. 29 квітня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/2804/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при обчисленні загального страхового стажу позивача з 07 жовтня 2019 року застосувати статтю 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснивши відповідний перерахунок пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно відмовив йому у зарахуванні до загального страхового стажу у подвійному розмірі періоду його роботи з 07 жовтня 2019 року на посаді лікаря-психіатра (виїзної спеціалізованої бригади з надання медичної допомоги та перевезення хворих).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позов відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у його задоволенні. Зазначав, що періоди роботи позивача до 07 жовтня 2019 року зараховані до загального страхового стажу позивача у подвійному розмірі на підставі судових рішень. Підстави для такого алгоритму обчислення загального страхового стажу позивача з 07 жовтня 2019 року відсутні в силу закону.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
З 01 вересня 2017 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років як працівнику охорони здоров'я, у зв'язку із чим він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
З 07 жовтня 2019 року позивач переведений на пенсію за віком.
Позивач продовжує працювати на посаді лікаря-психіатра в КП "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради".
Після призначення пенсії питання щодо правильності обчислення органом Пенсійного фонду загального страхового стажу гр. ОСОБА_1 неодноразово вирішувалось судами.
Так, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 січня 2018 року у справі № 554/8287/17 зобов'язано територіальний орган Пенсійного фонду України зарахувати у подвійному розмірі при обчисленні загального та страхового стажу позивача періоду його роботи на посаді лікаря психіатра виїзної психіатричної бригади з 01 лютого 2011 року по 31 грудня 2012 року та з 01 січня 2013 року на посаді лікаря виїзної психіатричної бригади, яка з 04 січня 2016 року була перейменована на "лікаря психіатра (виїзної спеціалізованої бригади з надання медичної допомоги та перевезення хворих)" по 31 серпня 2017 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі № 440/5121/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати в подвійному розмірі до загального страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи на посаді лікаря-психіатра (виїзної спеціалізованої бригади з надання медичної допомоги та перевезення психічно хворих) станції екстреної (швидкої) медичної допомоги № 1 м. Полтави у Комунальній установі "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", яка з 01 жовтня 2019 року реорганізована (шляхом перетворення) в Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради" з 15 вересня 2017 року по 06 жовтня 2019 року включно.
На виконання вищевказаних судових актів відповідачем здійснено перерахунок загального страхового стажу позивача та здійснено відповідний перерахунок його пенсії по 06 жовтня 2019 року включено.
Підставою звернення до суду з цим позовом є переконання позивача про протиправність дій відповідача щодо зарахування подальшого періоду роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря-психіатра в КП "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради" в одинарному розмірі з 07 жовтня 2019 року.
Так, спрямоване позивачем на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернення про зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 07 жовтня 2019 року у подвійному розмірі залишене відповідачем без задоволення.
Визначаючись щодо обґрунтованості позовних вимог, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно із статтею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно пункту 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення Закону України «"Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Частиною першою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до приписів частини другої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За визначенням, наведеним у частині третій статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з жовтня 2019 року отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" між ним та відповідачем виникли правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, які урегульовані саме на підставі норм вказаного Закону.
У свою чергу, позивач вимагає від відповідача зарахувати до загального страхового стажу період роботи на посаді лікаря-психіатра, який слідує за призначенням пенсії, у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , а також перерахувати розмір його пенсії.
Аналіз положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" свідчить про те, що стаття 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовується у випадку призначення особі трудової пенсії за вислугу років на підставі саме цього Закону та враховується для обчислення пільгового стажу роботи.
З огляду на вказані норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та враховуючи положення частини четвертої статті 24 цього Закону, періоди трудової діяльності та інші періоди, що зараховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (тобто до 01 січня 2004 року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01 січня 2004 року застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
У дослідженому випадку позивачу призначено пенсію за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому підстави для зарахування страхового стажу у подвійному розмірі з 07 жовтня 2019 року (тобто після переведення пенсії) відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відсутні.
Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 329/553/17 та від 24 січня 2019 року у справі № 265/4648/14-а.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 205, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова