Іменем України
29 квітня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/1319/21
Господарський суд Чернігівської області у складі: судді Федоренко Ю.В.,
розглянувши справу №927/1319/21, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Новатор Плант”, вул. Івана Мазепи, 53, офіс 1, м. Чернігів, 14017
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур», вул. Савчука, 7 а, кв.99, м. Чернігів, 14038
про стягнення 25647 грн
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Новатор Плант”, звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу3 товару №52-06-20 від 24.06.2020 в сумі 17820 грн, штрафу в розмірі 30% від вартості неоплаченого товару в сумі 5346 грн.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов та відповіді на позов.
Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 1400053803573
Ухвала про відкриття провадження у справі направлена на поштову адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві - м. Чернігів, вул. Савчука, 7 а, кв.99, повернута до суду з довідкою листоноші: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Судом перевірено місце реєстрації відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отримано безкоштовний запит яким підтверджується місцезнаходження відповідача: м. Чернігів, вул. Савчука, 7 а, кв.99.
Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ч.1 ст.93 ЦК України).
Відповідно до ч.4 ст.89 ЦК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 242 ГПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 28.12.2021 направлялась відповідачу на адресу зареєстрованого місцезнаходження і повернулись суду з відміткою відділення поштового зв'язку “адресат відсутній за вказаною адресою”, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та встановлення їм строку для подання відзиву.
Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.
За приписами ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст.248 ГПК України).
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02. 2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02. 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” № 133/2022 від 14.03.2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” № 259/2022 від 18.04.2022 року, затвердженого Законом № 2212-IX від 21.04.2022}, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 22.03.2022 №12/0/9-22, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема і Господарського суду Чернігівської області.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ураховуючи наявність належних умов для здійснення правосуддя Господарським судом Сумської області, Господарським судом Чернігівської області, відновлено територіальну підсудність цих судів із 25.04.2022.
Враховуючи наведене вище, розгляд справи здійснено у межах розумного строку.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу товару № 52-06-20 від 24.06.2020.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов'язань Відповідача по суті спору, наявність факту прострочення грошових зобов'язань відповідача, доведеність суми боргу та наявність правових підстав для застосування до Відповідача наслідків порушення грошових зобов'язань по суті спору.
24.06.2020 між сторонами укладено договір купівлі-продажу товару №52-06-20 (далі за текстом - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується передати у власність покупця мікродобрива «Силач», «Новатор» та регулятор росту рослин «Лідер Пульс», а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах Договору.
Ціна товару та його загальна вартість погоджується сторонами та вказується у відповідних специфікаціях. (п.3.1 Договору).
Оплата товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Умова та термін оплати за кожну партію товару встановлюється сторонами у відповідних додатках (п.4.1, 4.3 Договору).
Договір підписано представниками сторін підписи яких скріплені відбитками печаток позивача та відповідача.
Сторонами укладено додатки до Договору:
-специфікація №1 від 24.06.2020 на товар - силач цинковий в кількості 100 л, на загальну суму 9900 грн, місце поставки: м. Чернігів, вул. Савчука, 7 а, кв.99, оплата товару за даною специфікацією здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку або поставки товару;
- специфікація №2 від 01.07.2020 на товар - силач цинковий в кількості 80 л, на загальну суму 7920 грн, місце поставки: м. Чернігів, вул. Савчука, 7 а, кв.99, оплата товару за даною специфікацією здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку або поставки товару.
За видатковою накладною №107 від 24.06.2020 позивач передав відповідачу силач цинковий у кількості 100 л на загальну суму 9900 грн, а за видатковою накладною №115 від 01.07.2020 силач цинковий у кількості 80 л на загальну суму 7920. Отримання товару підтверджується підписами представника відповідача, які скріплено відбитками печатки відповідача. У видаткових накладних зазначено, що передача товару відбулась за договором №52-06-20 від 24.06.2020.
Як зазначає позивач, станом на день звернення до суду відповідачем не сплачено суму заборгованості в розмірі 17820 грн.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 5346 грн 30 % штрафу від вартості неоплаченого товару.
Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з невиконанням умов договорів відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (ч.1 ст.193 ГК України).
За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
У відповідності до ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Позивачем виконано умови Договору та здійснено поставку Товару на загальну суму 17820 грн, що підтверджується видатковими накладними №107 від 24.06.2020, №115 від 01.07.2020.
Строки оплати вартості Товару визначено сторонами у Специфікаціях №1 та №2 - протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку або поставки товару.
За таких умов відповідач зобов'язаний був оплатити повар за видатковою накладною №107 від 24.06.2020 до 30.06.2020, а за видатковою накладною №115 від 01.07.2020 - до 07.07.2020.
Станом на день винесення рішення судом заборгованість відповідача перед позивачем склала 17820 грн. Доказів про відсутність боргу відповідач не надав. За таких обставин вимоги по стягненню боргу підлягають задоволенню.
Пунктом 7.3 Договору сторони узгодили, що за затримку оплати товару більше ніж на 7 календарних днів покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 30% від суми несплаченого боргу.
Вартість неоплаченого товару складає 17820 грн, сума штрафу в розмірі 30% від вартості неоплаченого товару складає 5346 грн.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр впровадження інноваційних технологій «Цвіт» підлягають задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17820 грн боргу та 5346 грн штрафу.
Розподіл судових витрат.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2 481,00 грн.
Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цензур», вул. Савчука, 7 а, кв.99, м. Чернігів, 14038, код ЄДРПОУ 39371362, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Новатор Плант”, вул. Івана Мазепи, 53, офіс 1, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 41866298, 17 820 грн боргу, 5 346 грн штрафу та 2 481,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Ю.В.Федоренко