Справа № 946/10407/21
Провадження № 2/946/768/22
20 квітня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -
08.12.2021 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт належності ОСОБА_4 державного акту серії Р1 № 464675, виданого 08.12.2003 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 10-04-482 та визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 3,36 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Каланчакської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 належала вищезазначена земельна. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. За життя заповіту не залишила. ОСОБА_2 прийняв спадщину відповідно до вимог ч.4 ст. 1268 ЦК України як неповнолітня особа, крім того на час відкриття спадщини постійно мешкав із спадкодавцем. Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №647/02-14 від 11.11.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв'язку із тим, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ім'я померлої вказане як « ОСОБА_6 » а згідно державного акту на право приватної власності на землю Р1 №464675 від 08.12.2003 року ім'я померлої вказане як « ОСОБА_7 ».
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення та просить розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 належала земельна ділянка загальною площею 3,36 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №464675, виданого 08.12.2003 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 10-04-482.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.09.2006 року, виданого виконкомом Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_9 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_10 ».
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Факт належності ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельної ділянки загальною площею 3,36 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №464675, виданого 08.12.2003 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 10-04-482, підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії Р1 №464675, виданим 08.12.2003 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 10-04-482 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.09.2006 року, згідно якого ім'я власника у державному актів зазначено « ОСОБА_8 », а в свідоцтві про шлюб зазначено « ОСОБА_9 ».
Таким чином, при видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 №464675, виданого 08.12.2003 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 10-04-482, допущено помилку, у написанні імені власника, а саме вказано « ОСОБА_7 » замість належного « ОСОБА_6 ».
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.02.2021 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка загальною площею 3,36 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 67023509 від 27.10.2021 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І., інформація про заповіт, складений від імені ОСОБА_5 , відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 являються:
- син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 25.09.2006 року, виданим виконкомом Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області;
- син ОСОБА_3 .
Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.4 ст. 1268 ЦК України, - малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на час смерті ОСОБА_11 був неповнолітньою особою, тому відповідно до вимог ч.4 ст. 1268 ЦК України, вважається таким, який прийняв спадщину.
Крім того, ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем, що підтверджено довідкою № 272 від 18.05.2021 року, виданою Саф'янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області.
ОСОБА_3 надав суду заяву, якою не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 за ОСОБА_2 .
Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №647/02-14 від 11.11.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв'язку із тим, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ім'я померлої вказане як « ОСОБА_6 » а згідно державного акту на право приватної власності на землю Р1 №464675 від 08.12.2003 року ім'я померлої вказане як « ОСОБА_7 ».
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачів на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_4 державного акту серії Р1 № 464675, виданий 08.12.2003 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 10-04-482.
Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 3,36 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Каланчакської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (Державний акт серії Р1 №464675, виданий 08.12.2003 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 10-04-482).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2022 року.
Суддя: О.Я.Присакар