 8.6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України за № 04-5/1193 від 04.06.2004р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", спори за поточними вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження.
Стосовно вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання недійсною угоди про реструктуризацію боргу від 30.01.2001р. необхідно зазначити наступне.
Підстави, за яких позивач за зустрічним позовом вважає угоду про реструктуризацію боргу від 30.01.2001р. такою, що не відповідає закону, а саме, що її укладено не СТОВ "Тетерів", а Сільськогосподарським кооперативом "Тетерів" й підписано невідомою особою, а також за відсутності боргу перед ВАТ "ЕК"Житомиробленерго", то суд апеляційної інстанції не приймає їх до уваги, оскільки наявність заборгованості встановлено судом й мотиви, за яких останній прийшов до такого висновку, наведено вище в цій постанові; зазначення в преамбулі угоди найменування особи Сільськогосподарським кооперативом "Тетерів" суд вважає помилкою з огляду на те, що в нижньому правому куту цієї угоди вказано найменування - СТОВ "Тетерів" й є відтиск печатки саме цього товариства, а підписання угоди невідомою особою не доведено належними та допустимими доказами.
Одночасно, суд зазначає й наступне.
Пункт 6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України передбачає, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.
Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР та ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг строку позовної давності за ст. 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В даному випадку перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після дати підписання угоди про реструктуризацію боргу, тобто з 31.01.2001р., а тому на момент звернення до суду з позовом (зустрічна позовна заява зареєстрована діловодною службою господарського суду Житомирської області 07.08.2006р. (а.с.124, т.2) строк позовної давності закінчився.
Згідно із п.З ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення рішення.
Як вбачається із відзиву №1056 від 06.09.2006р. на зустрічну позовну заяву (а.с.139-140,т.2) та заяви за №1055 від 06.09.2006р. (а.с.150,т.2), Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна Компанія" Житомиробленерго" акцентувалась увага на тому, що позивачем за зустрічним позовом подано позов про правовідносини, термін позовної давності по яких минув.
Відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України, сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову.
Що ж до доводів апеляційної скарги в цілому, то вони спростовуються вищенаведеним, а відносно незастосування судом позовної давності до вимог за первісним позовом та відхилення клопотання представника СТОВ "Тетерів" від 07.03.2007р. про відкладення розгляду справи, то колегія суддів погоджується з мотивами, за яких суд першої інстанції незадоволив клопотання, а про застосування позовної давності СТОВ "Тетерів" при вирішенні місцевим господарським судом спору будь-яких заяв, як того вимагають приписи ч.3 ст.267 ЦК України, не робив, що виключає можливість посилання на недослідження цього питання.
З огляду на вищенаведене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства; підстави для його скасування відсутні, а тому його слід залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 16 березня 2007 року у справі № 6/33"Д" залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів", с.Денеші Житомирського району Житомирської області - без задоволення.
2. Справу № 6/33"Д" повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Пасічник С.С.
судді:
Гулова А.Г.
Щепанська Г.А.
віддрук.
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповід.
4 - внаряд