28 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 340/6974/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року (суддя Пасічник Ю.П.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 у жовтні 2021 року звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (Відділ перерахунків пенсій № 1) № 9350501169650 від 26.03.2021, яким відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 23.03.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути подану 23.03.2021 заяву ОСОБА_1 про перехід на пенсію в разі втрати годувальника;
- визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника з дня подання заяви - з 23 березня 2021 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (Відділ перерахунків пенсій № 1) № 9350501169650 від 26.03.2021, яким відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 23.03.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути подану 23.03.2021 заяву ОСОБА_1 про перехід на пенсію в разі втрати годувальника та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи з 2008 року.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по інвалідності.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2021 року встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу з 17 вересня 2000 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 (справа № 1118/2356/12).
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію в разі втрати годувальника.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (Відділ перерахунків пенсій № 1) № 9350501169650 від 26.03.2021 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перехід на пенсію в разі втрати годувальника. Приймаючи вказане рішення, управління Пенсійного фонду зазначило, що в наданих заявником документах відсутня інформація про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (свідоцтво про шлюб).
Вважаючи протиправним вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина 1 статті 10 Закону).
Відповідно частини 1 до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються:
1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 претендує на перехід та отримання пенсії по втраті годувальника, як дружина померлого, яка має інвалідність.
При цьому, як встановлено судом та не заперечується позивачем, офіційного шлюбу позивач з померлим ОСОБА_2 не укладали.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Одночасно суд звертає увагу, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 під час розгляду справи № 461/3169/17 на підставі аналізу зазначених норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та норм Сімейного кодексу України дійшов таких висновків: «У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов'язків, притаманних сім'ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім'ї, а її учасники визнаватися членами сім'ї, яким з огляду на об'єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов'язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними. Жінка та чоловік, які перебувають у фактичних шлюбних стосунках, за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім'ї, що не є рівнозначним поняттю «подружжя», позаяк саме цим терміном законодавець персоніфікує чоловіка та жінку (подружжя) як суб'єктів правовідносин, що склалися між ними внаслідок реєстрації шлюбу.
У законодавстві про пенсійне забезпечення імперативно визначено, що право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, не належать.
Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус «подружжя» чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану».
Колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку.
Таким чином, у розумінні статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім'єю без реєстрації шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв'язку із втратою годувальника.
Аналогічна правова позиція зі спірного питання також висловлена Верховним Судом України у постанові від 10.03.2015 під час розгляду справи № 21-615а14.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем в межах наданих законом повноважень, є обґрунтованим та правомірним. Підстави для його скасування судом апеляційної інстанції не встановлені, позивачем не доведені.
Судом першої інстанції рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що тягне за собою його скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року в адміністративній справі № 340/6974/21 скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з 28 квітня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 28 квітня 2022 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров