Справа № 338/155/22
28 квітня 2022 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Шишко О. А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Адміністративне правопорушення вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_1 31 січня 2022 року о 01 год 05 хв на вул. Франка в с. Забережжя Івано-Франківського району Івано-Франківської області керував транспортним засобом марки «Тойота авенсіс», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» в присутності свідків, результат 1,40 ‰.
Крім того, постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2021 року у справі № 338/850/21 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
В судові засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань щодо розгляду справи від нього не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З метою дотримання розумного строку розгляду справи, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Богородчанському районному суді Івано-Франківської області, що підтверджується його підписами в протоколі про адміністративне правопорушення, після отримання судових повісток на виклики до суду не з'явився, достатньої зацікавленості та бажання прийняти участь у справі не виявив, а положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі
ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, регламентований статтею 266 КУпАП та здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, зокрема, у відповідності до наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться матеріалами справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 460869 від 31 січня 2022 року, складеним інспектором СРПП ВП № 2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП Зіняком В. Р., відповідно до якого 31 січня 2022 року о 01 год 05 хв ОСОБА_1 на вул. Франка в с. Забережжя Івано-Франківського району Івано-Франківської області керував транспортним засобом марки «Тойота авенсіс», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , результат 1,40 ‰. В поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вказав, що вину у вчиненому визнає повністю (а.с. 2);
- роздруківкою з принтера приладу «Alcotest Drager 6810», номер тесту 5393, з якої видно, що вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 на момент проведення огляду 31 січня 2022 року о 01 год 38 хв становив 1,40 ‰ (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп'яніння позитивний. З результатом ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом (а.с. 6);
- направленням на огляд водія від 31 січня 2022 року, з якого видно, що
ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у КНП «Прикарпатський наркологічний центр» (а.с. 3);
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яким підтверджується правомірне використання працівниками поліції газоаналізатора Alcotest 6810 виробник Drager (а.с. 10);
- диском із відеозаписом події від 31 січня 2022 року, яким підтверджується, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. Огляд останнього на стан алкогольного сп'яніння проведено у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Alcotest Drager 6810», результат - 1,40 ‰ (а.с. 11);
- копією постанови Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2021 року у справі № 338/850/21, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік (а.с.12).
Суд вважає, що визначену чинним законодавством процедуру проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду дотримано. Матеріали справи не містять відомостей про те, що результати огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 оскаржувалися.
Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, те, що дане правопорушення являється грубим порушенням ПДР України, особу правопорушника, майновий стан.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги обставини справи, суд вважає, що до ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленнямправа керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн, який слід стягнути на рахунок UA148999980313070149000009001, отримувач ГУК в Ів-Фр.об./Ів.-Фр.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн судового збору (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Копію постанови для відома та виконання направити ОСОБА_1 та для організації виконання відділенню поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. А. Шишко