29 квітня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6998/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у письмовому провадженні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Командування сухопутних військ Збройних сил України (вул. Дегтярівська, 19, м. Київ, 04119), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Командування сухопутних військ Збройних сил України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік не в розмірі місячного грошового забезпечення, без врахування щомісячного додаткового виду грошового забезпечення зокрема щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до норм Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011- XII та наказу Міністра оборони України "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 11 червня 2008 року №260;
- визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік без врахування індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік з врахуванням в складі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2013 рік не в розмірі місячного грошового забезпечення, без врахування щомісячного додаткового виду грошового забезпечення зокрема щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII та наказу Міністра оборони України "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 11 червня 2008 року №260;
- визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2013 рік без врахування індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2013 рік з врахуванням в складі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за січень та лютий 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за січень та лютий 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2008 року по 25 лютого 2014 року з урахуванням Індексації за січень, лютий 2008 року та виплачених сум;
- визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_1 під час проходження військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, в сумі - 280,88 грн недоплаченої суми за надбавку, що передбачає доступ до державної таємниці.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХП, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, із врахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона нараховується, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, які отримав ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що йому протиправно не включено до розрахунку матеріальних допомог у 2013 році щомісячну додаткову грошову винагороду; не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за січень та лютий 2008 та не враховано її розмір при нарахуванні індексації в подальшому. Також, на думку позивача, відповідачем безпідставно не включено до розрахунку грошової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. Крім того, при обрахунку суми грошової допомоги при звільненні відповідачем допущено помилку, внаслідок якої позивачу недоплачено 280,88 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
20.09.2021 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що включення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та до грошової допомоги на оздоровлення суми додаткової грошової винагороди та суми індексації не передбачено законодавством. Стосовно нарахування індексації у січні та лютому 2008 року відповідач зазначив, що поріг індексації 103% було перевищено у березні 2008 року, з якого позивачу було розпочато нарахування індексації грошового забезпечення.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого офіцеру відділу особового складу штабу Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України.
Наказом командувача високомобільних десантних військ Збройних Сил України від 25.02.2014 № 30 ОСОБА_1 звільнено у запас та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення /а.с. 17/.
Вважаючи помилковим обрахунок матеріальних допомог у 2013, допомоги при звільненні, а також протиправним не нарахування індексації позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною четвертою цієї ж статті обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Постановою КМУ від 13 березня 2013 року №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889» для військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) був запроваджений новий вид забезпечення - щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 % місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 % місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 % місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 % місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Право на одноразову допомогу при звільненні позивач набув у відповідності до статті 15 Закону № 2011-ХІІ, що не заперечується відповідачем.
Спірним питанням є склад грошового забезпечення військовослужбовців, яке повинно включатися при обрахунку розміру цієї допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що позивач під час проходження служби отримував щомісячну винагороду і ця виплата мала постійний (систематичний) характер.
Як вбачається з довідки про складові виплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 № 184/165 від 21.09.2021 додаткову грошову винагороду до складу грошового забезпечення, з якого обчислено одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби позивач не включено /а.с. 63/.
Позиція відповідача щодо відмови у включенні зазначених виплат до складу грошового забезпечення позивача, з якого йому обчислено одноразову грошову допомогу при звільнені, ґрунтується на нормах Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (далі - Інструкція №260).
Водночас, застосовуючи зазначену Інструкцію № 260 як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру і склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, відповідач не врахував пріоритетності законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку і розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Так, частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом, не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон № 2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону.
Суд враховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 06 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць.
Також судом ураховано висновок Верховного Суду, викладений зокрема у постановах від 16 травня 2019 року у справі №826/11679/17, 31 липня 2019 року справа № 826/3398/17, 22 жовтня 2019 року справи №826/2447/18 та №520/3505/19, 31 жовтня 2019 року у справі №826/3397/17.
Застосовуючи вищенаведені висновки Верховного Суду до спірних правовідносин суд дійшов висновку про наявність підстав для включення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди.
Щодо включення суми індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, суд зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року N 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон N 1282-XII).
Статтею 1 Закону N 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17.
Також необхідно наголосити, що такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, оскільки питання індексації не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для включення індексації до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивача.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, викладеній у постанові від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19 (реєстраційний номер рішення 88986911).
Отже, позовні вимоги в частині, що стосуються включення до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивача індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про включення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань суд зазначає таке.
Як вбачається з довідки про фактичні складові грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань б/н /а.с. 14, зворотній бік/, до складу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, нарахованих ОСОБА_1 у 2013 році, не включено щомісячну додаткову грошову винагороду.
Підставою для невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань стало застосування відповідачем положень Інструкції № 550 від 24.10.2016.
Водночас, суд вважає за необхідне наголосити, що застосовуючи інструкції як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення слід враховувати пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Міністру оборони України надано повноваження визначати лише порядок виплати грошового забезпечення. Водночас, право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення, Законом не віднесено до компетенції Міністра оборони України. Вказані критерії (розмір, види) можуть бути змінені лише законодавцем.
За цих при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам цього Закону.
Згідно із частиною другою та частиною третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Судом встановлено, що перед звільненням додаткова грошова винагорода на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, тому така винагорода не може вважатись одноразовою.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 380/2427/20.
Отже, спірна щомісячна винагорода відповідає ознакам додаткового виду щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер, а тому повинна включатися до складу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань .
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо включення щомісячної додаткової грошової винагороди позивача до складу його грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань у 2013 році є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Застосовуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, викладені в постанові у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17 та зважаючи на те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, внаслідок чого вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців суд дійшов висновку про необхідність включення до складу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань у 2013 році індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Стосовно позовних вимог щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за січень та лютий 2008 року суд зазначає наступне.
Як вбачається з довідки - розрахунку № 184/166 від 21.09.2021 індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалася починаючи з квітня 2008 року /а.с. 58-60/.
Статтею 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон №1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У відповідності до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 11 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до приписів пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 4 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Пунктом 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За змістом вищевказаних нормативно-правових актів, здійснення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Таким чином, зміна посадових окладів відбулась 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.
З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що для нарахування індексації грошового забезпечення у 2008 році базовим місяцем є січень 2008 року.
За правилами Порядку №1078 Індекс споживчих цін для визначення порогу індексації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної службі статистики України, розмір індексів споживчих цін у 2008 році становив: у січні - 102,9, у лютому -102,7, у березні - 103,8, у квітні -103,1, у травні -101,3, у червні -100,8, у липні - 99,5, у серпні - 99,9, у вересні - 101,1, у жовтні - 101,7, у листопаді -101,5, у грудні - 102,1.
Розрахунок порогу індексації становить: 1,029х1,027х1,038х1,031х1,031х1,008х0,995х0,999х1,011х1,017х1,015х1,021=124,5.
Оскільки індекс споживчих цін у січні та лютому 2008 року не перевищив поріг індексації, підстави для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення в цей період відсутні.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за січень та лютий 2008 року, а також щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2008 по 25.02.2014 з урахуванням індексації за січень та лютий 2008 року.
Стосовно позовних вимог про доплату ОСОБА_1 280,88 грн недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні внаслідок помилкового невключення до її розрахунку надбавки, що передбачає доступ до державної таємниці суд зазначає наступне.
Як вбачається з довідки - розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.11.2013 по 25.02.2014 /а.с. 15/ позивач під час проходження служби отримував надбавку, яка передбачає доступ до державної таємниці в розмірі 171,75 грн.
Як вбачається з довідки про складові виплати одноразової грошової допомоги при звільненні від 17.06.2021 № 190/216 до складу одноразової грошової допомоги при звільненні позивача включено надбавку, що передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 1522,50 грн.
Враховуючи, що вислуга років позивача складає 21 рік, сума надбавки, що передбачає доступ до державної таємниці, яка повинна включатися до одноразової грошової допомоги при звільненні позивача складає 1803,38 грн (171,75 грнх21х0,50), натомість відповідачем включено 1522,50 грн.
Отже, відповідачем недонараховано та невиплачено позивачу 280,88 грн одноразової грошової допомоги при звільненні, внаслідок чого суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Враховуючи усе вищенаведене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Командування сухопутних військ Збройних сил України (вул. Дегтярівська, 19, м. Київ, ідентифікаційний код 22991037), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Командування сухопутних військ Збройних сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні з військової служби без урахування в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату вихідної допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, а також з урахуванням в складі грошового забезпечення суми надбавки, що передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі 1803,38 грн з урахуванням виплаченої суми.
Визнати протиправними дії Командування сухопутних військ Збройних сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у 2013 році матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення без урахування в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2013 рік з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.
Головуючий суддя К.І. Клочко