Справа № 946/10253/21
Провадження № 2/946/1390/22
27 квітня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Пащенко Т.П.,
за участю секретаря - Топтигіній О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь позивачки на утримання дитини у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_7 . В обґрунтування позову позивачка вказує, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає із позивачкою, яка є його бабусею. Відповідачка, яка є матір'ю дитини та донькою позивачки, зловживає наркотичними засобами та відповідно до довідки лікаря-нарколога від 05.11.2019 року є наркотичнозалежною особою. Крім того, відповідачка притягувалась до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України. ОСОБА_2 не цікавиться дитиною з моменту її народження, не виявляє батьківської турботи і опіки, не приймає участі в вихованні сина, матеріально не допомагає, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не спілкується з сином, доглядом та вихованням ОСОБА_3 займається бабуся ОСОБА_1 . Враховуючи, що відповідачка є працездатною особою, вона має можливість допомагати утримувати дитину і сплачувати на його користь аліменти в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином. Представник позивачки надала суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи, просить суд розглядати справу у її відсутність та відсутність позивачки.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, про причину неявки суд не повідомила, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивачки.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, надала суду висновок органу опіки та піклування від 18.02.2022 року та заяву, в якій вказала, що просить провести судове засідання у її відсутність, позовні вимоги просить задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 22.07.2021 року ОСОБА_2 є матір'ю дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.9).
Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області 04.11.2003 року ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 (а.с.11).
Таким чином, позивачка ОСОБА_1 є бабусею дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до довідки лікаря-нарколога КНП Ізмаїльської міської ради «Ізмаїльська міська центральна лікарня» від 05.11.2019 року ОСОБА_2 , 2003 року народження, вживає наркотичні засоби, синдром залежності (а.с.17).
Згідно з випискою з медичної карти хворого від 04.11.2019 року, виданої лікарями відділення судинної хірургії та мікрохірургії КНП «Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради» ОСОБА_2 перебувала на лікуванні у медичному закладі з 29.10.2019 року по 04.11.2019 року з діагнозом: «Гігантська постін'єкційна хибна аневризма плечової артерії в нижній третині правого плеча з некрозом м'яких тканин над нею, загроза розриву внаслідок пагубного вживання психоактивних речовин. Синдром залежності» (а.с. 18).
Як вбачається з ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.02.2021 року про звільнення особи від кримінальної відповідальності та про закриття кримінальної провадження ОСОБА_2 обвинувачувалася у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України (а.с.12-13).
Згідно із вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.08.2021 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням на строк один рік та шість місяців (а.с.14-17).
Відповідно до ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Частиною 2 ст.150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
У відповідності до ч.4 ст.155 СК України, ухилення кого-небудь із батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для застосування до винної особи такого виду відповідальності, як позбавлення батьківських прав.
Згідно ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п.2).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. п. 15, 16, 18 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Частинами 4,5 ст.19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 18.02.2022 року №02/21-182 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 18.02.2022 року №02/21-182, мати дитини ОСОБА_2 офіційно не працевлаштована, не одружена, постійного місця проживання не має. Батько дитини - ОСОБА_4 (державна реєстрація народження проведена відповідно до статті 135 СК України (довідка Ізмаїльського відділу ДРАЦС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №535/61-19 від 17.12.2021 року). Відповідно до листа КНП Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльська міська центральна лікарня» №04/01-04-2202 від 12.11.2019 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває під наглядом лікаря-нарколога з діагнозом: «Психічні поведінкові розлади внаслідок вживання опію. Синдром залежності з 05.11.2019 року по теперішній час. Згідно з випискою з медичної карти хворого від 04.11.2019 року, виданої лікарями відділення судинної хірургії та мікрохірургії КНП «Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради» ОСОБА_2 перебувала на лікуванні у медичному закладі з 29.10.2019 року по 04.11.2019 року з діагнозом: «Гігантська постін'єкційна хибна аневризма плечової артерії в нижній третині правого плеча з некрозом м'яких тканин над нею, загроза розриву внаслідок пагубного вживання психоактивних речовин. Синдром залежності». Згідно з інформацією Ізмаїльського районного ВП ГУНП в Одеській області на ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.44 КУпАП. На теперішній час на розгляді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. ОСОБА_2 як неповнолітня перебувала на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області з 12.11.2019 року (наказ ССД ІМР ІР ОО №137) по 25.10.2021 року (наказ ССД ІМР ІР ОО №100). Сім'я ОСОБА_5 перебуває на обліку сімей, які опинились в складних життєвих обставинах, у Ізмаїльському міському центрі соціальних служб з 26.11.2019 року згідно з наказом №80. Відповідно до листа КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня Одеської обласної ради №533/16-с від 09.06.2021 року, при перебуванні у відділенні патології новонароджених та недоношених дітей КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня Одеської обласної ради» ОСОБА_2 перебувала у стані наркотичного сп'яніння. За порушення режиму ОСОБА_2 була виписана з відділення. З метою здійснення догляду за малолітньою дитиною 08.06.2021 року була госпіталізована бабуся ОСОБА_1 , яка повідомила, що під час вагітності мати дитини постійно вживала наркотичні речовини. Бабуся належним чином здійснювала догляд за онуком, при необхідності купувала лікувальні препарати та предмети догляду. Бабуся ОСОБА_1 взяла на себе всю відповідальність за життя та здоров'я малолітнього онука, який перебуває на повному її забезпеченні. Мати, ОСОБА_2 не бере участь у вихованні дитини, не цікавиться життям та здоров'ям сина, не надає матеріальної допомоги бабусі на утримання малолітнього, свідомо нехтує своїми обов'язками, не проявляє до дитини батьківської уваги та турботи, родинні стосунки не підтримує, не цікавиться дитиною ні в письмовій, ні в усній, тобто фактично самоусунулася від виконання батьківських обов'язків. Зі слів бабусі, мати малолітнього почала вживати наркотичні речовини з 12 років. Протягом всього часу продовжувала вживання наркотичних речовин різних видів та не мала бажання лікуватися від наркотичної залежності. На теперішній час малолітній ОСОБА_5 проживає разом з бабусею за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з актом обстеження умов проживання, сім'я проживає в 1-поверховому приватному будинку, який складається з 3 кімнат, кухні, коридору, санвузла, зручності часткові, опалення газове, в наявності всі комунікації. Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним вимогам: приміщення облаштовані меблями та побутовою технікою, малолітній забезпечений усім необхідним: є ліжко, дитячі речі, памперси, дитяча суміш, косметичні засоби, дитячий посуд, ліки. На підставі вищезазначеного, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Судом встановлено, що поданий органом опіки та піклування висновок щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав є достатньо обґрунтованим.
Позивачем було надано суду переконливі докази того, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Враховуючи, що відповідачка не виконує обов'язки по вихованню та утриманню дитини, не цікавиться її здоров'ям, фізичним, духовним та моральним розвитком, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, суд вважає за можливе позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Що стосується позовної вимоги щодо стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.121 Сімейного кодексу України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст.122, 125 цього Кодексу.
Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею ст.180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до п.15 ч.3 ст.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров?я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших малолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене вище та наведені обставини, суд вважає за можливе покласти на відповідачку такий обов'язок як сплату аліментів.
Виходячи з принципу балансу інтересів, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_2 повинна сплачувати аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно. За таких обставин позов в частині стягнення аліментів підлягає задоволенню, та суд вважає за можливе стягувати з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи, що відповідачка не виконує обов'язки по вихованню та утриманню дитини, не цікавиться її здоров'ям, фізичним, духовним та моральним розвитком, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити у повному обсязі, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Сплату позивачкою судового збору підтверджено квитанцією № 23 від 29.11.2021 року (а.с.1).
За таких обставин, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 908 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265, 280, 430 ЦПК України, ст. 141, 150, 155, 164, 180, 182, 183, 191 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Ізмаїльської міської ради, адреса місцезнаходження юридичної особи: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у відношенні її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_3 », на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_4 », на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - 03 грудня 2021 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_3 », на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_4 », судовий збір у розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок) грн.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т.П.Пащенко