Справа № 342/324/19
Провадження № 2/342/43/2022
28 квітня 2022 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,
за участю :
представника позивача-відповідача ОСОБА_1 , адвоката Ігнатюк Л.В.,
відповідача-позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача-позивача адвоката Васютин Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ігнатюк Леся Василівна, до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, яке у спільній частковій власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Васютин Ярослав Володимирович, до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки із майна, яке є у спільній частковій власності,
Стислий виклад позиції учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просить провести виділ у натурі 1/2 частки житлового господарства, розташованого по АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній частковій власності, шляхом виділу позивачу: першого поверху житлового будинку загальною площею 134,0 кв.м., який складається з коридору площею 8,3 кв.м., коридору площею 21,5 кв.м., кімнати площею 30,3 кв.м., кімнати площею 22,1 кв.м., коридору площею 12,1 кв.м., кухні площею 22,8 кв.м., ванної площею 8,3 кв.м., кладови площею 8,6 кв.м.; кімнат, позначених у технічному паспорті № 11 (площею 23,8 кв.м) та № 12 (площею 24,3 кв.м) та примикаючої до кімнати № 11 лоджії під № 10 (площею 8,6 кв.м.) на другому поверсі житлового будинку; гаража площею 31,1 кв.м., розташованого у підвальному поверсі; припинити право спільної часткової власності на вище перелічене майно; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбу з 30.08.1981 року. Рішенням Городенківського районного суду від 12.11.2014 даний шлюб розірвано. За час спільного проживання сторони побудували житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право власності на житловий будинок від 18.11.1999 № 279 було видане на ім'я ОСОБА_1 , що доводиться також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 47262527 від 10.11.2015. За рішенням Городенківського районного суду від 08.12.2015 у цивільній справі № 342/819/15-ц вищезгадане житлове господарство було поділене між сторонами в рівних частинах, по 1/2. Рішенням набрало законної сили 21.12.2015. Протягом року позивач більшу частину проживає за межами України. В належний йому житловий будинок приїжджає декілька разів на рік. У час приїзду у позивача виникають постійні конфлікти з ініціативи відповідачки, яка не допускає позивача до житлових кімнат. З поваги до відповідачки, як матері своїх дітей, позивач намагався врегулювати спір мирно. Проте, відповідачка необґрунтовано чинить позивачу перешкоди у користуванні належним йому майном. Відповідачка не бажає мирно домовитись про порядок користування майном, що є спільною частковою власністю сторін у справі, одноосібно користується будинком на власний розсуд та чинить позивачу перешкоди у використанні майна. Внаслідок неправомірної поведінки відповідачки позивач позбавлений можливості вільно володіти та розпоряджатися своїм майном, тобто порушене його конституційне право приватної власності. У зв'язку з цим він змушений ставити питання про виділ йому конкретних приміщень в натурі.
Відповідачкою ОСОБА_3 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю з підстав зазначених в даному відзиві. (том 1 а.с. 83-85) .
Також, відповідачкою ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву, в якій просить суд: здійснити реальний розподіл будинковолодіння АДРЕСА_1 з відповідними частинами господарських будівель і споруд, яке перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; виділити ОСОБА_3 у власність належну частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , а саме: приміщення першого поверху житлового будинку загальною площею 134,0 кв.м., що складається з коридору площею 8.3 кв.м., коридору площею 21,5 кв.м., кімнати площею 30,3 кв.м., кімнати площею 22,1 кв.м., коридору площею 12,1 кв.м., кухні площею 22,8 кв.м., ванної площею 8,3 кв.м., кладови площею 8.6 кв.м.; приміщення підвального (цокольного) поверху, позначені в технічному паспорті під № ІІІ (17,3 кв.м.), № ІV (30,0 кв.м.) та № V (31,3 кв.м.) стайню та стодолу; припинити право спільної часткової власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 ; - судові витрати по справі покласти на відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 10 червня 2019 року по справі № 342/631/19 відкрито провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_3 та прийнято зустрічний позов ОСОБА_3 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 , присвоївши об'єднаній справі № 342/324/19.
Ухвалою суду від 25.11.2019 по даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертній установі СП "Західно-Український експертно-консультативний центр" ( м. Чернівці, вул. Головна, 119).
16.12.2020 позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ігнатюк Л.В. подано до суду заяву із уточненням позовних вимог, в якій просить із врахуванням висновків судової інженерно-технічної експертизи: провести виділ у натурі 1/2 частки житлового господарства, розташованого по АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній частковій власності та визнати за ним право приватної власності за першим варіантом розподілу як власнику № 2 згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи № 502 від 30.10.2020, на наступні об'єкти: гараж (позначений на схемі цифрою V) площею 29,8 кв.м, коридор /веранда (позначений на схемі цифрою 1) площею 7.3 кв.м., коридор (позначений на схемі цифрою 2 ) прощею 21.5 кв.м, кімнату (позначену на схемі цифрою 3) площею 30.8 кв.м, кімнату (позначену на схемі цифрою 4) площею 22.2 кв.м, кухню (позначену на схемі цифрою 6) площею 22.8 кв.м, ванну/санвузол (позначену на схемі цифрою7) площею 8.6 кв.м, кладову (позначену на схемі цифрою8) площею 8.6 кв.м, стодолу (позначену на схемі літ. «Г»), літню кухню (позначену літ. «Д»), 1/2 криниці (№0) та 1/2 огорожі (№1-9); припинити право спільної часткової власності на вище перелічені об'єкти домоволодіння; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (судовий збір, вартість проведеної у справі експертизи, витрати на правничу допомогу).
Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 подано до суду 16.12.2020 заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, а саме просить суд: провести реальний розподіл будинковолодіння АДРЕСА_1 з відповідними частинами господарських будівель і споруд, яке перебуває у спільній частковій власності сторін згідно варіанту 3 висновку № 502 судової інженерно-технічної експертизи від 30.10.2020 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га відповідно до частки в будинковолодінні, яка перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Виділити ОСОБА_3 у власність приміщення згідно 3 варіанту висновку № 502 судової інженерно-технічної експертизи від 30.10.2020 для другого співвласника. Стягнути з ОСОБА_1 на її користь 63 552,50 грн. грошової компенсації в рахунок різниці ідеальної та реальної долі будинковолодіння. Виділити ОСОБА_3 у власність 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, у відповідності до частки в будинковолодінні АДРЕСА_1 , яка визначена згідно варіанту 3 висновку № 502 судової інженерно-технічної експертизи від 30.10.2020 для другого співвласника. Припинити право спільної часткової власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га. Судові витрат по справі покласти на відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 .
Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ігнатюк Л.В. подано до суду заперечення на заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог. ( том 2 а.с.143-147).
Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 подано до суду відповідь на заперечення на заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог (том 2 а.с.158-160).
Ухвалою суду від 23.02.2021 по даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам СП «Західно-Український експертно-консультативний центр» (м. Чернівці вул. Головна,119).
10.11.2021 позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 подано до суду остаточну заяву про уточнення позовних вимог з урахуванням висновку експерта № 201 від 30.08.-03.09.2021 року) (том 3 а.с. 3-9).
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Ігнатюк Л.В. подано до суду відзив на заяву про уточнення позовних вимог від 10.11.2021 (том 3 а.с.22-27).
В судовому засіданні 12.01.2022 представник позивача за первісним позовом, адвокат Ігнатюк Л.В. уточнені позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити та провести виділ у натурі 1/2 частки житлового господарства за першим варіантом розподілу як власнику № 2 згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи № 502 від 30.10.2020. В судове засідання 28.04.2022 ОСОБА_1 та представник ОСОБА_4 не з'явилися. Від представника позивача-відповідача, адвоката Ігнатюк Л.В., через канцелярію суду поступила заява про завершення розгляду справи без її участі з урахування позовної заяви, відзиву на заяву про уточнення позовних вимог ОСОБА_3 та поданої ними заяви про зміну позовних вимог. Просить ухвалити рішення . яким реальний розподіл будинковолодіння провести за 1 варіантом розподілу для другого співвласника згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи № 502 від 30.10.2020. В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 про виділ у її власність земельної ділянки відмовити.
В судовому засіданні 12.01.2022 відповідач-позивач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Васютин Я.В. позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали. Просили у відповідності до висновку експерта провести поділ відповідно до варіанту 3, зазначили, що він найбільш прийнятний, бо більше часу в даному будинку живуть їх діти. В судове засідання 28.04.2022 ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 не з'явилися, від ОСОБА_5 до суду, в системі «Електронний суд», поступила заява про розгляд справи без їх участі. Поданий зустрічний позов та заяву про уточнення позовних вимог підтримують в повному обсязі та просять задовольнити. В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просять відмовити з підстав викладених у відзиві.
Передбачених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу 28.04.2022 не здійснюється.
Вислухавши учасників справи в судовому засіданні 12.01.2022 року, дослідивши обставини справи, докази по справі, давши їм належну оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами п'ятою - сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Згідно свідоцтва № 279 про право власності на житловий будинок виданого 18.11.1999 Ясеневопільнівською сільською радою народних депутатів на підставі рішення Ясеневопільнівської с/ради від 27.02.1996 № 28 та акта здачі в експлуатацію, посвідченого Ясеневопільнівською с/радою 28.01.98 - житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 належав ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Рішенням Городенківського районного суду від 08 грудня 2015 року по справі № 342/819/15-ц, яке вступило в законну силу, дане нерухоме майно визнано спільною частковою власністю колишнього подружжя та визнано за ОСОБА_3 , 1962 р.н., право власності на 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_1 , 1960 р.н., 1/2 частку житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 . В даному рішенні суду зазначено, що будинок по АДРЕСА_1 не перебуває під забороною чи обтяженням.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 157996890 від 28.02.2019 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить по 1/2 частці за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Оскільки обставини, що сторони є співвласниками вищевказаного нерухомого майна і кожному належить по 1/2 його частці встановлені вищевказаним рішенням Городенківського районного суду, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України ці обставини не доказуються при розгляді в даній справі.
Статтею 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічне законодавче положення закріплено статтею 321 ЦК України.
Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 319 ЦК України).
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи № 502 від 30.10.2020 року визначено, що спірне нерухоме майно технічно можливо поділити між сторонами з відхиленням від ідеальних часток сторін в даному майні. Експертом визначено три варіанти поділу спірного нерухомого майна, дослідивши і давши їм оцінку суд прийшов до висновку, що спірне майно слід поділити між сторонами згідно 3-го варіанту висновку експерта виходячи з наступних підстав.
Суд приходить до висновку, що висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи № 502 від 30.10.2020 року є належним і допустимим доказом в даній справі.
Системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, тому суд бере до уваги, що у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що "Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників".
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 17.04.2019 року в справі № 545/3753/16-ц, від 27.05.2020 року в справі № 173/1607/15-ц, від 01.07.2020 року в справі № 761/46086/16ц. В постановах Верховного Суду ( від 29.12.2019 року в справі № 289/1401/15-ц, від 29.01.2020 року в справі № 569/4074/14-ц, від 29.09.2020 року в справі № 286/3613/18) зазначено, що поділ спірного майна повинен бути визначений по варіанту, який найбільш наближений до ідеальних часток, найбільш прийнятний з точки зору доцільності, найбільш зручніший, практичний і справедливий та буде забезпечувати баланс інтересів.
В даній справі судом встановлено, що з трьох запропонованих експертом варіантів поділу спірного майна саме згідно варіанту № 3 розмір часток співвласників у спірному майні в натурі найбільш приближений до ідеального розміру їхніх часток в даному майні, а саме розміри часток співвласників : 1 співвласника - 52% , 2 співвласника - 48% .
Зважуючи на вказане і на обставини, які зазначили учасники справи в обґрунтування поділу майна суд приходить до висновку, що заяви як за первісним позовом так і за зустрічним в частині припинення права спільної часткової власності та реального поділу будинковолодіння підлягають до задоволення згідно варіанту №3, який є найбільш наближений до ідеальних часток, найбільш справедливий і забезпечуватиме баланс інтересів сторін, як за первісним позовом так і за зустрічним позовом.
З приводу решти вимоги ОСОБА_3 , за зустрічним позовом слід зазначити наступне.
Власником земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 площею 0,25 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку є ОСОБА_1 . Дана земельна ділянка була приватизована та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 009589.
Відповідно до положення ст. 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. (п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України).
Статтею 89 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а)подружжя; б)членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в)співвласників жилого будинку; г)співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Відповідно до ч.1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, майно, що належало одному з подружжя на підставі ст.57 СК України, не перетворюється у спільну сумісну власність. Спільна сумісна власність виникає лише на частку майна, яка істотно збільшилася внаслідок умов, передбачених цим законом. Частка того з подружжя, якому належало майно, збільшується на суму його вартості до поліпшення. Суд вважає, що за тих обставин які були встановлені під час розгляду даної справи, дана земельна ділянка розподілу не підлягає.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 243/5477/15-ц (провадження № 61-46081св18).
Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка площею 0,25 га призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована по АДРЕСА_1 була набута в порядку приватизації відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 009589 виданого 25.07.2001 Ясеневопільнівською сільською радою народних депутатів на підставі рішення XV сесії 21 скликання Ясеневопільнівською сільською радою народних депутатів від 23.12.1993, вона не відноситься до об'єктів спільної сумісної власності та є особистою власністю ОСОБА_1 . Також слід зазначити, що позивач за зустрічним позовом не позбавлена можливості користуватись спірною земельною ділянкою, на якій розміщене її будинковолодіння, не будучи власником її частини.
Тому, в задоволенні уточнених зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 за зустрічним позовом про припинення права спільної часткової власності земельної ділянки та виділ у власність частини земельної ділянки слід відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом про припинення права спільної часткової власності та про реальний розподіл будинковолоідння в натурі по АДРЕСА_1 -Пільний знайшли своє ствердження в судовому засіданні, та підлягає до задоволення, а в задоволенні позову за зустрічним позовом в частині виділення 48/100 земельної ділянки та про припинення права власності на земельну ділянку слід відмовити.
Інші, наведені учасниками справи доводи в обґрунтування своїх позицій, не спростовують наведених висновків суду. Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
З приводу судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За положеннями ч.ч.1,2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разі відмови в позові на - позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підставі ст. ст. 57, 60, 61, 63, 69, 70, 71 СК України, 52, 320, 364, 372 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 115, 137, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 п.п. 9, 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
Уточненні первісні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, яке є у спільній частковій власності та про припинення права спільної часткової власності на будинковолодіння - задовольнити.
Уточненні зустрічні позовні в частині вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки із майна, яке є у спільній частковій власності та про припинення права спільної часткової власності на будинковолодіння - задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Провести поділ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 згідно Висновку судової інженерно-технічної експертизи № 502 від 30.10.2020 року згідно варіанту № 3:
1. Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як власнику № 1, 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , приміщення в житловому будинку: коридор/сходова клітина № 1 площею 11.1 кв.м; гараж № V площею 29.8 кв.м; підвал №VI площею 22.7 кв.м; коридор/сходова клітина № 5 площею 12,1 кв.м; кладова № 9 площею 7.7 кв.м; лоджія № 10 площею 8,6 кв.м; кімната № 11 площею 23,1 кв.м; кімната № 12 площею 23,9 кв.м; коридор/сходова клітина № 13 площею 22,2 кв.м; кімната № 14 площею 23,4 кв.м; кімната № 15 площею 32,5 кв.м.
Господарські будівлі та споруди: вбиральня літ. «В», літня кухня літ. «Д», 1/2 криниці №0, 1/2 огорожі № 1-9.
Реальна доля першого співвласника ОСОБА_1 складає 833 094,50 грн., (на 31 776,50 грн. більше ідеальної частки), реальна частка в ринковій вартості домогосподарства - близько 52%.
2. Виділити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як власнику № 2, 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , приміщення в житловому будинку: кухня № ІІ площею 18.5 кв.м; кладова/санвузол № ІІІ площею 16.6 кв.м; майстерня № ІV площею 27.4 кв.м; коридор/веранда № 1 площею 7.3 кв.м; коридор № 2 площею 21.5 кв.м; кімната № 3 площею 30.8 кв.м; кімната № 4 площею 22.2 кв.м; кухня № 6 площею 22.8 кв.м; ванна/санвузол № 7 площею 7.8 кв.м; кладова № 8 площею 8.6 кв.м.
Господарські будівлі та споруди: стайня літ. «Б», стодола літ. «Г», 1/2 криниці №0, 1/2 огорожі № 1-9.
Реальна доля другого співвласника ОСОБА_3 складає 769 541,50 грн., (на 31 776,50 грн. менше ідеальної частки), реальна частка в ринковій вартості домогосподарства - близько 48 %.
Для реалізації розподілу в житловому будинку співвласникам необхідно провести наступний перелік робіт по його реконструкції, що потребують оформлення документів, які дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт підлягає прийняттю в експлуатацію, а саме спільно співвласникам необхідно:
- ліквідувати існуючі дверні заповнення та дверні пройми (заклавши цегляною кладкою товщ. 0,12м) між приміщеннями поз. І та II, поз. 2 та 5;
- на місці існуючої віконної пройми в приміщенні поз. IV влаштувати віконно-дверну пройму, демонтувавши підвіконну частину стіни;
- розділити мережі енергоносіїв та їх облік, а також систему опалення;
- привести віконні пройми, а також утеплення стін, у відповідність до державних будівельних норм.
Першому співвласнику ОСОБА_1 слід:
- використовувати в якості кухні приміщення в будівлі літньої кухні, або облаштувавши приміщення поз. 14 відповідними необхідними мережами та приладами використовувати його в якості кухні;
- влаштувати в приміщенні поз. 15 перегородки з дверними проймами, розділити його на три приміщення: коридор шириною не менше 1,10м, житлову кімнату площею не менше 8,00м2 та суміщений санвузол площею не менше 3,80м2;
- облаштувати новостворене приміщення суміщеного санвузла необхідними мережами
та приладами;
- завершити оздоблення існуючих та виконати оздоблення новостворених поверхонь, а також облаштування підлог окремих приміщень.
Другому співвласнику ОСОБА_3 слід:
- влаштувавши в приміщенні поз. З перегородку з дверною проймою, розділити його на два приміщення: коридор шириною не менше 1,10м та житлову кімнату площею не менше 8,00м.кв;
- організувати вихід на горище шляхом влаштування зовнішніх (легких металевих) сходів та люку в покрівлі, або дверей на місці існуючого слухового вікна;
- встановити в новостворених проймах нові дверні заповнення;
- завершити оздоблення існуючих та виконати оздоблення новостворених поверхонь, а також облаштування підлог окремих приміщень.
Стягнути в грошовому виразі з власника №1 ОСОБА_1 в користь власника № 2 ОСОБА_3 31 776,50 грн. грошової компенсації в рахунок різниці ідеальної частки та реальної долі будинковолодіння.
В задоволенні заяви про уточнення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в іншій частині - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Місце проживання позивача - відповідача: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Місце проживання відповідача - позивач: ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Суддя: Гайдич Р. М.