Справа № 560/5210/22
29 квітня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Начальника Державної установи "Замкова виправна колонія №58" полковника внутрішньої служби Довгополенка Павла Володимировича про забезпечення позову,
ОСОБА_1 29 квітня 2022 року подав до суду заяву про забезпечення позову до його подачі до суду, в якій просить зупинити дію постанови начальника Державної установи "Замкова виправна колонія №58" полковника внутрішньої служби Довгополенка Павла Володимировича від 21.04.2022 про поміщення позивача в карцер строком на чотирнадцять діб без виходу на роботу та зобов'язання відповідача негайно звільнити позивача з карцеру.
В обгрутування заяви вказує, що планує звернутись до суду з позовом про оскарження постанови начальника Державної установи "Замкова виправна колонія №58" полковника внутрішньої служби Довгополенка Павла Володимировича від 21.04.2022 про поміщення позивача в карцер строком на чотирнадцять діб без виходу на роботу, яку вважає незаконною. Підставою для забезпечення позову вказує усунення ризиків недобросовісного виконання відповідачем рішення суду.
Вирішуючи заяву, суд враховує таке.
За змістом частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
До заяви про забезпечення позову позивач не надав жодного доказу, який би вказував на наявність визначених частиною другою статті 150 КАС України обставин.
Тому, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову необхідно відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.К. Ковальчук