21 квітня 2022 року справа №380/13963/21
провадження № П/380/14150/21
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Середи О-В.І.,
представника позивача Савчука О.Л.,
представника відповідача Болотіна М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому заявлено наступні позовні вимоги: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ф»: № 0375511-1316-1320 від 16.04.2018 на суму 6255 грн. 20 коп.; № 0120729-5313-1320 від 06.05.2019 на суму 14555 грн. 07 коп.; № 0100512-5806-1320 від 07.05.2020 на суму 48943 грн. 03 коп.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що об'єкт нерухомості, який є об'єктом для нарахування податку на нерухоме майно згідно спірних податкових повідомлень-рішень отримано ним на підставі рішення загальних зборів співвласників ЦМК «Маяк» № 1 від 18.03.2007 та використовується для сільськогосподарської діяльності. Стверджує, що відноситься до категорії осіб, які звільнені від сплати податку на нерухомість. Вказує, що відповідач при визначенні суми податку на нерухоме майно не врахував рішення Старояричівської сільської ради № 9 від 08.07.2016, № 1 від 14.07.2017, № 3 від 25.06.2018 та застосував невірну ставку для нарахування податку на нерухоме майно.
Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що відповідно до інформації АІС «Податковий блок» - «Об'єкти нерухомого майна» - «Реєстр платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», фізична особа - громадянин ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником нежитлової нерухомості розташованої на території Старояричівської сільської ради, а саме: нежитлової будівлі площею 781,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 . У періоді з 01.01.2018 по 31.12.2020 на даний об'єкт нерухомого майна нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та прийнято оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення. Ставки податку по об'єктах житлової та нежитлової нерухомості встановлені рішеннями Старояричівської сільської ради. ОСОБА_1 експертного висновку щодо приналежності нерухомості до певного класу будівель до податкового органу не надавав, а також не звертався щодо проведення звірки по об'єктах нерухомості, які перебувають у його власності та правомірності нарахування податку на нерухоме майно. Головне управління ДПС у Львівській області вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, який використовує свої будівлі та споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 15.09.2021 відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 19.10.2021.
19.10.2021 у підготовчому засіданні відкладено розгляд справи до 18.11.2021.
18.11.2021 у підготовчому засіданні відкладено розгляд справи до 21.12.2021.
21.12.2021 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 01.02.2022.
01.02.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 10.03.2022.
10.03.2022 відкладено розгляд справи до 21.04.2022.
Оскільки відповідач не надав належних доказів направлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а позивач лише після подання податковим органом позову про стягнення суми податкового боргу дізнався про порушення свого права, строк звернення до суду позивач не пропустив.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.
Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 17651625 від 07.02.2008, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 277733449 від 01.10.2021, ОСОБА_1 належить на праві власності нежитлова будівля, реєстраційний номер 22021693, за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 781,9 кв.м. (свідоцтво про право власності / НОМЕР_2 / 06.02.2008/виконком Старояричівської сільської ради на підставі рішення від 27.04.2007 № 47, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 07.02.2008).
Головним управління ДФС у Львівській області визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010300 з вказаного об'єкта нерухомості: за податковий період « 2017 рік» згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 0375511-1316-1320 від 16.04.2018 на суму 6255,2 грн.
Головним управління ДПС у Львівській області визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010300 з вищевказаного об'єкта нерухомості за податковий період « 2018 рік» згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 0120729-5313-1320 від 06.05.2019 на суму 14555,07 грн.; за податковий період « 2019 рік» згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 0100512-5806-1320 від 07.05.2020 на суму 48943,03 грн.
Відповідно довідки Головного управління ДПС у Львівській області про суму податкового боргу платників податків по ФО ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) сума податкового боргу позивача за платежем /18010300/податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості станом на 20.04.2021 становить 69753,3 грн.
Позивач не погодився з визначеною сумою податкового зобов'язання згідно вищезазначених податкових повідомлень-рішень та звернувся з цим позовом до суду.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст. 1 Податкового Кодексу України, далі ПК України).
До місцевих податків належать: податок на майно (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України).
Відповідно до статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Відповідно до пункту 12.3. статті 12 ПК України, у чинній редакції, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПК України).
При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (підпункт12.3.2пункту12.3статті 12 ПК України).
За правилами підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Не є об'єктом оподаткування, зокрема, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.)
Рішеннями Старояричівської сільської ради № 33 від 08.07.2016, № 1 від 14.07.2017, № 3 від 25.06.2018 встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Старояричівської сільської ради на 2017, 2018, 2019 роки відповідно до цільового призначення будівель та надано пільги зі сплати вказаного податку фізичним особам у розмірах визначених рішеннями.
Так, згідно рішення Старояричівської сільської ради № 33 від 08.07.2016, на 2017 рік для інших будівель, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 року, за 1 кв.м. оподаткування
Згідно рішення Старояричівської сільської ради № 1 від 14.07.2017, на 2018 рік для інших будівель, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року, за 1 кв.м. оподаткування.
Рішенням Старояричівської сільської ради № 3 від 25.06.2018, на 2019 рік ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлені згідно з додатком 1, а пільги для фізичних та юридичних осіб установлено за переліком згідно з додатком 2.
Контролюючий орган при визначенні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період « 2017 рік» згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 0375511-1316-1320 від 16.04.2018 застосував ставку 0,25 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 року, за 1 кв.м. оподаткування; за податковий період « 2018 рік» згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 0120729-5313-1320 від 06.05.2019 застосував ставку 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року за 1 кв.м. оподаткування; за податковий період «2019 рік» згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 0100512-5806-1320 від 07.05.2020 - 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2019 року за 1 кв.м. оподаткування.
Перевіривши правильність застосування контролюючим органом ставки податку для позивача за податковий період « 2017 рік» суд встановив, що контролюючий орган помилково застосував ставку 0,25 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 року, за 1 кв.м. оподаткування при визначенні податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення № 0375511-1316-1320 від 16.04.2018, натомість підлягала застосуванню ставка 0,5%. Проте, зазначена помилка призвела до зменшення податкового зобов'язання позивача і підстави для скасування податкового повідомлення-рішення у такому випадку відсутні.
Необґрунтованими є покликання позивача на те, що ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік для об'єкта нерухомості - нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 781,9 кв.м. становила 0,1% розміру мінімальної заробітної плати, оскільки така ставка рішенням Старояричівської сільської ради № 33 від 08.07.2016 встановлена для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб. Натомість, позивач є власником нежитлової будівлі.
Перевіривши правильність застосування контролюючим органом ставки податку для позивача за податковий період « 2018 рік» суд встановив, що згідно рішення Старояричівської сільської ради № 1 від 14.07.2017, на 2018 рік для інших будівель, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року, за 1 кв.м. оподаткування. Отже, контролюючий орган правомірно застосував ставку 0,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року, за 1 кв.м. оподаткування при визначенні податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення № 0120729-5313-1320 від 06.05.2019. Натомість ставка податку 0,1% розміру мінімальної заробітної плати, на яку покликається позивач, встановлена для об'єктів житлової нерухомості.
Перевіривши правильність застосування контролюючим органом ставки податку для позивача за податковий період « 2019 рік» суд встановив, що рішенням Старояричівської сільської ради № 3 від 25.06.2018, на 2019 рік ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлені згідно з додатком 1, а пільги для фізичних та юридичних осіб установлено за переліком згідно з додатком 2. За податковий період « 2019 рік» згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 0100512-5806-1320 від 07.05.2020 контролюючий орган застосував ставку податку 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, як таку, що відповідним рішенням органу місцевого самоврядування не визначена для об'єкта нерухомості, що належить на праві власності позивачу.
Позивач покликається на те, що рішенням ради у податковий період « 2019 рік» для об'єкту нерухомості, який йому належить встановлена пільга у розмірі 100% «для об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб (крім суб'єктів підприємницької діяльності) господарські будівлі - сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні та інші приміщення, що використовуються як допоміжні до житлових приміщень». Суд відхиляє зазначені доводи позивача, оскільки нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 781,9 кв.м. не використовується позивачем як допоміжне до житлового приміщення.
Таким чином, суд прийшов до переконання, що податковий орган згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень правомірно визначив ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за податкові періоди - 2017-2019 рр.
Суд вважає безпідставними покликання позивача на те, що він належить до сільськогосподарських товаровиробників і використовує нежитлове приміщення для сільськогосподарської діяльності. Позивач не зареєстрований фізичною особою - підприємцем і такі твердження не підтверджені документально.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до абз.1 ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем спростовано заявлені позовні вимоги, натомість доводи позивача визнано судом необґрунтованими, тому у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29.04.2022.
Суддя Крутько О.В.