Справа № 152/341/22
3/152/170/22
іменем України
29 квітня 2022 року м. Шаргород
Справа №152/341/22
Провадження №№3/152/170/22
3/152/171/22
Суддя Шаргородського районного
суду Вінницької області - Славінська Н. Л.,
з участю особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Клекотина Шаргородського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, РНОКПП - НОМЕР_1 ,
- за ч.2 ст.187 КпАП України,
встановив:
ОСОБА_1 , згідно з протоколами про адміністративне правопорушення від 28.04.2022 року серії ВАБ №563053 та серії ВАБ №166818, обвинувачується у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КпАП України, - порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, а саме в тому, що 10.03.2022 року та 20.03.2022 року о 12 годині не з'явився для реєстрації до ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, чим порушив правила адміністративного нагляду, встановлені йому постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 09.04.2021 року, повторно протягом року.
Адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 надійшли до суду 29.04.2022 року та передані в провадження судді Славінської Н.Л. (а.с.17, 35).
Частиною 1 ст.276 КУпА встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративних правопорушень є м. Шаргород тепер Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці - Шаргородський район) Вінницької області.
Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Шаргородський район Вінницької області та утворено Жмеринський район.
Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.
ОСОБА_2 входить до територіальної юрисдикції Шаргородського районного суду, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.
Відтак, справи про адміністративне правопорушення підсудні Шаргородському районному суду.
Відповідно до ч.1 ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вказані протоколи про адмінправопорушення, вчинені ОСОБА_1 , надійшли до Шаргородського районного суду та розглядаються одночасно, тому матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження, відносно чого не заперечує особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 .
В суді ОСОБА_1 пояснив, що дійсно у березні 2022 року ним було порушено правила відбування адміністративного нагляду, встановленого судом 09.04.2021 року на строк один рік. Але строк встановленого адміністративного нагляду на час розгляду справи закінчився.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).
Відповідно до ст.256 КпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, об'єктом правопорушення, передбаченого ст.187 КпАП України, є суспільні відносини у сфері здійснення адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих осіб.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції. Суб'єкт адміністративного проступку - особливий (особа, яка знаходиться під адміністративним наглядом).
З протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КпАП України, вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що порушив вимоги постанови Шаргородського районного суду Вінницької області від 09.04.2021 року про встановлення адміністративного нагляду в частині явки двічі на місяць на реєстрацію до ВП №2 Жмеринського РВП.
Проте, до протоколів про адміністративне правопорушення не додано жодного процесуального документу, виданого ВП №2 Жмеринського РВП про явку ОСОБА_1 для реєстрації двічі на місяць, зокрема, 10 або 20 числа місяця.
Крім того, до матеріалів справ не додано жодного процесуального документу, що підтверджує повторне протягом року притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема, постанови суду про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.187 КпАП України.
Виходячи з наведеного, вважаю, що в протоколах про адміністративні правопорушення не доведено винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КпАП України.
За вимогами ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.2 ст.187 КУпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи вимоги до доказів та доказування, встановлені у ст.251 КУпАП суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставлених у винуватість органом поліції в діях ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КУпАП.
Пунктом 1 частини 1 ст.247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, суд враховує вимоги ч.1 ст.284 КУпАП, відповідно до якої за наслідками розгляду по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Отже, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, допитавши ОСОБА_1 , вважаю, що справу по обвинуваченню останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КУпАП, слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.7 ч.1 ст.247, ст.ст.38, 283, 284, 294 КпАП України,
постановив:
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КУпАП, - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.
Копію постанови вручити ОСОБА_1 та надіслати у ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області - для відома.
Суддя: