15 квітня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/15371/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії, -
10 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області, у якій просила суд визнати протиправним, скасувати рішення Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 04.08.2021 №1919 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства", як відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ - 01.03) орієнтовною площею 2,00 га в зв'язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене заявницею в графічних матеріалах, рішенням сесії Котелевської селищної ради виділено іншим громадянам та зобов'язати Котелевську селищну раду Полтавського району Полтавської області не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі № 440/15371/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 04.08.2021 №1919 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства". Зобов'язано Котелевську селищну раду Полтавського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2021 (зареєстрована в раді 06.07.2021 за вх.№2372/02-32) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
14.02.2022 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цій справі, у якій представник просить суд вирішити питання розподілу витрат відповідно до чинного КАС шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати за правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. та 21,00 грн. судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи (поштове супроводження).
23.02.2022 року зазначену заяву відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано до провадження судді Бойко С.С.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 прийнято заяву до розгляду; вирішено здійснювати розгляд заяви у порядку письмового провадження.
15.04.2022 року від представника відповідача - Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області, надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення по справі № 440/15371/21, в якому представник просить суд в задоволенні заяви про вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.
Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
У цій справі представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. та 21,00 грн. судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи (поштове супроводження).
На підтвердження розміру витрат представником позивача надані копії: договору про правничу допомогу № 5 від 09.11.2021 року, розрахункової квитанції № 9-11/2021 від 09.11.2021, акту приймання - передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) від 27.12.2021 року, поштової квитанції про направлення заяви про ухвалення додаткового судового рішення для відповідачів по справі.
Відповідно до акту приймання - передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу від 27.12.2021 року, адвокатом надані клієнту такі послуги:
- консультація з правових питань щодо вирішення спору визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - 30 хв., 5000,00 грн.;
- ознайомлення з матеріалами які можливо використати при підготовці позову до суду та вирішення позову - 20 хв.;
- консультативне визначення разом з клієнтом зі стратегією захисту інтересів клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог клієнта та найкращого захисту прав та інтересів клієнта - 20 хв;.
- підготовка, формування та оформлення позовної заяви до суду - 2 год. 30 хв;
- формування документальних додатків до позовної заяви та їх документальне оформлення - 30 хв.;
- підготовка, формування та оформлення клопотання про приєднання доказів - 40 хв;
- консультативне визначення разом з клієнтом зі стратегією захисту інтересів клієнта та алгоритмом дій в ході судового розгляду - 20хв;
- підготовка, формування та оформлення письмових пояснень - 50 хв.;
- підготовка, формування та оформлення заяви пр залучення третьої особи - 20 хв.;
- підготовка, формування та оформлення клопотання про витребування доказів - 40 хв;
- правовий супровід з надання правничої допомоги та процесуального представництва при розгляді судової справи - 7 год., 5000,00 грн.
Відповідно до розрахункової квитанції № 9-11/2021, адвокатом Цурканом Віктором Івановичем прийнято від ОСОБА_2 відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Виходячи з вищезазначеного, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №160/6899/20.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом судової справи (поштове супроводження) в розмірі 21,00 грн.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд, -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Стягнути з Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області (вул. Полтавський Шлях, 224, смт. Котельва, Полтавська область, 38600, ідентифікаційний код 13955812) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн. та судові витрати пов'язані з розглядом судової справи в розмірі 21,00 (двадцять одна) грн.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко