Справа № 521/967/22
Номер провадження:1-кп/521/1009/22
27 квітня 2022 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора
Малиновської окружної прокуратури
міста Одеси ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2021 року за номером 12021163470000856, відносно ОСОБА_5 (колишнє прізвище ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
Встановлені судом обставини та суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається:
В провадженні Малиновського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2021 року за номером 12021163470000856, відносно ОСОБА_5 (колишнє прізвище ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Судом вирішуються письмове клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 та письмові клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу і про скасування арешту.
Позиції сторін кримінального провадження:
В судовому засіданні прокурор підтримав подане письмове клопотання, просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 оскільки ризики які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились, та з цих обставин вважав за необхідне відмовити в задоволенні клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Адвокат заперечував проти задоволення клопотання прокурора, при цьому зазначив, що прокурор не надав доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та подав письмове клопотання про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, а саме домашній арешт, посилаючись на воєнний стан в України та намір обвинуваченого вступити до лав територіальної оборони для захисту України.
Також, адвокатом було подано письмове клопотання про скасування арешту, посилаючи на відсутність даних які б свідчили про те, що виявлене та вилучено майно підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Щодо клопотання про скасування арешту, то прокурор не заперечував проти його задоволення.
ОСОБА_5 підтримав думку адвоката та висловив позицію щодо вступу до лав територіальної оборони. Щодо клопотання про скасування арешту, то останній не заперечував, при цьому пояснив, що автомобіль та мобільний телефон йому не належить.
Потерпілий та його представник про дату, час та місце розгляду кримінального провадження сповіщені належним чином, однак у призначений час до суду не з'явилися.
Від потерпілого ОСОБА_7 на електронний адрес Малиновського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Учасники судового провадження не заперечували проти розгляду клопотань без явки потерпілого та його представника.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали, положення закону яким керувався суд.
Суд, дослідивши матеріали обох клопотань та матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення прокурора на підтримання клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заперечення проти задоволення клопотання про зміну цього запобіжного заходу на домашній арешт, пояснення захисника та самого обвинуваченого на підтримання клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та заперечення проти клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов такого висновку.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 08 травня 2022 року, однак до зазначеного часу закінчити судовий розгляд неможливо з об'єктивних причин.
Під час вивчення мети для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом встановлено, що заявлені прокурором ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, не зменшились.
Обставини злочину викладені в обвинувальному акті, поведінка обвинуваченого до вчинення правопорушення, свідчать про необхідність застосування певних заходів забезпечення кримінального провадження, які будуть адекватними порушеному праву на даній стадії процесу.
Підставою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії направлені на переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо наявності ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду:
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, суд вважає що вказаний ризик продовжує існувати. Ризик переховування від правосуддя суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) обвинуваченого (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування). Ризик переховування серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо наявності ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення:
16 вересня 2021 року вироком Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_5 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. Як вбачається з матеріалів справи, у період іспитового строку ОСОБА_5 знову вчинив майновий злочин. Судом також встановлено, що в провадженні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12021152190000352 від 26 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 357, ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України. Наведене свідчить про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Обставини, що враховуються при продовженні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, також були перевірені судом.
До того ж, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд поряд з цим також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими, вік, стан здоров'я (об'єктивних відомостей про захворювання які перешкоджають його перебуванню у слідчому ізоляторі суду не надані), репутацію обвинуваченого, який раніше судимий за злочин проти власності, наявність місця мешкання в Одеській області, соціальні зв'язки (одружений, утриманців немає), відсутність даних про працевлаштування, офіційно не працює, що стало приводом для вчинення вказаного злочину, а тому він схильний до суспільно-небезпечної поведінки, що фактично унеможливлює здійснення за ним контролю у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Суд вважає, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть свідчити про необхідність зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який ніж тримання під вартою, або про скасування запобіжного заходу, в судовому засіданні не встановлено.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, враховуючи існування ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність наведених обставин, застосування більш м'яких запобіжних заходів, на даному етапі є неможливим.
Окрім того, суду стороною захисту не надано відомостей про те, що ОСОБА_5 у випадку зміни запобіжного заходу на більш м'який, а саме на домашній арешт не буде переховуватись від суду та не вчинить інших кримінальних правопорушень. Вказані гарантії є необхідною умовою зміни запобіжного заходу у вказаному кримінальному провадженні.
Намір обвинуваченого вступити до лав територіальної оборони заслуговують на увагу, про те не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, оскільки вимогами чинного законодавства передбачено, що особи які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину або особливо тяжкого злочину виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України (стаття 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Стороною захисту не спростовано належними та допустимими доказами, що наведені прокурором ризики відпали, та обвинуваченому можливо обрати інший запобіжний захід, в даному випадку домашній арешт.
Обставинами які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України судом під час судового розгляду не встановлено.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Із урахуванням викладеного, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.
Щодо посилання в клопотанні адвоката про недопустимість доказів, то варто звернути увагу, що з системного аналізу статті 89 КПК України слідує, що суд може вирішити питання допустимості доказів в разі їх очевидної недопустимості до початку дослідження доказів або на первісному етапі їх вивчення, проте після їх дослідження та вивчення суд повинен застосувати загальне правило, передбачене частиною 1 статті 89 КПК України, та надати оцінку всім доказам в сукупності по завершенню судового слідства та при винесенні остаточного вироку.
Щодо наміру обвинуваченого вступити до лав територіальної оборони, суд вважає за необхідне роз'яснити адвокату, що останній не позбавлений права звернутися до прокурора-процесуального керівника у даному кримінальному провадженні із клопотанням про скасування/зміну запобіжного заходу для призову ОСОБА_5 на військову службу під час мобілізації, в порядку ст.616 КПК України, відповідно до Закону України №2125-ІХ від 15 березня 2022 року.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, який складає 60 прожиткових мінімумів для працездатної особи.
Щодо клопотання адвоката ОСОБА_4 діючого в інтересах ОСОБА_8 про скасування арешту (а. с. 55-60):
Відповідно до ч.1, 3 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси від 22 жовтня 2021 року задоволено клопотання сторони обвинувачення про арешт майна та (серед іншого) накладено арешт на автомобіль марки «ЗАЗ» червоного кольору, з д/н НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «ЗАЗ» червоного кольору, з д/н НОМЕР_1 , з серією НОМЕР_3 та ключи з брелком сигналізації від зазначеного автомобілю, мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору з ІМЕІ 1 - НОМЕР_4 , ІМЕ1 2 - НОМЕР_5 , в якому знаходяться сім-карти з мобільними номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 з забороною розпоряджатись та користуватись зазначеним майном.
Володільцем автомобіля «ЗАЗ» червоного кольору, з д/н НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , відповідно до довіреності є ОСОБА_8 , а відтак останній має право звернення до суду з клопотанням про скасування арешту.
Виходячи з вимог частини 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Під час розгляду клопотання про скасування арешту судом встановлено, що ОСОБА_8 в рамках даного кримінального провадження підозра не повідомлялась.
Враховуючи викладенні вимоги закону, у суду відсутні достатні підстави вважати, що автомобіль «ЗАЗ» червоного кольору, з д/н НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «ЗАЗ» червоного кольору, з д/н НОМЕР_1 , з серією НОМЕР_3 та ключи з брелком сигналізації від зазначеного автомобілю, мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору з ІМЕІ 1 - НОМЕР_4 , ІМЕ1 2 - НОМЕР_5 , в якому знаходяться сім-карти з мобільними номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, тому приходить до висновку, що потреба досудового слідства яка виправдовує такий ступіть втручання у право власності майна відпала, а відтак арешт накладений на вказане майно із забороною розпоряджатись та користуватись, необхідно скасувати. Крім того, судом під час вирішення питання про скасування арешту враховано і думку сторони обвинувачення, який не заперечував проти задоволення клопотання адвоката.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 199, 350, 372, 376 КПК України, - суд
Висновки суду:
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу.
Клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 (колишнє прізвище ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесят) днів.
Визначити розмір застави як альтернативної міри запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків передбачених КПК України у розмірі - 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму у розмірі 142 740 гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки строком на шістдесят днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися за межи Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний/обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Клопотання адвоката ОСОБА_4 діючого в інтересах ОСОБА_8 - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси від 22 жовтня 2021 року (справа 521/16838/21) на автомобіль марки «ЗАЗ» червоного кольору, з д/н НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «ЗАЗ» червоного кольору, з д/н НОМЕР_1 , з серією НОМЕР_3 та ключи з брелком сигналізації від зазначеного автомобілю, мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору з ІМЕІ 1 - НОМЕР_4 , ІМЕ1 2 - НОМЕР_5 , в якому знаходяться сім-карти з мобільними номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 . Скасувати заборону у вигляді заборони розпоряджатись та користуватись зазначеним майном.
Автомобіль марки «ЗАЗ» червоного кольору, з д/н НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «ЗАЗ» червоного кольору, з д/н НОМЕР_1 , з серією НОМЕР_3 та ключи з брелком сигналізації від зазначеного автомобілю, мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору з ІМЕІ 1 - НОМЕР_4 , ІМЕ1 2 - НОМЕР_5 , в якому знаходяться сім-карти з мобільними номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 у встановленому законом порядку повернути ОСОБА_8 .
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Строк дії ухвали суду щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 27 квітня 2022 року. Ухвала суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 26 червня 2022 року.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя ОСОБА_1