29 квітня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1402/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПГ Малинівка" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "УПГ Малинівка" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2022 року, зокрема: № 00000/257/Ж10/24-13-07-10, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 149881,61 грн.; № 00000/258/Ж10/24-13-07-10, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 12489,15 грн; № 00000/260/Ж10/24-13-07-01, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 419500,00 грн; № 00000/261/Ж 10/24-13-07-01, яким застосовано штраф за платежем податок на додану вартість в розмірі 83179,00 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовими особами відповідача на підставі наказів проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки та винесенні оскаржувані податкові - повідомлення рішенні.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо призначення та проведення перевірки, а її результати у формі спірних рішень такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
Звертав увагу суду на те, що починаючи з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, посилався при цьому на вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Разом з тим зазначив, що станом на дату винесення наказу про проведення перевірки, та прийняття спірних податкових повідомлень рішень, в Україні не завершена дія карантину встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території держави з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби. Відтак, на думку позивача, виходячи із встановлених обмежень, за винятком дозволених видів перевірок, відповідач не вправі був призначити проведення документальної перевірки позивача.
Крім того звертав увагу суду на те, що позивач свідомий того, що дії відповідача випливають з абзацу 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині мораторію на проведення деяких видів перевірок", однак вважає, що будь - які питання щодо оподаткування регулюються податковим Кодексом і не можуть встановлюватись чи змінюватись іншими законодавчими актами України.
Наголошував на тому, що податкові - повідомлення рішення, прийняті за наслідками протиправно проведеної перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом не можуть вважатись правомірними, а відтак підлягають скасуванню.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України № 89 контролюючому органу надано право на проведення документальних перевірок під час дії мораторію, виключно за умови дотримання ним вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України.
При цьому, відповідач вважає безпідставними доводи позивача про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг і гарантій, встановлених відповідними Законами, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України коронавірусної хвороби.
Звертав увагу суду також на те, що підставою для скасування податкових повідомлень рішень можуть бути не будь - які порушення контролюючого органу, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків за результатами перевірки.
Відтак, на думку відповідача, доводи позивача не спростовують порушень, встановлених під час перевірки, які викладені в акті перевірки та на підставі яких винесені спірні податкові повідомлення - рішення.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.
2. Усною ухвалою суду закрито підготовче провадження в справі, призначено справу до судового розгляду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.
2. Представник відповідача в судовому засіданні подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.
3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп. 77.1 п. 44.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану - графіка проведених документальних планових перевірок та п. 2 ч.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 "Про скорочення строків дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", відповідачем видано наказ від 10.11.2021 року щодо проведення документальної планової перевірки ТОВ "УГП Малинівка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року тривалістю 10 робочих днів з 26.11.2021 року.
2. Копію наказів Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 10.11.2021 року № 1616 - п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки та № 1761-п "Про продовження проведення документальної планової перевірки" від 09.12.2021 року та письмове повідомлення від 10.11.2021 року № 650/Ж4/24-13-07-01, вручено під підпис уповноваженим особам позивача.
3. За результатами проведення перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Чернівецькій області складено акт про результати документальної планової перевірки № 5859/Ж5/24-13-07-01736534211 від 23.12.2021 року, в якому зафіксовані ряд порушень податкового законодавства.
4. На підставі зазначеного вище акту, ГУ ДПС в Чернівецькій області прийнято податкові повідомлення - рішення, зокрема:
- № 00000/256/Ж10/24-13-07-10, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1020, 00 грн;
- № 00000/257/Ж10/24-13-07-10, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 149 881, 61 грн;
- № 00000/258/Ж10/24-13-07-10, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 12 489, 15 грн;
- № 00000/260/Ж10/24-13-07-10, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 419500, 00 грн;
- № 00000/261/Ж10/24-13-07-10, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 83179, 00 грн;
- № 00000/262/Ж10/24-13-07-10, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 340, 00 грн.
5. Зазначені податкові повідомлення - рішення вручені позивачеві 21.01.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI(далі -ПК України).
Як визначено п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно дост.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
2. Звертаючись до суду аргументи позивача фактично зводились до того, що на даний час на території України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, у зв'язку із запровадженням карантину відтак, відповідач не вправі був призначити проведення документальної перевірки позивача, а податкові - повідомлення рішення, прийняті за наслідками протиправно проведеної перевірки, не можуть вважатись правомірними.
3. Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зазначає наступне.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами80.2.2,80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас постановами Кабінету Міністрів України протягом 2020-2022 р.р. приймались рішення, про продовження дії карантину.
Разом з тим, відповідно до положень пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 17.09.2020 року № 909-ІХ "Про внесення змін до Закону України " Про Державний бюджет України на 2020 рік " (надалі - Закон № 909-ІХ) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Дана норма не є нормою Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", є діючою, неконституційною не визнана.
З огляду на викладене, беззаперечним є те, що Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України встановлювати період мораторію на проведення перевірок, а так само і скорочувати строк дії обмежень, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Суд зауважує, що положення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, як і пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону № 909-IX були прийняті саме з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, внаслідок якої актами Кабінету Міністрів України було введено та продовжено у подальшому карантин.
4. З метою реалізації вимог пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону № 909-IX, 03.02.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 89 “Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки” (далі - Постанова № 89), якою визначено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-IX); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
З наведеного вище випливає, що постановою Кабінету Міністрів України №89 контролюючому органу надано право на проведення документальних перевірок під час дії мораторію, виключно за умови дотриманням ним вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України.
Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 89 є чинною, доказів скасування або визнання її нечинною до суду не надано.
Водночас варто зазначити, що положення пункту 52-2 підрозділу 10 ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 909-ІХ, в першу чергу регулюють строки/період застосування карантинних обмежень в період дії карантину. Відтак, в даному випадку, саме ці норми підлягають застосуванню, оскільки вони не суперечать вимогам Податкового кодексу України.
5. Оцінюючи спірні правовідносини, суд звертає увагу також і на те, що підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Наведений висновок суду, відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 08.09.2021 року в справі № 816/228/17 в подібних правовідносинах, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відтак, проаналізувавши наведене вище в контексті фактичних обставин в справі, суд дійшов висновку, що доводи позивача не спростовують порушень, встановлених контролюючим органом під час проведеної перевірки, які зафіксовані в акті перевірки та на підставі яких винесені спірні податкові повідомлення - рішення.
6. Надаючи оцінку спірними правовідносини, суд вважає за необхідне також зазначити й те, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: “протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків” і, на противагу йому, принцип “формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення”.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18 та від 22 травня 2020 року в справі №825/2328/16.
З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не доведено протиправність спірних рішень, за наявності факту порушень зі сторони суб'єкта владних повноважень процедури прийняття спірних рішень, оскільки таке порушення по своїй суті не вплинуло на кінцевий результат, з урахуванням також і тієї обставини, що позивач не оскаржив дії щодо внесення останнього до плану графіка перевірок, власне сам наказ про проведення перевірки, а також добровільно допустив відповідача до проведення такої перевірки.
Розглядаючи вказаний спір, суд вважає за необхідне також звернути увагу і на те, що відповідач у правовідносинах які склались, по своїй суті обмежений правом повторно за той самий період провести документальну планову виїзну перевірку, в той час коли наказ про проведення такої не скасований та і не є предметом цього спору, і вичерпав свою дію шляхом його застосування.
Іншими словами, скасування податкових повідомлень-рішень за наявності встановленого фіскальним органом порушення податкового законодавства, нівелювало б мету адміністрування податків та зборів.
7. Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваних податкових - повідомлень рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивач під час судового розгляду справи не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийнятих рішень, за наявності факту встановлених порушень податкового законодавства.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УПГ Малинівка" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УПГ Малинівка" (вул. Фрунзе, 28, с. Малинівка, Чернівецький район, Чернівецька область, 60322, код ЄДРПОУ: 36534211).
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 44057187).
Суддя О.В. Боднарюк