Справа № 420/6214/22
29 квітня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 6; ЄДРПОУ 08402040), третя особа - Вищий відділ персоналу Командування Сил підтримки Збройних Сил України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6), про притягнення до відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд притягнути до відповідальності Військову частину НОМЕР_4 яка направила неправильний розрахунок вислуги військовослужбовця на пенсію ОСОБА_1 , та компенсувати недраховану різницю в пенсіонному забезпечені з 01.06.2021 по 01.10.2021; зобов'язати Міністерство оборони України Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити основний розрахунок вислуги років на пенсію ОСОБА_2 , iз врахуванням строку військової служби в період з 16.05.2016 року по 15.05.2021 року, та направити такий розрахунок до вищого відділу персоналу Командування Сил Підтримки Збройних Сил України для оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській областя видозмінення пенсії з урахуванням стажу служби в Збройних Силах України Чиріку Ю.В.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про неможливість розгляду частини позовних вимог за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Отже чинними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України судам адміністративної юрисдикції не надано повноважень щодо притягнення осіб до відповідальності. Більш того, такі вимоги прямо суперечать завданням адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вищевикладене, суд у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України вважає вимогу про притягнення до відповідальності Військової частинини НОМЕР_4 яка направила неправильний розрахунок вислуги військовослужбовця на пенсію ОСОБА_1 , та компенсувати недраховану різницю в пенсіонному забезпечені з 01.06.2021 по 01.10.2021 - такою, що може бути розглянута адміністративним судом за правилами КАС України, у зв'язку із чим відмовляє у відкритті провадження в цій частині позовних вимог.
При викладених обставинах, у спірних правовідносинах вимоги до військової частини НОМЕР_2 наразі відсутні. При цьому зі змісту адміністративного позову вбачається спір із даним відповідачем щодо правильності розрахунку, оформлення особової справи, через що, на думку позивача, ним недоотримуються пенсійні виплати в повному обсязі, що матиме подальший вплив на позовні вимоги, що заявлені до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У зв'язку із цим позовна заява підлягає залишенню без руху. Для усунення виявлених судом недоліків позивачу належить сформувати позовні вимоги до військової частини НОМЕР_2 у відповідності до вимог ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 245 КАС України та подати до суду належним чином оформлений адміністративний позов, прохальна частина якого буде відповідати предмету спору та суб'єктному складу сторін.
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. ст. 169, 170 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі за його позовом до військової частини НОМЕР_2 про притягнення до відповідальності Військової частини НОМЕР_4 , яка направила неправильний розрахунок вислуги військовослужбовця на пенсію ОСОБА_1 , та компенсувати недораховану різницю в пенсійному забезпеченні з 01.06.2021 по 01.10.2021.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа - Вищий відділ персоналу Командування Сил підтримки Збройних Сил України, про притягнення до відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині відмови у відкриття провадження щодо частини позовних вимог шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк