Справа № 127/4875/22
Провадження № 2/127/719/22
27.04.2022 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
Позивач ОСОБА_1 в лютому 2022 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позивач повідомила, що 23.11.2004 року сторони уклали шлюб.
Від даного шлюбу у них народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що у 2021 році подружні відносини між сторонами були припинені, оскільки відповідач покинув дружину з дітьми та переїхав жити до іншої жінки.
Відповідач ОСОБА_2 не у повному обсязі виконує обов'язки визначені у статті 180 СК України щодо утримання та надання належної матеріальної допомоги дітям.
Оскільки відповідач належним чином не виконує свій обов'язок по утриманню дітей, позивач звернулася до суду та просила стягувати з відповідача на утримання дітей аліменти в твердій грошовій сумі, в розмірі 2500,00 грн. на кожну дитину, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач ОСОБА_1 та її представник в ході судового розгляду позов підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав.
Вислухавши сторони, дослідивши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 23.11.2004 року зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_1 від 23.11.2004 року
Від даного шлюбу у сторін є два сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, відповідний актовий запис № 994, серії НОМЕР_2 від 30.09.2014 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, відповідний актовий запис № 985, серії НОМЕР_3 від 15.03.2017 року.
Діти зареєстровані та проживають разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про реєстрацію місця проживання особи від 05.05.2017 року за № 11449, № 11450 та копією паспорта позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексуУкраїни передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Визначаючись щодо розміру стягнення аліментів, суд враховує те, що відповідач здорова, працездатна особа та може надавати матеріальну допомогу (доказів неможливості надання такої допомоги відповідачем не надано), а також визнання відповідачем позову, а діти проживаючи з матір'ю, потребують такої допомоги, а тому, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дітей, взаємний обов'язок батьків по їх утриманню, викладені обставини, що мають значення в їх сукупності, суд вважає справедливим стягнення аліментів на дитину в розмірі 2500,00 грн., щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до досягнення старшою дитиною повноліття.
У зв'язку з цим, аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 191 СК України з дня пред'явлення позову, тобто у даній справі з 19.02.2022 року.
Вимога позивача про стягнення аліментів не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого державою на дитину відповідного віку задоволення не підлягає, так як мінімальний розмір аліментів на одну дитину, встановлюється законом, а не судовим рішенням.
При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 459/2181/17.
На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 992,40 грн. судового збору на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180 - 183, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , аліменти на утримання синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, на кожну дитину, щомісяця, починаючи з 19.02.2022 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя