29 квітня 2022 року Справа № 480/12355/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування висновку,-
Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 08.11.2021 «Про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-09-003123-а».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за результатом проведеного моніторингу в електронній системі закупівель, 08.11.2021 був опублікований оскаржуваний висновок, який позивач вважає необґрунтованим.
Позивач зазначає, що порушення, встановлене відповідачем за наслідками проведеного моніторингу, фактично було відсутнє, оскільки учасником тендеру були надані документи, які визначались як обов'язкові, а тому таке порушення не може слугувати причиною для розірвання договору про закупівлю.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що за результатами моніторингу установлено, що позивачем на порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не відхилив тендерну пропозицію КП «Шляхрембуд» СМР як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації та уклав з ним договір від 11.06.2021 №389-6.
Представник позивача своїм правом щодо надання відповіді на відзив не скористався.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 09.04.2021 на електронному майданчику "Prozorro" позивачем було опубліковано оголошення про проведення публічної закупівлі «Послуги по поточному середньому ремонту проспекту Михайла Лушпи м. Суми» з очікуваною вартістю предмета закупівлі 100000000 грн. з ПДВ.
У вказаній процедурі закупівлі свої тендерні пропозиції було подано двома учасниками: ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та КП «Шляхрембуд» СМР.
24.05.2021, за результатами проведення аукціону, переможцем процедури закупівлі визначено КП «Шляхрембуд» СМР як учасника, який запропонував найбільш економічно вигідну пропозицію в сумі 94495282,00 грн. та цього ж дня позивачем було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір із підприємством.
11.06.2021 між позивачем і КП «Шляхрембуд» СМР було укладено договір № 389-6.
Згідно з наказом від 21.10.2021 №455 «Про початок моніторингу процедур закупівель», управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області проведено моніторинг закупівлі №UA-2021-04-09-003123-а «Послуги по поточному середньому ремонту проспекту Михайла Лушпи м. Суми», за результатами якого 08.11.2021 складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - Висновок) та зобов'язано Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
В інформації про результати моніторингу відповідачем зазначено, що за результатами моніторингу установлено, що Замовник у пункті 1 розділу III тендерної документації встановив вимогу щодо надання учасниками торгів у складі тендерної пропозиції, зокрема, договірної ціни тендерної пропозиції та підтверджуючих розрахунків за статтями витрат, яка повинна бути розрахована відповідно до додатку 3 тендерної документації (Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі) за правилами визначення договірної ціни згідно ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 з урахуванням змін та доповнень на повну суму та суму фінансування послугу 2021 році. Зокрема, відповідно до пункту 1 розділу III тендерної документації Замовника тендерна пропозиція учасника повинна містити розрахунок вартості експлуатації будівельних машин і механізмів (з економічним обґрунтуванням змін): розрахунок вартості машино-години власної будівельної техніки, вартості оренди машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання замовлення. При цьому, учасником торгів - КП «Шляхрембуд» СМР у складі тендерної пропозиції не надано розрахунків вартості машино-години власної будівельної техніки та вартості оренди машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання замовлення, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу III тендерної документації Замовника.
Однак, в порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник не відхилив тендерну пропозицію КП «Шляхрембуд» СМР як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації та уклав з ним договір від 11.06.2021 №389-6».
Не погоджуючись з вказаним висновком, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд виходить із такого.
Відповідно до частини 2 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" .
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Статтею 5 зазначеного Закону передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місце знаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місце знаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місце знаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Частиною 5 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", визначено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Відповідно до п.2 ч.2. ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі", у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Згідно ч.2 ст.24 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться.
Пунктом 1 ч.1 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.
З матеріалів справи судом встановлено, що за результатами моніторингу, зокрема, виявлено, що замовник у пункті 1 розділу III тендерної документації встановив вимогу щодо надання учасниками торгів у складі тендерної пропозиції, зокрема, договірної ціни тендерної пропозиції та підтверджуючих розрахунків за статтями витрат, яка повинна бути розрахована відповідно до додатку 3 тендерної документації (Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі) за правилами визначення договірної ціни згідно ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 з урахуванням змін та доповнень на повну суму та суму фінансування послугу 2021 році. Зокрема, відповідно до пункту 1 розділу III тендерної документації Замовника тендерна пропозиція учасника повинна містити розрахунок вартості експлуатації будівельних машин і механізмів (з економічним обґрунтуванням змін): розрахунок вартості машино-години власної будівельної техніки, вартості оренди машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання замовлення. При цьому, учасником торгів КП «Шляхрембуд» СМР у складі тендерної пропозиції не надано розрахунків вартості машино-години власної будівельної техніки та вартості оренди машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання замовлення, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу III тендерної документації Замовника.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у складі договірної ціни КП «Шляхрембуд» СМР надало підсумкову відомість ресурсів із зазначенням вартості машино-годин будівельної техніки в розрізі кожної одиниці техніки, що повністю відповідає вимогам ТД та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.
Щодо вказаних доводів суд зазначає, що у пункті 1 розділу III тендерної документації замовника/позивача міститься чітка вимога про надання обох документів, а саме: розрахунку вартості експлуатації будівельних машин і механізмів (з економічним обґрунтуванням змін): розрахунком вартості машино-години власної будівельної техніки, вартості оренди машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання замовлення» та «підсумкової відомості ресурсів» (а.с.19).
Проте, учасником торгів - КП «Шляхрембуд» СМР у складі тендерної пропозиції надано підсумкову відомість ресурсів, але не надано розрахунків вартості машино-години власної будівельної техніки та вартості оренди машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання замовлення, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу III тендерної документації Замовника.
Враховуючи викладене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність порушень, викладених відповідачем в оскаржуваному висновку.
Разом з тим, суд також зазначає, що статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Згідно підпунктом 3 пункту 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 03.02.2016 №43 основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів. Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).
Слід зазначити, що ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено обов'язку органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.
У свою чергу, пункт 8 частини 2 статті 2 КАС України закріплює, що у справах щодо оскарження рішень, дій суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Проводячи моніторинг процедури закупівлі та формуючи оскаржуваний висновок, відповідач мав врахувати необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав особи і цілями, на досягнення яких спрямований моніторинг процедури закупівлі та прийнятий за його результатами висновок.
Зобов'язуючи в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору із переможцем процедури закупівлі, відповідачем не враховано, що здійснення державного фінансового контролю, спрямоване на оцінку ефективного, результативного використання та збереження фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, а не виявлення незначних дефектів тендерної документації, які за характером допущення неможливо віднести до порушень, що вплинули на конкурентноздатність учасників процедури закупівлі.
У висновку про результати моніторингу закупівлі відсутнє жодне посилання на неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується та є неспівмірним із вимогою відповідача про розірвання укладеного договору за результатами проведеної процедури закупівлі.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що оскаржуваний висновок підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині зобов'язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору, а позовні вимоги, відповідно, підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору
Враховуючи часткове задоволення позову сторони, яка у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 50 відсотків суми судового збору в розмірі 1135,00 грн., який був сплачений позивачем при подачі позову, згідно з квитанцією від 19.11.2021 (а.с. 5).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 08.11.2021 «Про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-09-003123-а», в частині зобов'язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору.
Стягнути на користь Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради (вул. Горького, 21, м. Суми, Сумська область, 40004, код ЄДРПОУ 24013674) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області (Покровська площа, 11, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 40478572) суму судового збору в розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень 00 коп.).
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько