Ухвала
24 лютого 2022 року
м. Київ
справа №446/2448/20
провадження №61-2739ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування,
Ухвалою Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області
від 06 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування залишено без розгляду. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 700 грн. та витрати що пов'язані з явкою до суду у сумі
1 016 грн, а всього 14 716 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 січня 2022 року ухвалу Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області від 06 серпня
2021 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 700 грн та витрат, пов'язаних з явкою до суду у сумі 1 016 грн скасовано та відмовлено у задоволенні даних вимог. У решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
У лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2022 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Згідно із частиною п'ятою статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно частини дев'ятої статті 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
З системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
З оскаржуваного судового рішення вбачається, що 01 грудня 2020 року
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування.
06 серпня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просив справу за його позовом до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування залишити без розгляду.
Вищезгадану заяву ОСОБА_3 підтримав в судовому засіданні 06 серпня 2021 року.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних з явкою до суду, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що висновок суду першої інстанції про компенсацію витрат на правову допомогу, здійснених ОСОБА_1 лише за те, що позивач подав заяву про залишення її позову без розгляду, є передчасним і таким, що не відповідає вимогам закону.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц.
З огляду на вищенаведене, доводи касаційної скарги є безпідставними, висновків апеляційного суду не спростовують та на законність і обґрунтованість ухваленої постанови не впливають.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування та мотивування судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних з явкою до суду, не викликає розумних сумнівів.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. С. Ткачук
А. А. Калараш
Є. В. Петров