29 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 140/17009/20
адміністративне провадження № К/990/8544/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2021 року у справі №140/17009/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
11 квітня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2021 року у справі №140/17009/20.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Позивач вже звертався до суду касаційної інстанції, проте попередня касаційна скарга поверталась скаржникові ухвалою Верховного Суду від 1 лютого 2022 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як така, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд визнавав недостатнім наведене скаржником обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1- 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржникові було роз'яснено, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі міститься посилання, що вона подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 та пункту 2 частини 5 статті 328, а саме, рішення суду апеляційної інстанції ухвалено без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 липня 2020 року у справі № 816/1122/16, від 3 жовтня 2019 року у справі №П/811/3228/14, від 10 квітня 2020 року у справі №813/3807/17, від 18 травня 2018 року у справі №П/811/1508/16, від 12 червня 2018 року у справі №826/11879/13-а, від 2 квітня 2019 року у справі №826/6245/18, від 13 жовтня 2020 року у справі №0340/1408/18, від 9 жовтня 2019 року у справі №826/16601/18, фундаментальне значення справи для формування єдиної правозастосовчої практики.
Також, позивач посилається на те, що судами апеляційної інстанції неправильно надано оцінку доказам, встановлено обставини, що мають істотне значення на підставі недопустимих доказів.
Відповідно до частини першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Дані доводи скаржника зазначеними вище ухвалами Верховного Суду вже визнавались такими, що не відповідають вимогам частини четвертої статті 328 КАС України.
Однак, подана касаційна скарга так і не приведена у відповідність із роз'ясненнями, наданими Верховним Судом. Інше оформлення касаційної скарги при збереженні безпосередньо змісту доводів касаційної скарги свідчить про не врахування скаржником мотивів, викладених в ухвалах про повернення касаційних скарг та формальний підхід скаржника до приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328, пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Натомість, обґрунтування даних підстав зводиться до викладення обставин справи, цитування податкового законодавства та норм КАС України, містяться посилання на постанови Верховного Суду з зазначенням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Посилання скаржника на висновки, викладені у судових рішеннях Верховного Суду, є безпідставним, адже обставини у справах у кожному конкретному випадку є відмінним.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав касаційного оскарження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Турія-Агро» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2021 року у справі №140/17009/20 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяВ.П. Юрченко