79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
24.09.07 Справа № 7/12-185(5/18-307)
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Кузя В.Л.
Юркевича М.В.
розглянувши апеляційне подання Тернопільського транспортного прокурора від 20.11.2006 р. № 1314-06
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.10.2006 р.
у справі № 7/12-185 (5/18-307)
за позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об»єднання “Львівська залізниця», від імені якого діє відособлений структурний підрозділ - Тернопільська дирекція залізничних перевезень, м.Тернопіль
до відповідача-1 ТзОВ “Збараж-Цукор», м.Збараж Тернопільської обл.
до відповідача-2 Тернопільської митниці, м.Тернопіль
до відповідача-3 Чопської митниці, м.Чоп Закарпатської обл.
до відповідача-4 Департаменту аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби України, м.Київ
до відповідача-5 ТзОВ “Торгово-промислова компанія “Сінтек», м.Кременчук Полтавської обл.
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Управління Держказначейства у Тернопільській області, м.Тернопіль
2) Управління Держказначейства в Закарпатській області, м.Ужгород
про стягнення 111 254, 76 грн.
За участю представників:
від прокуратури Львівської області -Макогон Ю.І.;
від позивача -Тарарук Л.Р. (начальник юридичного сектора, довіреність № НЮ-1043 від 22.09.2006 р. у матеріалах справи);
від відповідача-1 -не з»явився,
від відповідача-2 -Шлюсар І.О. (начальник відділу митного оформлення № 2, довіреність від 20.02.2007 р. № 18/1-1175 в матеріалах справи),
Галіян І.М. (начальник юридичного сектору, доручення від 14.11.2005 р. № 18/1-7189 в матеріалах справи, а.с.55, Том 3/Всього - 6),
від відповідача-3 -Шишола Є.П. (начальник юридичного сектора, довіреність від 04.10.2006 р. № 1/38-3592 в матеріалах справи),
від відповідача-4 - не з»явився;
від відповідача-5 - не з»явився;
від третьої особи-1 - не з»явився,
від третьої особи-2 - не з»явився
Прокурору та представникам сторін роз»яснено їх права й обов»язки, передбачені ст.ст.22, 29 ГПК України.
Оскільки ні прокурор, ні жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розпорядженням голови суду від 24.09.2007 р. проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).
Заяв про відвід суддів не поступало.
Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 р., 02.07.2007 р.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.10.2006 р. (суддя Стадник М.С.) провадження у справі № 7/12-185 (5/18-307) припинено на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки відповідач ТзОВ “Торгово-промислова компанія “Сінтек», який повинен відшкодовувати заявлені позивачем збитки, ліквідований, також виключено з числа відповідачів ТзОВ “Збараж-Цукор», Тернопільську митницю, Чопську митницю, Департамент аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби України.
Ухвала суду мотивована тим, зокрема, що ні прокурором, ні позивачем не подано належних доказів та не обгрунтовано нормою закону обов»язок ТзОВ “Збараж-Цукор», крім зобов»язань, передбачених договором № 11-03-Збараж від 11.03.2004 р., нести витрати по перевезенню вантажу від ст.Збараж Львівської залізної дороги і до митного кордону. Посилання позивача на те, що обов»язок ТзОВ “Збараж-Цукор» оплатити виконані залізницею роботи за надані послуги під час митного контролю Чопською митницею випливають з договору № 1 від 01.07.2002 р. “Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані послуги», є помилковими, так як предметом даного договору є надання залізницею послуг, пов»язаних з перевезенням вантажів і проведення розрахунків за них вантажовласнику - ТзОВ “Збараж-Цукор», який не є власником цукру, виробленого з давальницької сировини.
Оскільки матеріалами справи не підтверджено порушення посадовими особами митниць порядку проведення митного контролю, а Центральним бюро аналізу ризиків та аудиту недотримання покладених на нього функцій, то з числа відповідачів слід виключити Тернопільську митницю, Чопську митницю, Департамент аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби України.
Тернопільський транспортний прокурор з даною ухвалою не погодився, вніс апеляційне подання, в якому просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду з підстав неправильного застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційне подання, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційне подання Тернопільського транспортного прокурора слід задоволити повністю, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.10.2006 р. у справі № 7/12-185 (5/18-307) скасувати, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду.
При цьому колегія виходила з наступного.
Припинення провадження у справі -це форма закінчення судової справи без винесення рішення, наслідком якої є неможливість повторного звернення до господарського суду з тим самим позовом.
Приймаючи ухвалу про припинення провадження у справі, господарський суд вирішує питання процесуального характеру, а не спір по суті.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково, не вирішивши спір по суті, встановив відсутність вини у відповідачів, крім у ТзОВ “Торгово-промислова компанія “Сінтек». Однак питання щодо вини інших відповідачів не може розглядатись бех ухвалення рішення як остаточного процесуального документа по справі, яким або відмовляють у задоволенні позовних вимог, або їх задовільняють відповідно.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що місцевий господарський суд неправомірно виключив з числа відповідачів ТзОВ “Збараж-Цукор», Тернопільську митницю, Чопську митницю, Департамент аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби України, оскільки немає такого поняття “виключення з числа відповідачів», така процесуальна дія відсутня.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Господарський суд Тернопільської області неправильно застосував норми процесуального права, а тому доводи апелянта підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала -скасуванню.
Керуючись ст.ст.99, 101, 104-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційне подання Тернопільського транспортного прокурора задоволити повністю.
2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.10.2006 р. у справі № 7/12-185 (5/18-307) скасувати, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя В.Л.Кузь
Суддя М.В.Юркевич