Справа № 211/1598/22
Провадження № 2/211/2435/22
про роз'єднання позовних вимог
29 квітня 2022 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Середня Н.Г., розглянувши матеріали позовної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд укладеним між ними 24 вересня 2010 року шлюб, визначивши місце проживання їх спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним, батьком дитини, посилаючись на припинення шлюбних стосунків, виїзд відповідачки за межі області через введення воєнного стану в Україні, де відсутні необхідні умови для проживання дитини (відсутність стабільного заробітку відповідачки, навчального закладу, доступу до мережі Інтернет та задовільних умов проживання, тощо), що суперечить інтересам доньки та ставить під загрозу її життя.
Дослідивши матеріали позову, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до положень статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини шостої статті 188 ЦПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Як роз'яснено у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2, роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв'язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз'єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову.
Частиною 4 статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з вимогою про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які розглядаються в різних порядках провадження - про розірвання шлюбу з порядку спрощеного позовного провадження, про визначення місця проживання дитини - за правилами загального провадження.
Враховуючи викладене, оскільки заявлені вимоги мають різний предмет та обсяг доказування і обґрунтування, з метою уникнення затягування строків розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають виділенню в самостійне провадження.
Керуючись ст.ст. 188, 197-200 ЦПК України, суд
ухвалив:
роз'єднати позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини.
Виділити в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України.
Суддя Н.Г.Середня