справа № 380/19070/21
провадження № П/380/19288/21
29 квітня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 14.04.2022 про ухвалення додаткового судового рішення у справі 380/19070/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (Відповідач), в якому просить:
- ухвалити рішення яким визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/700070/2 від 13.10.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2021/00133;
- вирішити питання судових витрат.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/700070/2 від 13 жовтня 2021 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2021/00133.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4054,13 грн сплаченого судового збору відповідно до платіжних доручень № 37 від 20 жовтня 2021 року та № 43 від 15 листопада 2021 року.
У вказаному рішенні суд також відзначив, що витрати на професійну правничу допомогу будуть вирішені судом із урахуванням та в порядку, передбаченому ч. 7 ст.139, ст. 252 КАС України.
19 квітня 2022 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява від 14 квітня 2022 року про ухвалення додаткового судового рішення у справі.
У вказаній заяві позивач зазначає, що розмір понесених витрат на правничу допомогу становить 7500,00 грн, що підтверджується такими доказами: договором доручення на правове обслуговування (представництво) від 15.10.2021, платіжним дорученням №34 від 15.10.2021, платіжним дорученням №50 від 29.01.2022 про оплату послуг з перекладу документів, детальним описом виконаних робіт від 11.04.2022. Позивач вказує, що згадані вище витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи, є співмірними зі складністю справи та наданою правовою допомогою, часом, витраченим на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг.
Просить суд заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю та стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України судові витрати на професійну правничу допомогу, що понесені позивачем у зв'язку з розглядом судової справи № 380/19070/21.
21.04.2022 представником відповідача - Львівської митниці Державної митної служби України надійшло заперечення щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначив, що дана категорія справи не є складною, а написання позовної заяви не потребувало значного проміжку часу для такого високого гонорару адвоката, а нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. Стверджує, що позивачем порушено п. 9 ст. 79 КАС України, а саме не надано Львівській митниці договору доручення на правове обслуговування від 15.10.2021 та копій платіжних доручень №34 від 15.10.2021 та №50 від 29.01.2022, тому стягнення таких коштів з Львівської митниці є необґрунтованим.
Вирішуючи заяву представника позивача від 14 квітня 2022 року про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 380/19070/21, суд виходить з наступного.
Особливості ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною першою цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На виконання вимог вказаної норми представник позивача подав до суду: Ордер на надання правничої (правової) допомоги (т. 1 а.с. 127), договором доручення на правове обслуговування (представництво) від 15.10.2021, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Савкою Р.І., платіжне доручення №34 від 15.10.2021 про оплату 6000,00 грн, платіжне доручення №50 від 29.01.2022 про оплату 1500,00 грн послуг з перекладу документів, детальний опис виконаних робіт від 11.04.2022.
Вартість виконаної роботи складає усього 7500,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/2816/18.
Зі змісту детального опису виконаних робіт від 11.04.2022 слідує, що на виконання умов договору на правову допомогу (представництво) від 15.10.2021 адвокатом затрачено 15 год., і при цьому був додатково затрачений час на безпосереднє представництво позивача в судових засіданнях.
Щодо цього суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише декілька взаємопов'язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Суд звертає увагу, що Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ, відтак, суд уважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.
Відносно доводів щодо додатково затраченого часу на безпосереднє представництво позивача в судових засіданнях, суд відзначає, що ухвалою від 22 листопада 2021 року задоволено клопотання позивача про проведення судових засідань в режимі відео конференції.
Щодо оплати 1500,00 грн послуг з перекладу документів, суд зазначає, що такий вид послуг не належать до витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, які визначені ст. 134 КАС України.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Указаний висновок Верховного Суду відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 7500,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
За таких обставин з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, із урахуванням заперечень представника відповідача від 21.04.2022, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 4500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 143, 252, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Заяву позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 14.04.2022 про ухвалення додаткового судового рішення у справі 380/19070/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови - задоволити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повне додаткове рішення складено 29 квітня 2022 року.
Суддя Клименко О.М.