Справа № 522/2578/22
Провадження по справі № 1-кс/522/1692/22
19 лютого 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Татарбунари, Татарбунарського району, Одеської області, місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №12021162510001731 від 19.12.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 , -
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється по кримінальному провадженню №12021162510001731 від 19.12.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19 грудня 2021 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прибув до приміщення ресторану «JY», що розташований по вулиці Дерибасівській, 12, в місті Одесі, після чого ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , піднялись на другий поверх приміщення ресторану.
Перебуваючи, в приміщенні ресторану ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , поводячи себе вкрай агресивно та зухвало, з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи факт відкритого порушення громадського порядку та спокою оточуючих осіб, почали безпричинно чіплятися до оточуючих людей. Із цією метою, з провокаційним запитанням, ОСОБА_4 звернувся до потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що саме перебував у приміщені ресторану, та відпочивав із своїми знайомими, за столиком навпроти. Після цього, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи організованою групою, з єдиною метою навмисного створення конфліктної ситуації, почали висловлювати в бік потерпілого ОСОБА_12 , нецензурні вислови, що ображали честь та гідність останнього, та висловлювати погрози фізичного насильства, та навіть спричинення смерті потерпілому ОСОБА_12 . Всіма цими діями ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , здійснили грубе порушення громадського порядку.
Однак маючі на меті зухвалий вчинок, направлений на привернення уваги до своїх особистостей, демонстрацію явної неповаги до суспільства, свого хибного відчуття зверхності та переваги над оточуючими людьми, діючи із прямим умислом направленим на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 , усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків для життя та здоров'я потерпілого, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 почали хаотичне побиття ОСОБА_12 , групою осіб, внаслідок чого останній отримав синці обличчя, тулуба, області правого ліктьового та правого колінного суглобів, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В ході побиття потерпілого ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , наніс останньому множинні удари руками в область обличчя та тулуба. Заспокоїти агресію, та припинити зухвалі, цинічні дії ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , намагався потерпілий ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , толерантними засобами спілкування, однак не зважаючи на це, останній був підданий безпричинному та цинічному побиттю з боку правопорушників, внаслідок чого останній отримав синці обличчя, тулуба, області правого ліктьового та правого колінного суглобів, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_4 , раптово наніс ОСОБА_13 , один удар рукою в область лицьової частини голови.
Адміністрація ресторану, шоковані та налякані відвідувачі, через хуліганські дії, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що фактично зупинили нормальну роботу розважального закладу, були вимушені звернутись до робітників приватного охоронного агентства, втручання яких і припинило злочинні дії правопорушників. ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , розуміючи суспільну небезпечність та резонанс здійсненого ними злочину, з місця події зникли у невідомому напрямку, з метою уникнення відповідальності за вчиненні діяння.
18 лютого 2022 року, слідчим за погодженням із прокурором, в порядку ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, було прийнято рішення про повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Також, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений час, та у невстановленому місті, за невстановлених на теперішній час обставин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи факт протиправності своїх дій, здійснив незаконне придбання бойових припасів, а саме придбав ручну осколкову гранату «РГД-5», з маркуванням «41-82Т» разом із запалом «УЗРГМ-2» до неї, з маркуванням «172-89 УЗРГМ-2 583», яку в подальшому незаконно зберігав в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , до 18 лютого 2022 року, включно, - тобто до моменту вилучення боєприпасу співробітниками Національної поліції України під час проведення санкціонованого обшуку.
Корпус ручної осколкової гранати РГД-5, являється конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини в металевому корпусі та належить до вибухових речовин. Запал УЗРГМ-2 являється засобом підриву та належить до бойових припасів. При конструктивному поєднанні корпус ручної гранати РГД-5 та запал УЗРГМ-2 утворюють ручну осколкову гранату РГД-5. Ручна Осколкова гранат РГД-5 являється вибуховим пристроєм промислового виготовлення та належить до бойових припасів. При конструктивному поєднанні корпус ручної гранати РГД-5 та запал УЗРГМ-2, придатні до вибуху.
18.02.2022 року ОСОБА_4 було затримано уповноваженими працівниками ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області в порядку ст. 208 КПК України.
18.02.2022 року гр. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 296 КК України за кваліфікуючими ознаками: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненому групою та 19..02.2022 року було повідомлено про нову підозру за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України за кваліфікуючими ознаками: придбання, зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Установлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується комплексом зібраних під час досудового розслідування та долучених до матеріалів клопотання доказів (матеріали долучені до клопотання слідчого).
У зв'язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні змінив вимоги клопотання слідчого та просив його задовольнити в частині відмови від підозри за ч.2 ст. 296 КК України в даному клопотанні про застосування запобіжного заходу, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у вказаному кримінальному провадженні та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, оскільки ризики, вказані в клопотанні слідчого не обґрунтовані, вказали що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, цивільну дружину та дитину 2019 року народження. Окрім цього, вказали що підозра є не обґрунтованою, оскільки за місцем проживання знайшли корпус ручної осколкової гранати РГД-5, та окремо запал до корпусу, що фактично не являється вибуховим пристроєм, та передбачає адміністративну відповідальність згідно інструкції про поводження з вибуховими пристроями. Окрім цього, адвокати вказали, що за ч.2 ст. 296 КК України обґрунтування підозри клопотання слідчого взагалі не містить.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного та заслухавши його захисників, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Слідчий суддя констатує факт того, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу не містить доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, є додатки, які містять докази обґрунтування підозри лише за ч.1 ст. 263 КК України, проте прокурор в судовому засіданні просив обрати запобіжний захід ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 КК України.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра за ч.1 ст. 263 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: протоколом обшуку, протоколом огляду предметів, актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів, довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів та висновком експерта від 19.02.2022 року.
Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і карається позбавлення волі на строк до 7 років, підозрюваний офіційно не працевлаштований, ніде не навчається, що у сукупності свідчить про посередні соціальні зв'язки підозрюваного, а тому є підстави вважати що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, що, згідно ст. 183 ч. 2 п. 5 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що органом досудового розслідування проводяться першочергові слідчі дії у кримінальному провадженні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Ризик вчинення іншого злочину слідчим не розкрито в клопотанні, а прокурором не вмотивовано в судовому засіданні, оскільки не надано будь-яких документальних підтверджень притягнення особи підозрюваного раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого злочину;
-тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину.
За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_4 не запобігатиме наведеним ризикам.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Досудове розслідування має бути закінченим до 18.04.2022 року, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.
Щодо визначення розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, а також практики ЄСПЛ, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2022 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 2481 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі до 7 років, підозрюваний офіційно не працевлаштований, ніде не навчається, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, характеристики підозрюваного, його ролі у інкримінованому правопорушенні, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за доцільне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та вважаю за необхідне визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у максимальному розмірі - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», до 60 днів в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 17.04.2022 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/1692/22.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в розумні строки;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) утримуватись від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 18.02.2022 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
19.02.2022