Справа № 211/4600/21
Провадження № 2/211/889/22
іменем України
28 квітня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі
головуючого судді - Середньої Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Бехало В.В.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди,
встановив:
позивач КП «Центр поводження з тваринами» КМР 22 липня 2021 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача 2 577,96 грн. заборгованості, посилаючись на притягнення відповідача до матеріальної відповідальності. В обґрунтування вимог зазначено, що з 01 серпня 2018 року по 26.02.2021 відповідач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з КП «Центр поводження з тваринами» КМР та займала посаду фельдшер ветеринарної медицини. Під час прийому на роботу відповідачкою було підписано посадову інструкцію, в якій визначались її прав та обов'язки. На початку березня 2020 року директору підприємства стало відомо про можливу прострочку медикаментів, на підставі чого ним було видано наказ № 37 від 18.03.2020 «Про проведення службового розслідування». Вказаним наказом було ініційовано проведення інвентаризації по кожному найменуванню ветеринарного та медичного препарату, виробів медичного призначення, затверджено склад комісії з проведення службового розслідування. В ході проведення інвентаризації виявлено прострочку медикаментів та складено акт службового розслідування № 4 від 31.03.2020, в якому викладено висновки комісії - вказана прострочка виникла в результаті не виконання або неналежного виконання службових обов'язків лікарями та фельдшерами, тому рекомендовану директору закладу застосувати дисциплінарні заходи. Також комісія з проведення службового розслідування дала висновок про те, що неналежне виконання відповідачкою вимог посадової інструкції та наказу директора від 25.09.2019 «Про відповідальних осіб за списання лікарських засобів», що призвело дло завдання матеріальної шкоди підприємству. Після зміни директора підприємства на посаді, розпорядженням Криворізького міського голови № 143-р від 04.06.2020 було ще раз досліджено акт службового розслідування та зроблено акт про неповноту дослідження доказів, оскільки у завданні матеріальної шкоди винна більша кількість осіб, ніж зазначено. Протоколом № 2 засідання інвентаризаційної комісії від 24.06.2020 про підбиття підсумків інвентаризації від 30.03.2020 було вирішено розширити коло винних осіб і притягти до відповідності винних працівників. На підставі зазначеного, винними було визначено 7 осіб, серед яких і відповідачка. Не погоджуючись зі списком винних осіб, працівники підприємства усно звернулись до нового директора підприємства з проханням розширити коло винних осіб та солідарно притягти до матеріальної відповідальності. Таким чином було прийнято рішення погасити збитки, завдані підприємству, солідарно на підставі особистих заяв працівників, причетних до завдання матеріальної шкоди підприємству на підставі частини 5 статті 135-3 КЗпП України, про що видано наказ № 78 від 24.06.2020. Згідно цього наказу, на відповідачку було покладено обов'язок повернути підприємству шкоду в сумі 2 577,96 грн., шляхом відрахувань по 250,00 грн. щомісячно із заробітної плати. Однак відповідачка з 16.08.2020 по 19.10.2020 перебувала на лікарняному у зв'язку з вагітністю та пологами, а з 20.10.2020 пішла у відпустку по догляду за дитиною, тому відрахування з її зарплати не проводились. В добровільному порядку ОСОБА_1 відмовилась відшкодувати шкоду, жодних звернень, заперечень тощо з приводу наказу № 78 від 24.06.2020 до моменту її звільнення 26.02.2021 від неї не надходило. Тому враховуючи період перебування відповідачки на лікарняному та у відпустці, в зв'язку з чим відрахування з її заробітної плати не проводились, намагання позивача в досудовому порядку вирішити питання щодо добровільного відшкодування шкоди, в зв'язку з чим на адресу ОСОБА_1 неодноразово направлялись вимоги, позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду та задовольнити вимоги.
Ухвалою суду від 26 серпня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 28 квітня 2022 року розгляд справи ухвалено проводити в заочному порядку.
В судове засідання сторони не з'явились.
До суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягає.
Відповідач неодноразово про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України, відзиву на позов не подала.
Враховуючи вимоги частини 1 статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом, наказом Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» Криворізької міської ради від 01.08.2018 № 09/2-к ОСОБА_2 прийнято на постійну роботу на посаду фельдшера ветеринарної медицини з 01 серпня 2018 року з окладом згідно штатного розпису (а.с. 7 - копія наказу, а.с. 11 - копія свідоцтва про шлюб).
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності (частини перша-третя статті 130 КЗпП України).
Частиною першою статті 132 КЗпП України встановлено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Актом № 4 про результати службового розслідування від 31 березня 2020 року, складеного комісією відповідно до наказу директора Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» Криворізької міської ради від 20.03.2020 за № 40 «Про проведення службового розслідування», встановлено не виконання та неналежне виконання своїх обов'язків, обумовлених посадовою інструкцією, а саме: фельдшером ветеринарної медицини ОСОБА_2 пункті 4.1, 4.3, 4.8, 4.10, 4.11, 4.12. Крім того, фельдшером ветеринарної медицини ОСОБА_3 неналежно виконувала наказ директора від 25.09.2019 «Про відповідальних осіб за списання лікарських засобів» (а.с. 25-29 - копія акту).
Доводів на спростування вищезазанченого відповідачем до суду не надано.
Відповідно до положень статті 135-3 КЗпП України, розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди. На підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів. Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні, заподіяної підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір. Розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.
Наказом директора Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» Криворізької міської ради, за № 78 від 24.06.2020 «Про притягнення працівників до матеріальної відповідальності», у зв'язку з виявленою на підприємстві за результатами інвентаризації про строчкою медикаментів та з метою покриття шкоди. Завданої підприємству на загальну уму 102 679,96 грн., на підставі акту проведення службового розслідування та протоколу № 2 від 24.06.2020 засідання інвентаризаційної комісії, наказано притягти в тому числі фельдшера ОСОБА_3 до матеріальної відповідальності у розмірі 2 577,96 грн. (а.с. 34-35 - копія наказу).
Доказів скасування вказаного наказу, тощо, до суду відповідачем не надано.
В період з 16 червня 2020 року по 19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному (а.с. 36-37 - копія листка непрацездатності).
Наказом підприємства № 156-к від 20.10.2020 ОСОБА_1 було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Починаючи з 20 жовтня 2020 року (а.с. 39 - клопія наказу).
Наказом Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» Криворізької міської ради від 26.02.2021 № 28-к звільнено ОСОБА_1 з посади фельдшера ветеринарної медицини 26.02.2021 за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 8 - копія наказу).
Пленум Верховного Суду України в постанові № 14 від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз'яснив, що, вирішуючи спори про відшкодування шкоди, заподіяної зіпсуттям або знищенням через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), суди повинні мати на увазі, що на підставі пункту 1 статті 133 КЗпП України несуть матеріальну відповідальність в межах середнього місячного заробітку працівники, які допустили зіпсуття або знищення цих цінностей у ході трудового процесу. На інших працівників з числа службових осіб (наприклад, майстра, технолога), якщо шкода від зіпсуття або знищення через недбалість зазначених цінностей заподіяна внаслідок їх неправильних службових дій (бездіяльності), матеріальна відповідальність покладається у відповідності зі статтею 132 КЗпП України також в межах середнього місячного заробітку. Відповідальність у тому ж розмірі за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів покладається на працівника, якщо названі цінності були видані йому в користування у зв'язку з виконанням трудових обов'язків. Відповідно до статті 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
Відповідно до статті 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, визначено статтею 136 КЗпП України.
Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.
Судовому розгляду підлягають, крім іншого, заяви власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу до працівника про відшкодування шкоди в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток. Виходячи з вимог статті 15 ЦПК України суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника. За шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває у трудових відносинах (постанова Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі № 758/10537/15 (провадження № 61-10837св20).
Частиною 3 статті 233 КЗпП України встановлено, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Згідно із пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз'яснено, що, застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП України річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей строк застосовується і при зверненні із заявою прокурора. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником.
Перебіг строку звернення позивача з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству простроченою медикаментів, розпочався з дня виявлення винних працівників, на підставі акту від 31 березня 2020 року.
До суду позивач звернувся 22 липня 2021 року.
Враховуючи термін пропуску строку звернення до суду, суму матеріальної відповідальності, доводи позивача, викладені на обґрунтування поважності пропуску строків, тощо, суд вважає можливим клопотання позивача задовольнити, поновивши строки, передбачені частиною 3 статті 233 КЗпП України.
Оскільки належним чином повідомлена про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надала, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 908.00 грн, сплачений нею при подачі позову (а.с.1), тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 105,110,112 СК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-288 ЦПК України,суд
ухвалив:
позов Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» Криворізької міської ради - задовольнити.
Поновити Комунальному підприємству «Центр поводження з тваринами» Криворізької міської ради пропущений строк на звернення до суду.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 42332700, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Привітна, буд. 56) заборгованість в сумі 2 577 (дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) гривень 96 коп. та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 квітня 2022 року.
Суддя Н.Г.Середня