Провадження: 2-а/484/12/22
Справа: 484/4740/21
28 квітня 2022 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Закревського В.І.,
секретаря судового засідання - Фартушняк Ю.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серія ВМ №00000106 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України від 13.10.2021 року, -
29.11.2021 року представник позивача адвокат Сікорський М.М. звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки DAF, моделі XF 460 FТ, р/н НОМЕР_1 , тип: спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , маса без навантаження 7 600 кг, повна маса 18 000 кг, та спеціалізованого причіпа марки "BODEX", модель KIS 3 WS, р/н НОМЕР_3 , тип: спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-Самоскид-Е, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , маса без навантаження 9 100 кг, повна маса 44 000 кг. Вантажний тягач та напівпричеп відповідно до п. 22.5 ПДР має право перевезення 40 т.
Вказаний транспортний засіб разом із спеціалізованим напівпричіпом - спеціалізований Н/ПР-Самоскид-Е згідно договору оренди транспортного засобу №0106-Т від 01.06.2021 року перебували в оренді у автомобільного перевізника ТОВ "Гранкор Інвест" (код ЄДРПОУ 41712806, 55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Чернецького, 110Б).
13.10.2021 року провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформацйійно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюк Любомиром Миколайовичем була винесена постанова серії ВМ №00000106 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України (надалі Постанова), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 , та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн., яка надійшла на адресу позивача поштою 19.11.2021 року.
Також, в Постанові зазначено, що вищевказаний фахівець, розглянувши відомості з матеріалів інформаційних файлів, створених системою за допомогою технічних засобів Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10020, встановлено, що 11.10.2021 року о 17 год. 29 хв., за адресою: М-02 км 0+606, Чернігівська область, зафіксовано транспортний засіб: DAF XF 460 FТ днз: НОМЕР_1 , при русі якого, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу перевищено на 24.5% (15,351 тон), навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 22,9% (5,095 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 18,6% (9,071 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (постанова ВМ №00000106 від 13.10.2021р.).
З вказаною постановою позивач не згоден, оскільки водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_2 порушень п.22.5 ПДР не допускав, так як рухався з дозволеною вагою для спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е з спеціалізованим напівпричепом 40 т + 2% (аб. 3 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року), а саме: масою у 40 260 кг, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 1111 від 11.10.2021 року.
Ухвалою від 06.12.2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідачу вручені копія ухвали та позовної заяви з додатками 09.12.2021 року.
22.12.2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив, у якому, зокрема, заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що постанова у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП винесена відповідно до вимог чинного законодавства, технічні засоби фіксації вказаного правопорушення, відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою КМУ № 163 від 24.02.2016, на підтвердження чого представником відповідача було надано копію сертифікату перевірки типу, а також копію сертифікату відповідності. Сам факт наявності товарно-транспортної накладної, на думку представника відповідача, не виключає перевезення одночасно й інших товарно - матеріальних цінностей, не вказаних у первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу, а тому товарно-транспортна накладна не може бути належним доказом у справі. Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечував, оскільки у договорі про надання правової допомоги відсутня інформація про розмір гонорару.
23.12.2021 року на адресу суду від представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті надійшло клопотання про виконання ухвали суду від 06.12.2021 року в частині надання витребуваних судом доказів по справі.
У відповідь на відзив, що надійшла до суду 24.12.2021 року, представник позивача виклав аналогічні пояснення та доводи тим, які міститься у позові та відмовився від стягнення судових витрат на правничу допомогу, уточнивши позов в цій частині.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін, за наявними у справі доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником транспортного засобу марки DAF, моделі XF 460 FТ, р/н НОМЕР_1 , тип: спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , маса без навантаження 7 600 кг, повна маса 18 000 кг, та спеціалізованого причіпа марки "BODEX", модель KIS 3 WS, р/н НОМЕР_3 , тип: спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-Самоскид-Е, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , маса без навантаження 9 100 кг, повна маса 44 000 кг (а.с. 12-13).
Належний позивачу транспортний засіб разом із спеціалізованим напівпричіпом - спеціалізований Н/ПР-Самоскид-Е згідно договору оренди транспортного засобу №0106-Т від 01.06.2021 року перебували в оренді у автомобільного перевізника ТОВ "Гранкор Інвест", код ЄДРПОУ 41712806, місце знаходження: 55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Чернецького, 110Б (а.с. 15-16).
Згідно даних товарно-транспортної накладної №1111 від 11.10.2021 року ТОВ "Опртімус Трейд" через автомобільного перевізника ТОВ "Гранкор Інвест", яке орендувало у ФОП ОСОБА_1 автомобіль марки DAF, моделі XF 460 FТ, р/н НОМЕР_1 , тип: спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е зі спеціалізований напівпричіп - спеціалізований Н/ПР-Самоскид-Е марки "BODEX", модель KIS 3 WS, р/н НОМЕР_3 , здійснювало цим транспортним засобом перевезення макухи соєвої. Так згідно відомостей про вантаж у товаро-транспортній накладній №1111 від 11.10.2021 року загальна маса брутто становила 40 260 кг, тара 17 580 кг, маса 22 680 кг (а.с.14).
13.10.2021 року провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформацйійно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюк Любомиром Миколайовичем була винесена постанова серії ВМ №00000106 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 , та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вищевказаний фахівець, розглянувши відомості з матеріалів інформаційних файлів, створених системою за допомогою технічних засобів Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10020, встановив, 11.10.2021 року о 17 год. 29 хв., за адресою: М-02 км 0+606, Чернігівська область, зафіксовано транспортний засіб: DAF XF 460 FТ днз: НОМЕР_1 , при русі якого, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу перевищено на 24.5% (15,351 тон), навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 22,9% (5,095 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 18,6% (9,071 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що підтверджується її копією (а.с. 17).
Згідно ст.33 Закону України "Про автомобільні дороги", рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 3,4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Санкція ч.2 ст. 132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Приміткою до ст. 132-1 КУпАП визначено, що дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Частинами 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказах, висновків експертів, показів свідків.
Виходячи із норм викладених в ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З пункту 22.5 Правил дорожнього руху вбачається, що забороняється рух транспортних засобів та їх составів фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами.
В оскаржуваній постанові зазначено про те, що відповідальною особою було допущено перевищення загальної маси транспортного засобу на 24,5% (15,351 тон), навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 22,9% (5,095 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 18,6% (9,071 тон), при цьому не зазначено яка ж є максимальна маса транспортного засобу та яке ж максимальне навантаження на одиночну вісь транспортного засобу і навантаження на строєні осі транспортного засобу.
Вказана постанова винесена відносно транспортного засобу марки: DAF, моделі XF 460 FТ, р/н НОМЕР_1 , маса якого, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, становить 18 000 кг, маса без навантаження 7 600 кг.
Згідно наданої представником позивача товарно-транспортної накладної №1111 від 11.10.2021 року перевезенню підлягав вантаж - макухи соєвої автомобілем марки DAF, моделі XF 460 FТ, р/н НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричіпом - спеціалізованим Н/ПР-Самоскидом-Е, марки "BODEX", модель KIS 3 WS, р/н НОМЕР_3 , загальна маса брутто становила 40 260 кг, тара 17 580 кг, маса нетто 22 680 кг.
Тобто, перевезення здійснювалось спеціалізованим напівпричіпом - спеціалізованим Н/ПР-Самоскидом-Е, який є невід'ємною частиною вантажного спеціалізованих сідлових тягачів марки DAF, моделі XF 460 FТ, р/н НОМЕР_1 , що не перевищило допустимих нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР, у 40 тон.
Як встановлено ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами настає адміністративна відповідальність у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм у 5%.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач не допускав перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, з якої наступає адміністративна відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП, а відповідачем не доведено, що позивачем порушені нормативно допустимі параметри ваги.
Крім того, на момент зважування транспортного засобу були відсутні ідентифікуючі ознаки напівпричіпу-самоскиду: розпізнавальний знак, номер напівпричіпу-самоскиду, найменування власника напівпричіпу-самоскиду, вантажність і маса тари напівпричіпу-самоскиду, кг, внутрішній об'єм напівпричіпу-самоскиду, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення напівпричіпу-самоскиду, час останнього капітального ремонту і наступного ремонту напівпричіпу-самоскиду, адже його огляд відповідачем не проводився.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність застосування відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, розміру граничної фактичної маси транспортних засобів та їх составів для вантажних тягачів зі спеціалізованими напівпричепами-самоскидами у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами яка складає 40 т.
Інші доводи сторін на висновки суду не впливають, а тому значення не мають.
Проаналізувавши подані сторонами матеріали, які містяться у справі, вбачається відсутність належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях позивача об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, а тому відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам КУпАП. При розгляді справи не було з'ясовано і доведено обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанов і достатність підстав для їх задоволення із закриттям справ про адміністративне правопорушення, а тому позов підлягає задоволенню, оскаржувані постанови - скасуванню, справи про адміністративні правопорушення - закриттю.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору в розмірі 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серія ВМ №00000106 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України від 13.10.2021 року - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ №00000106 від 13.10.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, місце знаходження: проспект Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135.
Повне судове рішення складено 29.04.2022 року.