27 квітня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/18774/21
Провадження № 11-сс/4820/212/22
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2022 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування відносно підозрюваного за ч.5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янець-Подільського Хмельницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжного заходу та застосовано щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 17 червня 2022 року включно.
Визначено заставу в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 620 250,00 грн., в разі внесення якої, покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від спілкування зі свідками та представником потерпілого у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку наявності.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвалено, що у разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави. Строк дії ухвали визначено по 17 червня 2022 року включно.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; знищення, спотворення з боку підозрюваного предметів і документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчиняти інше кримінальне правопорушення. А тому, враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст. 178 КПК України, обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, так як лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі, просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Сторона захисту вказує, що відсутні належні та допустимі докази обґрунтованості підозри ОСОБА_6 до скоєння, інкримінованого йому злочину. Висновок суду про те, що підозрюваний потенційно може переховуватись від органів досудового розслідування і суду є припущенням нічим не підтвердженим і не обґрунтованим. Крім того він суперечить стану здоров'я ОСОБА_6 , симптоми якого описані у виписці № 2/949 із медичної карти стаціонарного хворого, зокрема задуха при ходьбі та при помірних фізичних навантаженнях, загальна слабкість, перебої в роботі серця, виражені набряки ніг, підвищений тиск, задуха в ночі, сухий кашель. З такими симптомами важко бігати, переховуватись від слідства і за лічені хвилини виломлювати банкомат і зникати з місця злочину. Крім того не враховано того, що під час військового стану ОСОБА_6 не зможе покинути межі України та має намір здати закордонний паспорт. Ризик знищення, спотворення з боку ОСОБА_6 предметів і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є також припущенням, оскільки такі предмети як газорізальне обладнання та інструменти пристосовані для відкриття дверей у ході досудового розслідування відшукано не було. Зазначає, що перший епізод датований 28.02.21 р., другий 28.08.21 р., починаючи з 19.10.21 р. за ОСОБА_6 велось відеоспостереження, яке не дало підстав вважати що ОСОБА_6 спотворює, знищує документи і обладнання. Ризик впливу на потерпілого і свідка вважає надуманим та нічим не доведеним. Представник потерпілого це працівник банку, який вже дав покази, подав заяву і злам банкомата зафіксовано органами досудового розслідування. Не враховано слідчим суддею і того, що ОСОБА_6 є інвалідом 3 групи, інвалідність йому встановлена задовго до 2021 року. Крім того, суд безпідставно не взяв до уваги виписку №2/949 якою рекомендоване проходження досліджень коронаграфії та МРТ серця. У зв'язку із станом здоров'я ОСОБА_6 потребує лікування, додаткового дослідження для встановлення правильного діагнозу. Окрім того, мати ОСОБА_6 є інвалідом третьої групи довічно і також потребує допомоги сина. ОСОБА_6 є соціально адаптованою особою, має постійне місце проживання, сім'ю.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , на підтримку поданої апеляційної скарги, із посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у таємному викрадені чужого майна, поєднане із проникненням у інше приміщення, вчинене в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та у незаконному замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у інше приміщення, вчинене у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Положеннями ч.1 ст.194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Подане до суду першої інстанції клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_6 , відповідає вимогам ст.184 КПК України, погоджене з прокурором, подане в строк, передбачений ст.192 КПК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, в яких підозрюється ОСОБА_6 , наявність у нього можливості, перебуваючи на волі, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; знищення, спотворення з боку підозрюваного предметів і документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчиняти інше кримінальне правопорушення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином перевірялись слідчим суддею.
При цьому був опитаний підозрюваний ОСОБА_6 , вислухана думка прокурора, захисника, відібрані пояснення у слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Такий висновок суду не суперечить як національному законодавству, так і практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах «Смірнов проти Росії» від 24 липня 2003 року; «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року; «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року; «Летельєр проти Франції» від 26 червня 1991 року та ін.
Європейський суд з прав людини, у своїй практиці, неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
Врахувавши дані про особу ОСОБА_6 , наявність передбачених, ст.177 КПК України, підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу, слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання, із наведенням в ухвалі докладних мотивів такого рішення.
Зокрема, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна та у замаху на вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, за який Кримінальний кодекс України встановлює відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що дає підстави вважати, що усвідомлюючи міру покарання, яка загрожує йому, у випадку доведення винуватості, останній, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, на даний час, не виконані усі необхідні слідчі та процесуальні дії, незаконно впливати на потерпілого та свідка, у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни їх показань на свою користь, вчиняти інше кримінальне правопорушення та продовжити займатись злочинною діяльністю, так як корисливий мотив злочину, вчиненого ОСОБА_6 , вказує на отримання матеріальних засобів у протиправний спосіб.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, так як тяжкість вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, покарання, яке очікує особу, в разі доведення винуватості, давали підстави слідчому судді для застосування йому саме такого запобіжного заходу, адже найсуворіший запобіжний захід зможе належним чином забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
Наведені в апеляційній скарзі доводи сторони захисту для зміни запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , зокрема, його хвороби, інвалідність, знаходження на утриманні матері-інваліда, наявності постійного місця проживання, сім'ї, не спростовують таке рішення слідчого судді, з урахуванням тяжкості інкримінованих злочинів, його особи та обставин вчинення злочинів, які були враховані при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання нею процесуальних обов'язків, та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Посилання апеляційної скарги захисника про недоведеність існування ризиків та не встановлення їх наявності, на думку колегії суддів, є необґрунтованими та такими, які спростовуються наявними матеріалами провадження.
Посилання сторони захисту на наявність у ОСОБА_6 третьої групи інвалідності, а також на утриманні матері-інваліда, не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки вказані обставини існували і на момент вчинення, інкримінованого ОСОБА_6 злочину, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці, а тому не зможуть мінімізувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Твердження захисника про непричетність підозрюваного ОСОБА_6 до цього злочину не береться колегією суддів до уваги, оскільки стосуються оцінки обставин інкримінованого злочину та наявних у справі доказів, що позбавлений зробити суд апеляційної інстанції, враховуючи стадію судового розгляду кримінального провадження. Фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового розгляду кримінального провадження по суті в суді першої інстанції.
Доводи апелянта про необхідність обстеження ОСОБА_6 не заслуговують на увагу, оскільки в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» є повноцінна медична частина, де підозрюваному може бути надана вся необхідна медична допомога для належного догляду за його станом здоров'я.
Інші доводи апеляційної скарги захисника не спростовують таких висновків слідчого судді
За таких обставин, судова колегія вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.177, 178, 182, 183, 196, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2