Справа № 523/22576/21
Провадження №2-а/523/18/22
"28" квітня 2022 р.
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
при секретарі - Дзюба Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанов, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державна служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
В остаточній редакції позовних вимог, яка надійшла до суду 17.01.2022р. позивач посилався на наступні обставини та докази.
Так 30.11.2021 року ОСОБА_1 (далі за текстом - «Позивач») отримав постанову Державної служби України з безпеки на транспорті (далі за текстом - «Відповідач» або «Укртрансбезпека») по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ №00001417 від 19.11.2021 року, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, та якою накладено на нього штраф у розмірі 8500 грн.
Даною постановою Старший державний інспектор відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталія Геннадіївна, розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WAGA-WIM35, зав.№4, установила, що 18.11.2021 року о 14 год. 01 хв. за адресою Н-08, км 528+759, Запорізька обл., зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.410, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,2% (5.561 тон).
Також у постанові серії ВМ №00001417 від 19.11.2021 року наявна інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, та результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення з посиланням в інтернеті веб-сайт: http://wim.dsbt. gov.ua/r/a/BMOOOO 1417/ з ідентифікатором доступу ylnzMlTgQj5gP.
Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 14.01.2022 року представником Позивача отримано фотокопію постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ №00000404 від 20.10.2021 року.
Даною постановою провідний фахівець відділу цифрової трансформації та інформаційно- технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюк Любомир Миколайович, розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WAGA-WIM35, зав.№4, установила, що 19.10.2021 року о 19 год. 17 хв. за адресою Н-08, км 528+759, Запорізька обл., зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.410, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7,9% (6.264 тон).
Також у постанові серії ВМ №00000404 від 20.10.2021 року наявна інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, та результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення з посиланням в інтернеті веб-сайт: http://wim.dsbt.gov.Ua/r/a/BM00000404/ з ідентифікатором доступу JDHXGo8YuhMX3.
Позивач вважає вищевказані постанови Відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступні обставини справи.
20.02.2021 року між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Престиж» (Орендар) укладено договір оренди транспортних засобів, пунктом 1.1.3 якого встановлено, що Орендодавець передає, а орендар приймає транспортний засіб марки DAF, модель XF 105.410, випуск 2009 року, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
Пунктом 4.1. даного Договору сторони погодили, що Договір укладений з 20 лютого 2021 року до 20 січня 2024 року.
Факт передачі транспортного засобу марки DAF, модель XF 105.410, випуск 2009 року, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , від ФО-П Дяченко С.В. Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Престиж» підтверджується актом приймання-передачі від 20.02.2021 року до Договору оренди від 20.02.2021 року.
28.05.2021 року між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Престиж» (Орендар) укладено договір оренди транспортних засобів, пунктом 1.1.1 якого встановлено, що Орендодавець передає, а орендар приймає транспортний засіб марки KROMHOUT, модель СОМ- 12-27, випуск 1999 року, шасі НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , ТСЦ 5142.
Пунктом 4.1. даного Договору сторони погодили, що Договір укладений з 28 травня 2021 року до 28 травня 2025 року.
Факт передачі транспортного засобу марки KROMHOUT, модель СОМ-12-27, випуск 1999 року, шасі НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , ТСЦ 5142, від ФО-П ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Престиж» підтверджується актом приймання-передачі від 28.05.2021 року до Договору оренди від 28.05.2021 року.
Використання у своїй господарській діяльності ТОВ «ТК «Престиж» транспортних засобів: автомобілю марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та причепу, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , підтверджується товарно-транспортними накладними: №200010986 від 01.11.2021 року, №200011008 від 02.11.2021 року та № 200011261 від 18.11.2021 року.
В зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 8, ст. 27, ч. 1 ст. 247 КУпАП позивач вважає, що він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення вищевказаних правопорушень, оскільки автомобіль експлуатувався іншою організацією, а тому не може нести відповідальність, передбачену ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст.2795 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122"2, частинами другою, третьою статті 132'1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 1322 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 141 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Пунктом 3 цього Положення встановлено, що Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно приписів підпунктів 2, 3 п.7 Положення, Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право: одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №260 «Деякі питання надання інформації про зареєстровані транспортні засоби, їх власників та належних користувачів» затверджено «Порядок доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, адвокатів, нотаріусів до Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно зареєстрованих транспортних засобів, їх власників та належних користувачів».
Пунктом 1 означеного Порядку врегульовано, що цей Порядок визначає умови та підстави безпосереднього доступу посадових осіб органів державної влади, зокрема органів МВС, органів Національної поліції, органів місцевого самоврядування, судів, органів прокуратури, органів СБУ, адвокатів, нотаріусів, інспекторів з паркування (далі - користувачі) до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр), держателем якого є Міністерство внутрішніх справ, щодо зареєстрованих транспортних засобів, їх власників та належних користувачів у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, а також механізм користування Реєстром.
Отже, даною спеціальною нормою визначено вичерпний перелік органів державної влади, наділених правом безпосереднього доступу їх посадових осіб до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, і Укртрансбезпека до цього переліку не входить.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, хоча ч.1 ст. ст.2795 КУпАП та Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті передбачає право Укртрансбезпеки на використання даних з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, правом безпосереднього доступу до такого Реєстру посадові особи Укртрансбезпеки не наділені.
Крім того, частиною 2 цього Порядку встановлено, що доступ до Реєстру надається (припиняється) користувачеві на підставі договору, укладеного між ним та адміністратором Реєстру, і за документами, які надають користувачеві право на отримання такої інформації у зв'язку із здійсненням ним повноважень, визначених законом.
Однак, оскаржувана постанова Відповідача та документи, з якими можна ознайомитись в Інтернеті за вказаним у постанові посиланням, не містять інформації чи посилання на такий договір, укладений з МВС України як адміністратором Реєстру.
За відсутності такого Договору між Укртрансбезпекою та МВС України як адміністратором Реєстру, інформацію, використану посадовими особами Укртрансбезпеки при притягненні перевізників та інших осіб до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.1321 КУпАП, не можна вважати такою, що відповідає критерію «допустимий доказ» в розумінні ч.1 ст.74 КАС України.
Враховуючи вищевикладені обставини, Відповідач безпідставно притягнув Позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.1321 КУпАП.
Позивач також посилається на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №260 також затверджено «Порядок надання фізичним та юридичним особам інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно зареєстрованих транспортних засобів, належних користувачів».
Згідно з пунктом 1 вказаного Порядку, цей Порядок визначає механізм надання фізичним та юридичним особам інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) стосовно зареєстрованих транспортних засобів, належних користувачів.
Пунктом 20 даного Порядку встановлено, що витяг з Реєстру в електронній формі надається за запитом юридичних та фізичних осіб через офіційний веб-сайт МВС за умови ідентифікації таких осіб з використанням кваліфікованого електронного підпису чи іншого альтернативного способу ідентифікації особи за умови дотримання вимог законодавства у сферах електронних довірчих послуг, електронної ідентифікації особи та захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
Згідно інформації з Єдиного реєстру транспортних засобів (Електронний кабінет водія) вбачається відсутність в Реєстрі зареєстрованих за Позивачем транспортних засобів, а тому залишається невідомим, яким шляхом Відповідачем було отримано інформацію про наявність у Позивача транспортних засобів.
У позові також зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.
Частиною 2 ст.132-1 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%.
Згідно із п. 22.5 ПДР, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу понад 44 т для контейнеровозів, а навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т для контейнеровозів. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т для контейнеровозів у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
З вищенаведених ТТН вбачається, що маса вантажу брутто становила 26 т, тобто вона на 18 тон менша ніж максимальна дозволена вагова норма (44т) та, відповідно, не може бути перевищенням від 5% до 10% вагових норм.
При цьому, слід звернути увагу на те, що в оскаржуваних постановах неправильно зазначено перевищення нормативних параметрів навантаження.
В постанові ВМ №00001417 від 19.11.2021 року помилково встановлено перевищення нормативних параметрів на 5,2% (5.561т).
За арифметичними правилами 5,561 це є 5,2% від 106,94.
5,2% від 44 т (максимальна дозволена вага) дорівнює 2,29 т.
В постанові ВМ №00000404 від 20.10.2021 року помилково встановлено перевищення нормативних параметрів на 7,9% (6,264 тон).
За арифметичними правилами 6,264 це є 7,9% від 79,29.
7,9% від 44 т (максимальна дозволена вага) дорівнює 3,476 т.
Враховуючи, що Відповідачем при розгляді справи про притягнення Позивача до відповідальності неправильно розраховано перевищення нормативних вагових параметрів вантажу, дана постанова Відповідача є необґрунтованою.
Крім того, згідно п.п.3 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі Порядок № 879), великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР України.
При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (п.п.3 п.2 Порядку № 879).
Верховний Суд у постанові від 17 січня 2019 року у справі № 539/655/17 вказав, що
доказом того, що транспортний засіб належить чи не належить до категорії великогабаритних є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
Відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, за результатом якого винесено оскаржувану постанову, не використовував документи які б фіксували власне габаритно-вагові параметри транспортних засобів.
Окрім вищевикладеного, згідно зі ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.
Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Відповідно до п. 12 Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Позивач стверджує, що складеної фахівцем Укртрасбезпеки постанови не можливо встановити характеристики вимірювального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, яким обладнанням (якої марки, моделі, з якими характеристиками, можливими чи допустимими похибками) проводилося зважування транспортних засобів.
Додатково Позивач вважає за необхідне звернути увагу на те той факт, що постанова серії ВМ №00001417 від 19.11.2021 року винесена старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті, а постанова серії ВМ №00000404 від 20.10.2021 року винесена, провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації.
Позивач посилається на те, що постанови було отримано Позивачем лише 30.11.2021 року шляхом вручення простої поштової кореспонденції на відділенні AT «Укрпошта».
Таким чином, оскаржувана постанова серії ВМ №00001417 від 19.11.2021 року набирає законної сили 10.12.2021 року, а тому останній день строку звернення до суду з даним позовом - 20.12.2021 року.
Щодо постанови серії ВМ №00000404 від 20.10.2021 року - Позивач її отримав лише 14.01.2022 року, а тому вона набирає законної сили 25.01.2022 року, а останні день строку її оскарження 04.02.2021 року.
Позивач просить з відповідача також витрати на правничу допомогу, посилаючись на те, що 29 листопада 2021 року між адвокатом Чумаченко Святославом Олександровичем та Позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №1/1-3011/21. Оплата підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1/1-2911/21 від 30.11.2021 року на суму 10 000 грн.
На підставі викладеного позивач просить:
1. Визнати протиправними та скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ №00001417 від 19.11.2021 року та серії ВМ №00000404 від 20.10.2021 року, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.132-1 КУпАП, та кожною з яких на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 8500 грн.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, Проспект Перемоги, буд. 14, код СДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн. та на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі та надав відзив по справі наступного змісту.
19.11.2021 року уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юр. особи) на території України, серії ВМ № 00001417 та ВМ №00000404.
Позивач зазначає, що 30.11.2021 року він отримав постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ № 00001417 від 19.11.2021 року.
Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 14.01.2022 року представником Позивача отримано фотокопію постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ № 00000404 від 20.10.2021 року.
14.01.2022р. Позивач звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із позовом про оскарження вище вказаних постанов.
Представник відповідача посилається на те, що постанову серії ВМ № 00001417 Позивач отримав особисто засобами зв'язку укр.пошти 27.11.2021 року, постанову серії ВМ № 00000404, згідно трекінгу відправлень Укрпошти, Позивач отримав 02.12.2021 року. А відтак строк на оскарження постанов розпочинається саме з вказаних дат отримання цих постанов.
20.10.2021 та 19.11.2021 року Старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Н. Г. та Соколюк А. М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юр. особи) на території України, серії ВМ № 00001417 та ВМ № 00000404.
Із вказаної постанови серії ВМ № 00001417 вбачається, що 18.11.2021 о 14 год 01 хв., за адресою Н-08, км 528+759, Запорізька обл., за допомогою технічного засобу WAGA-WIM35, зав. № 4, яке має свідоцтво про повірку UA.TR.113-0619/02F21/2 дійсного до 16-06-2022 року.
Вказаним технічним засобом було зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.410 , ДНЗ НОМЕР_6 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме: перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5.2% (5.561 тон), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Із постанови серії ВМ № 00000404 вбачається, що 19.10.2021 о 19 год 17 хв., за адресою Н-08, км 528+759, Запорізька обл., за допомогою технічного засобу WAGA-WIM35, зав. № 4, яке має свідоцтво про повірку UA.TR.113-0619/02F21/2 дійсного до 16-06-2022 року.
Вказаним технічним засобом було зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.410 , ДНЗ НОМЕР_1 , та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме: перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7.9% (6.264 тон), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Відповідно до ст. 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Стосовно доводів Позивача про те, що належний йому на праві власності транспортний засіб DAF XF 105.410, випуск 2009 року, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 перебував у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ПРЕСТИЖ» з 20 лютого 2021 року згідно договору оренди, що вищезазначеного правопорушення не вчиняв, а отже - оскаржувана постанова винесена без врахування всіх обставин у справі і тому є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказані доводи є необгрунтованими з огляду на наступне.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком № 1174.
Згідно п.2 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно п.4 Порядку №1174 основними функціями системи, зокрема є:
створення метаданих, інформаційних файлів та їх передача телекомунікаційними мережами до інформаційно-телекомунікаційної системи для подальшого оброблення і зберігання;
перевірка цілісності та достовірності, а також надійне зберігання інформаційних файлів та метаданих, отриманих від автоматичних пунктів;
автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів;
автоматизоване формування проекту Постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства;
- забезпечення послідовності дій уповноваженої посадової особи Укртрансбезпеки
щодо розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 Порядку №1174).
Відповідно до п.12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати:
вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу;
визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу;
фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п.14 Порядку №1174).
Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (п.10 Порядку №1174).
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: про транспортний засіб;
відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (п.п.2,16 Порядку №1174).
Відповідно до ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Таким чином, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Позивач, в свою чергу, звертаючись до суду з позовом, не надав належних допустимих доказів на підтвердження наявності відомостей про належного користувача транспортного засобу DAF XF 105.410, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент розгляду справи.
Таким чином, внаслідок того, що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про зміну користувача автомобіля не повідомлялось, адміністративну відповідальність повинна нести фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб - ОСОБА_1 .
Окрім того, нормами ст. 279-7 КУпАП чітко передбачені випадки звільнення від адміністративної відповідальності за вказане правопорушення - якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:
-така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
-особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Позивачем не було надано жодних доказів, що підтвердили б існування вищезазначених підстав для звільнення від адміністративної відповідальності за відповідне правопорушення.
Як наслідок, доводи позивача є необгрунтованими, оскільки відповідні відомості про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не були внесені, а тому позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, стосовно доводів Позивача про те, що фактичні дані, що містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити факт порушення позивачем ПДР.
За постановою серії ВМ № 00001417 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме: перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5.2% (5.561 тон), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
За постановою серії ВМ № 00000404 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме: перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7.9% (6.264 тон), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Та обставина, що належний Позивачу транспортний засіб здійснював рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5.2% (5.561 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7.9% (6.264 тон), без отримання на те спеціального дозволу, формує в його (позивача) діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
Доводи позивача, викладені у позовній заяві, а також долучені документи, явно не спростовують факт наявності події адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - перевищення нормативно допустимого навантаження на одиночну вісь транспортного засобу, а отже, враховуючи, що сам по собі факт перевищення Позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов'язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу, слід дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви та про правомірність оскаржуваної постанови.
Стосовно доводів Позивача про те, що він не допустив перевищення нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України і вказане (на його думку) підтверджується відповідними ТТН.
Із тексту позовної заяви вбачається: «Використання у своїй господарській діяльності ТОВ «ТК «Престиж» транспортних засобів: автомобілю марки DAF, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та причепу, реєстраційний номерний знак НОМЕР_7 , підтверджується товарно-транспортними накладними: № 200010986 від 01.11.2021 року, № 200011008 від 02.11.2021 року та № 200011261 від 18.11.2021 року».
Відповідно до абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, товарно- транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно- матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно- матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.
Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в товаро транспортних накладних, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Такі аргументи Позивача, слід сприймати як такі, що спотворюють реальні факти з метою уникнення відповідальності за порушення в сфері адміністративного законодавства.
Отже, постанови, які винесені з додержанням вказаних вище норм діючого законодавства, є належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Стосовно доводів Позивача про те, що розмір перевищення навантаження, зазначений у постанові про адміністративні правопорушення, не відповідає математичним розрахункам Позивача.
Вказані доводи є необгрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до п. 13 Порядку № 1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Відповідно до п. 3 «Вимог до облаштування автоматичних пунктів фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті», які є Додатком до Порядку № 1174 у місці установки вимірювального обладнання автоматичного пункту повинні бути здійснені заходи, які відповідають вимогам, наведеним в описі типу засобу вимірювання.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.
Відповідно до п. 9 Постанови КМУ від 24 лютого 2016 р. № 163 «Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки» (далі - Постанови № 163) засоби вимірювальної" техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163, на підтвердження чого надається копія сертифікату перевірки типу, копію сертифікату відповідності, а також копію експертного висновку.
Таким чином, факт перевищення Позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов'язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.
Самостійно проведені Позивачем математичні розрахунки є некоректними, оскільки Позивач встановлює перевищення нормативного навантаження шляхом множення відсотку такого перевищення на нормативно дозволене навантаження. Такі математичні розрахунки є помилковими.
Відповідач також посилається на те, що посилання позивача на те, що відповідач не має право на використання даних з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, оскільки відсутній договір між Укртрансбезпекою та МВС України як адміністратором Реєстру є безпідставним, оскільки викладені доводи у позовній заяві, явно не спростовують факт наявності події адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - перевищення нормативно допустимого навантаження на одиночну вісь транспортного засобу.
Відповідач вважає, що сам по собі факт перевищення Позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов'язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу, слід дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви та про правомірність оскаржуваної постанови.
Відповідач також посилається на те, що механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим ДСБТ (далі - Порядок №1174).
З системного аналізу положень Порядку №1174 вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
В подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно- телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.
В свою чергу система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей:
•про транспортний засіб;
•відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
•наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні,
•та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (п.п.2,16 Порядку №1174).
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги (п.17 Порядку №1174).
Таким чином, необгрунтованими є доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено, які саме вагові параметри транспортного засобу були зафіксовані за допомогою технічних засобів, оскільки вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п. 17 Порядку № 1174.
Окрім того, в контексті п. 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Аналогічний висновок викладено у Постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду (справа №803/1540/16 від 24.07.2019 року).
Відповідач також не погоджується з вимогами щодо оплати послуг адвоката, оскільки розмір сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката (гонорар), ґрунтується на положеннях договору про надання правничої допомоги, слід чітко визначити вичерпний перелік послуг, які будуть/можуть бути надані в межах супроводу судової справи. В іншому випадку усі послуги, які були надані, але не зазначені в договорі, відшкодуванню не підлягатимуть.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові у справі № 826/856/18 від 22.12.2018 року: «Акт виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги від 19.04.2018 №19/03/18 містить вид послуг (зібрання необхідних доказів), що не були передбачені договором. Наведене спростовує доводи позивача у касаційній скарзі щодо обґрунтування вимог щодо безпідставності зменшення судом апеляційної інстанції розміру витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції». Таким чином суд дійшов висновку, що не зазначені у договорі послуги не піддягають відшкодуванню. Навіть за умови, що такі послуги були фактично надані, та зазначені в акті прийому-передачі.
Крім того, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Цю позицію підтримав у своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 19/64/2012/5003 від 31.01.2019 року. Такого процесуального документу до позову не надано.
Враховуючи, що ціна позову складає 17 000,00 грн., справа розглядається за правилами загального позовного провадження, Відповідач вважає, що сума гонорару у розмірі 10 000,00 грн. ніяк не співмірна із розглядом справи.
В судове засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність та просив задовольнити заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача про розгляд справи була повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Враховуючи, що сторони надали по суті письмові пояснення та докази, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів, у відсутність представників сторін.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Так судом встановлено, що 20 жовтня 2021р. провідний фахівець відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюк Любомир Миколайович прийняв постанову ВМ №00000404 від 20.10.2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.
В постанові зазначено, що розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WAGA-WIM35, зав.№4, установила, що 19.10.2021 року о 19 год. 17 хв. за адресою Н-08, км 528+759, Запорізька обл., зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.410, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7,9% (6.264 тон), за що встановлено відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Відповідно до даної постанови ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та на нього був накладений штраф у розмірі 8500 гривень.
Також у постанові серії ВМ №00000404 від 20.10.2021 року наявна інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, та результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення з посиланням в інтернеті веб-сайт: http://wim.dsbt.gov.Ua/r/a/BM00000404/ з ідентифікатором доступу JDHXGo8YuhMX3.
Постановою старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни серії ВМ №00001417 від 19.11.2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та на нього був накладений штраф у розмірі 8500 гривень.
Даною постановою Старший державний інспектор відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталія Геннадіївна, розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WAGA-WIM35, зав.№4, установила, що 18.11.2021 року о 14 год. 01 хв. за адресою Н-08, км 528+759, Запорізька обл., зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.410, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,2% (5.561 тон).
Також у постанові серії ВМ №00001417 від 19.11.2021 року наявна інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, та результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення з посиланням в інтернеті веб-сайт: http://wim.dsbt. gov.ua/r/a/BMOOOO 1417/ з ідентифікатором доступу ylnzMlTgQj5gP.
Отже оскаржується позивачем постанова ВМ №00000404 від 20.10.2021 року та постанова ВМ №00001417 від 19.11.2021 року, які були прийняті посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті за мають єдину кваліфікацію за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП регулюються наступними нормами законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Статтею 229 КУпАП України встановлено, що від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п'ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п'ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).
Згідно з ч. 5 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення.
У відповідності до ч. 1 ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Згідно ч. 4 ст. 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Приписами ч. 1 ст. 279-7 КУпАП встановлено, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:
така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Встановлені судом обставини.
Із постанови серії ВМ № 00000404 вбачається, що 19.10.2021 о 19 год 17 хв., за адресою Н-08, км 528+759, Запорізька обл., за допомогою технічного засобу WAGA-WIM35, зав. № 4, яке має свідоцтво про повірку UA.TR.113-0619/02F21/2 дійсного до 16-06-2022 року було зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.410 , ДНЗ НОМЕР_1 , та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме: перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7.9% (6.264 тон), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623) затверджено фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі.
Згідно з п. 11 Порядку №1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.
Згідно п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно п. 4 Порядку №1174 основними функціями системи, зокрема є:
- створення метаданих, інформаційних файлів та їх передача телекомунікаційними мережами до інформаційно-телекомунікаційної системи для подальшого оброблення і зберігання;
- перевірка цілісності та достовірності, а також надійне зберігання інформаційних файлів та метаданих, отриманих від автоматичних пунктів;
- автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів;
- автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства;
- забезпечення послідовності дій уповноваженої посадової особи Укртрансбезпеки щодо розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 Порядку №1174).
Відповідно до п.12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати:
- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
- вимірювання загальної маси транспортного засобу;
- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
- вимірювання габаритів транспортного засобу;
- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Зі змісту оскаржуваних постанов встановлено, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю у русі типу WAGA-WIM35.
В постановах є посилання на те, що автоматичний пункт ваго-габаритного контролю у русі типу WAGA-WIM35 має свідоцтво про повірку технічного засобу UA.TR.113-0619/02F 21/2 дійсне до 16.06.2022р., однак копію відповідного сертифікату відповідач не надав.
Відповідно до п. 15 «Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року № 623) під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Метадані повинні містити дані про засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Пунктом 17 «Порядку» встановлено, що у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
В оскаржуваних постановах не зазначено категорії транспортного засобу, а також типу транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі), тобто тих даних, на підставі яких встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу.
Так в постанові серії ВМ № 00000404 встановлено, що за допомогою технічного засобу WAGA-WIM35, зав. № 4, яке має свідоцтво про повірку UA.TR.113-0619/02F21/2 дійсного до 16-06-2022 року було зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.410 , ДНЗ НОМЕР_1 , має перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7.9% (6.264 тон), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн..
За постановою серії ВМ № 00001417 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме: перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5.2% (5.561 тон), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Відповідно до п. 22.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: максимальне навантаження для автомобільних доріг державного та місцевого значення.
З постанови вбачається, що правопорушення вчинено на автодорозі Н-08, км 528+759, Запорізька обл., проте в постанові не зазначено категорія дороги державного або місцевого значення.
В постанові посилання на перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7.9% (6.264 тон).
Згідно п. 22.5 «ПДР» на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями 1,3 метра або менше для доріг державного значення навантаження 21 т., або місцевого 13 т., понад 1,3 до 1,4 метра відповідно 24 т. та 14.
З постанови складно встановити, що мала на увазі відповідальна особа відповідача щодо визначення перевищення на 7.9% (6.264 тон).
Так за твердженням позивача Відповідачем при розгляді справи про притягнення Позивача до відповідальності неправильно розраховано перевищення нормативних вагових параметрів вантажу, дана постанова Відповідача є необґрунтованою.
Відповідач посилається на те, що з системного аналізу положень Порядку №1174 вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
В матеріалів справи вбачається, що в оскаржуваних постановах не зазначено категорії транспортного засобу, а також типу транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі), тобто тих даних, на підставі яких встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу.
Відповідачем не надано копій будь-яких технічних документів, які встановлюють вищевказані дані.
Як встановлено ч.2 ст.132-1 КУпАП за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами настає адміністративна відповідальність у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5%.
Оскільки, відповідачем не доведено, що позивачем порушені нормативно допустимі параметри ваги, тому оскаржувані постанови підлягають скасуванню.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що 20.02.2021 року між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Престиж» (Орендар) укладено договір оренди транспортних засобів, пунктом 1.1.3 якого встановлено, що Орендодавець передає, а орендар приймає транспортний засіб марки DAF, модель XF 105.410, випуск 2009 року, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
Оскільки відомості про іншого користувача транспортного засобу не були внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, тому постанови складені, згідно в вимогами ст. 14-1 КУпАП.
Всі інші доводи позивача не мають суттєвого значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ст.77 ч.2 КАС України покладено на Укртрансбезпеку. Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання постанови про притягнення позивача до відповідальності, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ПДР України.
Докази, які б спростовували позицію позивача і підтверджували правомірність винесеної постанови, суду не надано.
Враховуючи зазначене, не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем, а тому постанові підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю, на підставі п.3 ч.3 ст. 286 КАС України.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 18.03.2020 року по справі №543/775/17, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 гривень за квитанцією №75148 від 07.12.2021р. та квитанцією від 17.01.2022р. у розмірі 744 гривні 30 копійок.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2021 року з 01 січня встановлений у розмірі 2270 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення в 2021р., виходячи з розрахунку у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 454 гривні 00 копійок.
В даному випадку за другу позовну вимогу необхідно повернути позивачу суму у розмірі 454 гривні 00 копійок.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2022 року з 01 січня встановлений у розмірі 2481 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення в 2022р., виходячи з розрахунку у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 496 гривні 20 копійок.
В даному випадку за другу позовну вимогу необхідно повернути позивачу суму у розмірі 744,30-496,20=248 гривень 10 копійок.
Отже позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України сума у розмірі 702 гривень 10 копійок.
В той же час, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сума судового збору у розмірі 950 гривень 20 копійок.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень.
В якості доказі витрат на правову допомогу позивач надав копію договору про надання правової допомоги від 03 грудня 2021р. та копію квитанції 1-0312/21 від 03.12.2021р. про сплату на адресу адвоката Чумаченко С.В. суми у розмірі 10000 гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Окрім того, згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Однак позивач не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а тому дані витрати не підлягають стягненню з відповідача. Окрім того, суд вважає, що розмір вищевказаних витрат значно завищений у порівнянні зі складністю розгляду справи.
Керуючись ст.ст.2, 159, 241, 242, 244-246, 250, 262 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову ВМ №00000404 від 20.10.2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, яка постановлена провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюк Любомиром Миколайовичем щодо притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 132-1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 8500 гривень.
Провадження щодо притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 132-1 КУпАП
3. Визнати протиправною та скасувати постанову ВМ №00001417 від 19.11.2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, яка постановлена старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталією Геннадіївною щодо притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 132-1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 8500 гривень.
Провадження щодо притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 132-1 КУпАП
4. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 01135 м. Київ, пр.. Перемоги б. 14) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 950 гривень 20 копійок.
5. Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 ) суму надмірно сплаченого судового збору сплаченого за квитанцією №75148 від 07.12.2021р. та квитанцією від 17.01.2022р., всього у розмірі 702 гривень 10 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Суддя В.К. Кисельов
Складено та підписано 28.04.2022