м.Чернівці
21 квітня 2022 року Справа № 926/4806/21
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю секретаря судового засідання Герман Я.І. розглянувши справу №926/4806/21
За позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, буд. 23 - А)
До Комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" (58020, м.Чернівці, вул. Калинівська, буд. 13- А)
Про відшкодування шкоди в сумі 121350,13 грн заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства
За участю представників:
Від позивача: Книговський В.О. - представник (витяг з ЄДРПОУ)
Від відповідача: Ткач Ф.Г. - адвокат (свідоцтво серії ЧЦ №000062 від 29.01.16р.)
СУТЬ СПОРУ: Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась з позовом до Комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" про відшкодування шкоди в сумі 121350,13 грн заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 01.04.2021 року по 07.04.2021 року Державною екологічною інспекцію Карпатського округу проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Під час перевірки встановлені порушення Комунальним підприємством "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" вимог ст.ст. 17, 33 Закону України "Про відходи", ст. 35 Закону України "Про охорону земель", у зв'язку з чим позивачем розраховано шкоду заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 121350,13 грн.
26.11.2021 року відділом документального та інформаційного забезпечення зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№4806.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.
Ухвалою суду від 29.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 22.12.2021 року.
20.12.2021 року уповноваженим представником відповідача через відділ документального та інформаційного забезпечення подано відзив на позовну заяву (вх.№5239), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідач вважає, що твердження позивача щодо наявності вини КП "МКП "Калинівський ринок" у діях щодо забруднення відходами земельних ділянок за кадастровими номерами 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013, є помилковим, оскільки Державною екологічною інспекцією Карпатського округу виявлено безхазяйні відходи, про які 07.04.2021 року КП 'МТК "Калинівський ринок" згідно з нормами Закону України "Про відходи" та у відповідності до п.п. 3 та 5 Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, повідомив Чернівецьку міську раду, а тому відповідно до ст. 9 Закону України "Про відходи" не підтверджено та не доведено, що виявлені службовою особою позивача відходи належать КП "МКП "Калинівський ринок".
Окрім того, продовжує відповідач, виходячи з аналізу змісту акту відбору проб та протоколу вимірювання показників складу та властивостей грунтів під час відбору проб зазначені вимоги, на які посилається позивач дотримані не були, зокрема:
- позивачем в акті відбору проб ґрунтів зазначено невірно загальну площу земельних ділянок 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013, а саме зазначено 20 кв.м та. 10 кв.м. замість 8 491 кв.м. та 1 648 кв.м, відповідно, що ставить під сумнів те, що проби могли бути відібрані саме на цих земельних ділянках з чітко визначеною площею, визначеною на публічній кадастровій карті;
- позивачем не зазначено та не надано доказів, які би вказували точних координат площадок відбору проб на земельних ділянках, що ставить під сумнів ту обставину, що проби були відібрані саме на земельних ділянках 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013, на яких проводився забір проб;
- є сумнівними доводи та докази позивача про проведення відбору проб ґрунтів на глибині 0,2 м(20 см) та масою проби 1 кг за допомогою лише рулетки, свідоцтва про повірку та поліетиленового пакету, враховуючи також, що вказані земельні ділянки відповідача суцільно та кругом вкриті асфальто-бетонним покриттям та бруківкою;
- проби ґрунтів, вимірювання показників про склад та властивості яких нібито проводились Позивачем не містять жодних відомостей про нумерацію та реєстрацію, відомостей про ярлики із зазначенням місця та дати відбору проби, номера ґрунтового розрізу, ґрунтової різниці, горизонту та глибини взяття проби, прізвища дослідника тощо;
- відсутні відомості та не підтверджено доказами, що проби ґрунтів були поміщені в поліетиленові пакети, які складаються із хімічно нейтрального матеріалу;
- проби ґрунтів, вимірювання показників про склад та властивості яких нібито проводились Позивачем та в яких було виявлено перевищення показників хлоридів та свинцем, які є леткими хімічними елементами, були упаковані в поліетиленові пакети, а не в скляні банки з притертими пробками, які покриті парафіном або іншим захисним матеріалом;
- аналіз проб був проведений з порушенням строків для проведення такого аналізу, а саме проведений лише на 14.04.2021 р, поза межами дводенного строку;
- аналіз проб проводив безпосередньо структурний підрозділ позивача, що виключає неупередженість про приведенні такого аналізу.
- відсутні докази того, що відходи, виявлені позивачем, належать саме відповідачу, що підтверджено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2021 року по справі №727/3279/21.
Вказані порушення на думку відповідача спростовують доводи Державної екологічної інспекції Карпатського округу про доведеність наявності шкоди, яка також вказує на необґрунтованість заявленого позову.
22.12.2021 року представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання (вх.№5282), відповідно до якого останній просить суд долучити до матеріалів справи лист - повідомлення №3046 від 07.04.2021 року про факт виявлення відходів власник яких невідомий №3046 від 07.04.2021 року.
Ухвалою суду від 22.12.2021 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №926/4806/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.01.2022 року, про що сторони повідомлені під розписку у судовому засіданні.
10.01.2022 року позивачем через відділ документального та інформаційного забезпечення подано відповідь на відзив (вх.№80), відповідно до якої останній вважає викладені у відзиві доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими.
Ухвалою суду від 13.01.2022 року підготовче засідання відкладено на 19.01.2022 року.
19.01.2022 року відповідачем через відділ документального та інформаційного забезпечення подано заперечення на відповідь позивача (вх.№219) з контраргументами проти доводів позивача. Також подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи (вх.№220).
В підготовчому засіданні, 19.01.2022 року за усним клопотанням сторін оголошено перерву до 04.02.2022 року.
03.02.2022 року позивачем через відділ документального та інформаційного забезпечення подано відповідь на заперечення відповідача (вх.№513), а також подано клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю уповноваженого представника (вх.№524).
04.02.2022 року відповідач через відділ документального та інформаційного забезпечення подав до суду клопотання про призначення інженерно - екологічної експертизи (вх.№533).
17.02.2022 року уповноважений представник позивача через відділ документального та інформаційного забезпечення подав до суду заперечення на клопотання про призначення інженерно - екологічної експертизи (вх.№803).
Ухвалою суду від 18.02.2022 року строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 25.02.2022 року.
Ухвалою суду від 24.02.2022 року виправлено допущену в ухвалі суду Чернівецької області від 18.02.2022 року описку, а саме: замість - 25 лютого 2022 року 10 година 00 хвилин, вказати - 14 березня 2022 року 10 година 20 хвилин.
02.03.2022 року на адресу суду від уповноваженого представника позивача надійшло клопотання (вх.№978) відповідно до якого останній просить суд долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: копію Національного стандарту ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 (ГОСТ 17.4.3.01-2017, IDT) "Охорона довкілля. Якість грунту. Загальні вимоги до відбирання проб", копію направлення №141 від 29.03.2021 року на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів КП "МТК "Калинівський ринок".
Ухвалою суду від 14.03.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання КП "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" про призначення інженерно - екологічної експертизи по справі №926/4806/21. Цією ж ухвалою, у зв'язку із відсутністю представника відповідача та з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", а також з урахуванням указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" підготовче засідання відкладено на 28.03.2022 року.
23.03.2022 року на електронну адресу суду від уповноваженого представника відповідача надійшло клопотання (вх.№1150) відповідно до якого останній просить суд долучити до матеріалів справи копію листа позивача №1574/4.4/16-22 від 15.02.2022 року.
Ухвалою суду від 18.03.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2022 року.
Заслухавши в судовому засіданні, 11.04.2022 року вступне слово позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд перейшов до дослідження доказів в порядку статей 209-210 ГПК України.
Присутні у судовому засіданні, 11.04.2022 року уповноважені представники сторін не заперечували проти оголошення перерви у судовому засіданні до 21.04.2022 року.
В судовому засіданні, 21.04.2022 року, після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши уповноважених представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-
Державною екологічною інспекцією Карпатського округу з 01.04.2021 року по 07.04.2021 року на підставі наказу №153 від 29.03.2021 року здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони навколишнього природного середовища Комунальним підприємством "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок", що знаходиться за адресою: , м.Чернівці, вул. Калинівська, буд. 13- А. За результатами перевірки встановлено порушення вимог ст.ст. 17, 33 Закону України "Про відходи", ст. 35 Закону України "Про охорону земель" (а.с.13-15).
На підставі проведеної перевірки складено акт №62/03 від 07.04.2021 року, яким встановлено, що під час здійснення спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання комунальним підприємством "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів виявлено 01.04.2021 року факт зберігання (розміщення) в невідведеному для цього місці (несанкціонованому) відходів комунальних (міських) змішаних разом з глиною та залишками снігу на земельних ділянках з кадастровими номерами 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013, які знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А (а.с.16 - 36).
Під час проведення перевірки, 01.04.2021 для визначення якісного складу та властивостей грунтів, відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Карпатського округу було відібрані проби ґрунтів на даних земельних ділянках, на предмет можливого забруднення земель внаслідок несанкціонованого зберігання (розміщення) відходів комунальних (міських) змішаних на відкритому ґрунті, про що складено акт №1-04-03 від 01.04.2021 року (а.с.37).
Зазначений акт відбору проб ґрунтів підписаний уповноваженим представником До Комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок".
На підставі відбору проб ґрунтів здійснено вимірювання складу та властивостей ґрунтів, про що складено протокол № 14-04-03 від 14.04.2021 року (а.с.38 - 39).
Показники вимірювання складу ґрунтів, згідно даного протоколу, свідчать про перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин в ґрунті відносно контрольного вмісту речовини, тобто встановлено факт забруднення земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:70:001:0002 хлоридами (203,85 мг/кг при фоновому показнику 106,36), свинцем (80,99 мг/кг при фоновому показнику 5,95) та земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:70:001:0013 свинцем (56,48 мг/кг при фоновому показнику 5,95).
Акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок, та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства.
Після визначення рівня забруднення земельних ділянок на основі проведених лабораторних досліджень, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища проведено розрахунок завданих збитків на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997 року, у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №241 від 04.11.2020 року (надалі - Методика) визначено, що:
- внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:70:001:0002 на площі 20 м.кв. хлоридами завдано шкоду в сумі 14476,65 грн (РШ=А*ГОЗ*ПД*КЗ*КН*КЕГ), свинцем завдано шкоду в сумі 77208,80 грн (РШ=А*ГОЗ*ПД*КЗ*КН*КЕГ), загальний розмір завданої хлоридами та свинцем становить 84447,13 грн (РШ.ЗАГ=РШ.МАКС+0,5* (РШ1+РШ2+…+РШп).
- внаслідок забруднення земельних ділянок з кадастровим номером 7310136900:70:001:0013 на площі 10 м.кв. свинцем завдано шкоду в сумі 36903,00 грн(РШ=А*ГОЗ*ПД*КЗ*КН*КЕГ).
Вимірювання здійснено за допомогою повіреної рулетки, про що свідчить свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки №715 від 27.07.2020 року та є чинним до 27.07.2021 року.
Згідно сформованого 19.05.2021 року головним спеціалістом Максимюком А.В. витягом №639 з технічної документації на нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:70:001:0002 встановлено, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13А, входить до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки - 03.07, площа земельної ділянки - 1648 м2 , середня базова вартість земель населеного пункту - 195,97 грн/кв., номер економіко - планувальної зони - 93, коефіцієнт Км2 - 1,00, локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: 0,95; 0,95; 0,95; 0,95; 0.95; 1,07, сукупний коефіцієнт КмЗ: 0,8279, Коефіцієнт Кф: 2,50, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 2,3794, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 1590501 грн (а.с.40).
Згідно сформованого 19.05.2021 року головним спеціалістом Максимюком А.В. витягом №640 з технічної документації на нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:70:001:0013 встановлено, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13А входить до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки - 03.07, площа земельної ділянки - 8 491м2, середня (базова) вартість земель населеного пункту, грн/кв. м - 195,97, номер економіко - планувальної зони - 92, коефіцієнт Км2- 1,58, локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: 1,10;0,95;0,95;0,95;0,95;0,95; 1,10; 1,07, сукупний коефіцієнт КмЗ - 1,0018, коефіцієнт Кф - 2,50, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 2,3794, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 15667169 грн (а.с.41).
На підставі розрахунків, проведених Державною екологічною інспекцією Карпатського округу за Методикою, вирахувано розмір заподіяних відповідачем державі збитків шляхом забруднення, на підставі якої визначено основну суму в розмірі 121350,13 грн, яку позивач просить відшкодувати (а.с. 42 - 43).
З метою досудового врегулювання спору, 07.07.2021 року Державною екологічною інспекцією Карпатського округу підставі ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 222 Господарського кодексу України, надіслано КП "МТК "Калинівський ринок" письмову претензію №03.3-05/2807 від 07.07.2021 року із пропозицією у місячний строк з дня одержання претензії відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 121350,13 грн (а.с. 44 - 46).
У відповідь на претензію, відповідач, 06.06.2021 року надіслав на адресу контролюючого органу заперечення №739, згідно якого зазначено, що розрахунки шкоди є необґрунтованими та не відповідають вимогам законодавства для визначення шкоди у зв'язку з забрудненням (а.с.48).
Як наслідок, шкода в розмірі 121350,13 грн відповідачем у визначений у претензії термін не була сплачена. Дії посадових осіб Державної екологічної інспекції Карпатського округу щодо складання акту перевірки, розрахунку розміру шкоди та пред'явлення претензії щодо добровільного відшкодування шкоди, відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувалися.
Відповідач проти доводів позивача заперечує, посилаючись на те, що ним невірно зазначено загальну площу земельних ділянок, не вказано точні координати відбору проб, не зазначено як саме проводився відбір, сам аналіз проведений з порушенням строків, а також представники позивача є неупередженими при такому відборі, а також, що ці відходи належать саме відповідачу, посилаючись на те, що дана обставина не доведена про що свідчить Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2021 року по справі №727/3279/21.
Отже, у відповідності до вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Варто зауважити, що матеріали справи містять докази того, що директором КП "МТК" Калинівський ринок" Герасимчуком В.А. оскаржувався протокол про адміністративне правопорушення, в якому відображено узагальнене посилання на порушення вимог поводження з побутовими відходами під час їх зберігання (розміщення) у несанкціонованих місцях на певних земельних ділянках та зроблена вказівка на порушення вимог статті 17 Закону України "Про відходи", проте не зазначено, які саме виявлені відходи, в яких місцях та ким вони мають санкціонуватися, а також не вказано, яку саме вимогу зі всіх перелічених у даній статті закону вимог (пунктів) було порушено, що на думку скаржника є недотримання вимог статті 256 КУпАП та пункту 2.4. Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №264 від 05.07.2004 року, щодо викладення в змісті протоколу суті вчиненого правопорушення.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2021 року по справі №727/3279/21 задоволено апеляційну скаргу Герасимчука В.А., скасовано постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу Державної екологічної інспекції Карпатського округу Продана О.С. від 02.04.2021 року №000452 про накладення адміністративного стягнення. Справу про адміністративне правопорушення передбачене статтею 82 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрито.
Слід зауважити, що недоведеність вини з боку саме виконавчого директора КП "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" Герасимчука В.А. не спростовує самого факту засмічення та забруднення землі на території підприємства, виявленого під час проведення перевірки.
Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав стягнення 121350,13 грн з Комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а саме: забруднення земельних ділянок за кадастровими номерами 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013, які належать на праві постійного користування відповідача та використовується для обслуговування ринку.
Отже, твердження відповідача про застосування преюдиційного факту, не є обставиною, яка обґрунтовано повинна бути врахована господарським судом при вирішенні даної справи.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Згідно з положеннями статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Приписами ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам; забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів. На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Згідно зі статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавана шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
При цьому, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Щодо тверджень відповідача, що позивачем в акті відбору проб ґрунтів зазначено невірно загальну площу земельних ділянок 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013, а саме зазначено 20 кв.м та. 10 кв.м. замість 8 491 кв.м. та 1 648 кв.м.
Судом встановлено, що відбір проб ґрунту проводився спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Карпатського округу згідно ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2017 року "Охорона довкілля. Якість грунту. Загальні вимоги до відбирання проб" прийнятого, як національний стандарт методом підтвердження за позначенням, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково - дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" №65 від 19.03.2019 року, про що зазначено в акті відбору проб грунту №01-04-03 від 01.04.2021. Відбір проб грунтів на земельних ділянках з кадастровими номерами 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013 проводився у присутності представника КП "МТК "Калинівський ринок", та акт відбору проб грунтів був ним підписаний, про що свідчить відмітка в акті. Окрім того, в акті зазначено місце відбору, прив'язка до місцевості, площа земельної ділянки на якій проводився відбір проб грунту, вид проби, глибина відбору та маса проби. Місця відбору проб грунту зазначені в акті складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) №62/03 від 07.04.2021 року. В акті відбору проб грунту №01-04-03 від 01.04.2021 року зазначено не загальні площі земельних ділянок з кадастровими номерами 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013, а лише площі цих земельних ділянок, на яких зберігалися відходи комунальні (міські) змішані.
За змістом частини 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Матеріали справи не містять доказів заперечення або зауваження до змісту акту складеного за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) №62/03 від 07.04.2021 року та у акті відбору проб грунтів.
Щодо тверджень відповідача стосовно відсутності доказів, які би вказували точні координати площадок відбору проб на земельних ділянках 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013, щодо твердження сумнівності доказів проведення відбору проб ґрунтів на глибині 0,2 м (20 см) та масою проби 1 кг за допомогою лише рулетки, свідоцтва про повірку та поліетиленового пакету, враховуючи, що вказані земельні ділянки відповідача суцільно та кругом вкриті асфальто-бетонним покриттям та бруківкою, щодо відсутності відомостей про нумерацію та реєстрацію, відомостей про ярлики із зазначенням місця та дати відбору проби, номера ґрунтового розрізу, ґрунтової різниці, горизонту та глибини взяття проби, прізвища дослідника, відсутності відомостей того, що проби ґрунтів були поміщені в поліетиленові пакети, які складаються із хімічно нейтрального матеріалу, відсутні докази вимірювання показників про склад перевищення показників хлоридів та свинцем, які є леткими хімічними елементами, і були упаковані в поліетиленові пакети, а не в скляні банки з притертими пробками, які покриті парафіном або іншим захисним матеріалом, суд зазначає наступне.
Відбір проб проводився на однорідній ґрунтовій поверхні для визначення вмісту хімічних речовин шляхом відбору однієї об'єднаної проби, що відповідає п.5.1 ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2017 "Охорона довкілля. Якість грунту. Загальні вимоги до відбирання проб". Слід відмітити, що відбір за координатною сіткою являє собою модель відбору через певні (задані) інтервали, що і було зроблено спеціалістом Інспекції під час відбору проб.
В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що спеціалістом Інспекції було відібрано об'єднану пробу, про що зазначено в акті відбору проб грунту №01-04-03 від 01.04.2021 року, яка складається з п'яти точкових проб, а саме чотири точки відібрані по кутах візуально забрудненої ділянки та одна у центрі, що в свою чергу спростовує твердження, наведені представником відповідача щодо недотримання вимог ГОСТу.
Судом встановлено, що відібрані проби грунту були упаковані в поліетиленові пакети, що зазначено в акті відбору. Усі проби грунту були пронумеровані із зазначенням місця та дати відбору та прізвища особи, що здійснювала відбір, що відповідає вище зазначеному ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2017 "Охорона довкілля. Якість грунту. Загальні вимоги до відбирання проб". Відібрані проби грунту в той же день були доставлені до місця проведення вимірювань та внесені в журнал Реєстрації проб. Слід зазначити, що журнали реєстрації проб грунту та їх результатів відносяться до внутрішньої документації відділу і заповнюється в приміщенні відділу інструментально-лабораторного контролю.
ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2017 використовується для визначення загального переліку визначувальних речовин. Поряд з цим, показники, що підлягали вимірюванню, та були зазначені в акті відбору проб згідно методик виконання вимірювань MBB №081/12-0787-11, №081/12-0822- 12 , затверджених наказами Держекоінспекції України №4 від 12.01.2012 та №2 від 04.01.2013 (копії методик), проведення вимірювань не обмежуються у терміні двох діб, оскільки для проведення вимірювань відбувається пробопідготовка грунту: висушування до повітряно-сухого стану, розтирання у ступці, просівання через сито, витяжка з грунту та проведення аналізу на визначений показник.
Згадані MBB які використовувалися під час проведення вимірювань, зазначені в матеріалах Уповноваження відділу інструментально-лабораторного контролю, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №28 від 22.01.2021 року «Про уповноваження на проведення вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища» (копія наказу додається), та визначені ним також для використання під час проведення вимірювань відділом інструментально- лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Карпатського округу.
Леткі хімічні речовини - це речовини, які мають здатність швидко випаровуватись, та до яких належать аміак, сірководень, двоокис вуглецю та ненасичені вуглеводні та інші.
В пробах грунту визначалася концентрація вмісту показників (Амоній, Нітрати, Фосфор, Хлориди, Важкі метали), які не відносяться до летких хімічних речовин і не підлягають в подальшому консервації в скляні банки з притертими пробками відповідно Методик виконання вимірювань вмісту забруднюючих речовин. У відібраних пробах проводився аналіз на вміст хіміко-аналітичного складу, а не на вміст фізичних властивостей грунту (питома маса, об'ємна вага, пористість).
Таким чином, спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу було дотримано всі встановлені нормативно - правовими документами вимоги під час здійснення відбору проб грунту та проведення їх аналізу.
Матеріали справи не містять доказів заперечення або зауваження до змісту акту складеного за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) №62/03 від 07.04.2021 року та у акті відбору проб грунтів.
Щодо твердження відповідача, що аналіз проб був проведений з порушенням строків для проведення такого аналізу, а саме проведений лише на 14.04.2021 р, поза межами дводенного строку судом встановлено наступне.
Матеріалами справи встановлено, що спеціалістами Інспекції не проводилось біологічне обстеження та встановлення наявності метаболізуючих хімічних речовин в пробі грунту, а проводився хіміко - аналітичне дослідження грунту на вміст забруднюючих речовин, тому проведення таких вимірювань відбувається пробопідготовка грунту - висушування до повітряно - сухого стану, розтирання у ступці, просівання через сито, витяжка з грунту та проведення аналізу на визначений показник та їх обрахунки, що в свою чергу потребує певних затрат часу.
Щодо посилання відповідача на те, що аналіз проб проводив безпосередньо структурний підрозділ позивача, що на його думку виключає неупередженість про приведенні такого аналізу.
Слід відмітити, що відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції карпатського округу уповноважений на право виконання вимірювань згідно наказу Державної екологічної інспекції України №28 від 22.01.2021 року "Про уповноваження на проведення вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища.
Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв'язок між ними. Суд враховує, що вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена та підтверджується наявними у справі доказами у сукупності.
Юридичні особи несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства за засмічення сільськогосподарських угідь та інших земель побутовими та іншими відходами (п.в ч. 1 ст.211Земельного кодексу України ).
Шкода, заподіяна юридичними особами внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі ( ст. 56 Закону України Про охорону земель).
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні відходів підлягає компенсації в повному обсязі (ч.2 ст. 68 , ч.1 ст.69 " охорону навколишнього природного середовища")
Псування земель - забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, засмічення побутовими та іншими відходами (абз.14 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").
Забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості (абз.12 ч.2 ст. 1 Закону України "Про охорону земель")
Підприємства, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення ( ч.2 ст. 46 Закону України "Про охорону земель").
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини (ч.3 ст. 46 Закону України "Про охорону земель").
Суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для утилізації відходів, їх знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей ( ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища")
Отже, забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров'я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність. Подібні за змістом висновки щодо відшкодування шкоди та складу господарського правопорушення у природоохоронній сфері викладені у постановах Верховного Суду від 25.10.2018 року по справі № 905/31/17, від 22.11.2018 року по справі №922/3507/16.
Відповідно до положень природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини.
Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від №171 27.10.1997 року затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).
Під час вирішення відповідних спорів суд надає оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням та забрудненням земельної ділянки, встановлює чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально.
Викидання сміття у місцях, спеціально не пристосованих для цієї мети, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, у ст. 42 ЗУ "Про відходи" зазначено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків. Однозначно, що викидання сміття у невстановленому для цього місці призводить до забруднення довкілля.
У випадку ж, якщо несанкціоноване розміщення відходів призвело до забруднення землі, то особа, винна у вчиненні таких дій підлягає адміністративній відповідальності за ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП). Ця норма закону зазначає, що псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення виробничими та іншими відходами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 1360 грн.) і на посадових осіб, громадян суб'єктів підприємницької діяльності від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).
Окрема відповідальність встановлена за засмічення лісів та тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 грн. до 850 грн.) і на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).
Цивільна відповідальність, яка настає незалежно від притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, полягає у обов'язку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи. Ця шкода може бути заподіяна і здоров'ю людини, і навколишньому середовищу.
Зазвичай, власник відходів, що розміщені на несанкціонованих сміттєзвалищах, є невідомий, тому такі відходи вважаються безхазяйними. У такому разі, відповідальність за безпечне поводження з відходами та ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ на своїй території покладається на органи місцевого самоврядування. Крім того, до повноважень місцевих державних адміністрацій також належить забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів, у разі, якщо вони знаходяться за межами населеного пункту.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відходи" розроблено Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів (затверджений постановою КМУ від 03.08.1998 № 1217 (далі - Порядок № 1217).
Так, Порядок №1217 передбачає, що власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов'язані у п'ятиденний термін повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Такі відходи повинні братися на облік.
Підставами для визначення відходів безхазяйними та їх обліку можуть бути:
- повідомлення власників або користувачів земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи;
- звернення (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації;
- результати інспекційних перевірок Державної екологічної інспекції України та Держпродспоживслужби України.
У разі отримання такого звернення, обласні держадміністрації та органи місцевого самоврядування зобов'язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вжити заходів для визначення власників відходів. У разі потреби для визначення власників відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти і експерти.
Відповідно до статей 20, 21 Закону України "Про відходи" обов'язки щодо забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів, здійснення контролю за діяльністю об'єктів поводження з відходами, складання й ведення реєстру об'єктів утворення відходів та видача дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами покладено на районні та обласні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що земельні ділянки за кадастровими номерами 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013 згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7302255652017 від 21.10.2017 року та про земельну ділянку НВ-7300929912015 від 12.05.2015 року є землями комунальної власності, які використовуються підприємством для організації та обслуговування ринку на праві постійного користування земельною ділянкою.
Отже, земельні ділянки на яких посадовими особами Державної екологічної інспекції Карпатського округу було виявлено несанкціоноване розміщення відходів, належать на праві постійного користування земельною ділянкою КП "МТК" Калинівський ринок" та використовуються підприємством для обслуговування ринку, а отже твердження, що дані відходи є безхазяйними є хибним та необґрунтованим.
Повідомлення (заява, скарга) зацікавлених осіб до Державної екологічної інспекції з вимогою провести перевірку додержання вимог законодавства про поводження з відходами є підставою для проведення органом державної влади такої перевірки, оформлення акту перевірки, встановлення факту забруднення (засмічення) земель, здійснення розрахунку збитків, складання протоколу про адміністративне правопорушення тощо.
В свою чергу, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Здійснення державного нагляду (контролю) щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, регулюється Законом України №877-V від 05.04.2007 року "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закону України №877-V), постановою КМУ №275від 19.04.2017 року, якою затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України.
Абзацами 2 і 3 статті 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
У частинах 6, 7 статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб'єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону №877-V, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Тобто, відповідно до вимог вищевказаних норм Закону, посадова особа повинна пред'явити і надати копію цього посвідчення (направлення) керівнику суб'єкта господарювання - юридичній особі. Разом з цим, Закон не містить обов'язкової вимоги вручення такого посвідчення (направлення) керівнику суб'єкта господарювання під підпис.
Таким чином, з приписів цього Закону вбачається, що суб'єкт господарювання повинен бути ознайомлений з посвідченням (направленням). Непред'явлення посвідчення (направлення) на перевірку, надає суб'єкту господарювання можливість захищати своїх права шляхом не допуску посадових осіб для здійснення цієї перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що жодних заперечень стосовно проведення планової перевірки відповідачем не було заявлено.
Акт перевірки та акт обстеження засмічення, а також дії по проведенню перевірки, у разі допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, не породжують правових наслідків для суб'єкта господарювання, оскільки акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року по справі № 826/4278/14 та від 20.02.2018 року по справі № 803/1130/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.12.2018 року по справі № 810/6689/14.
У пунктах 3, 4 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року №171, визначено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Отже, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 4.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Згідно з п. 4.6 Методики розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1): Р Ш = А * ГОЗ * П Д * КЗ * К Н * КЕГ, де
РШ - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./кв.м.;
ПД - площа забрудненої земельної ділянки, м2;
КЗ - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;
КН - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;
КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
Пунктом 4.7. Методики визначено, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг.
Відповідно до п. 8.4.2 Методики, якщо вміст (масова частка) забруднюючої речовини (або показник вимірювань) встановлювався за результатами інструментально-лабораторного контролю, Кз визначається за формулою (4): Кз = Кр x Кгп, де Кр - коефіцієнт рівня забруднення, значення якого визначається за додатком 11; Кгп - поправний коефіцієнт на глибину просочування забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 12.
Коефіцієнт рівня забруднення Кр приймається відповідно до рівня забруднення ґрунту згідно з додатком 11. Рівень забруднення ґрунту встановлюється за величиною відношення вмісту (масової частки) забруднюючої речовини у ґрунті Сзр до гранично допустимої (орієнтовно допустимої) концентрації речовини у ґрунті Сгдк (одк).
За відсутності гранично допустимої (орієнтовно допустимої) концентрації речовини у ґрунті рівень забруднення ґрунту встановлюють за величиною відношення вмісту (масової частки) забруднюючої речовини у ґрунті Сзр до контрольного вмісту цієї речовини у ґрунті Ск.
При встановленні рівня забруднення ґрунту значення похибок вимірювань не враховується.
Поправний коефіцієнт на глибину просочування забруднюючої речовини Кгп визначається за глибиною просочування згідно з додатком 12.
Для визначення поправного коефіцієнту на глибину просочування забруднюючої речовини, у разі відбору проб ґрунтів пошарово на різних глибинах, застосовується сума поправних коефіцієнтів на глибину просочування за пошарового відбирання проб, в яких зафіксоване перевищення гранично допустимих (орієнтовно допустимих) концентрацій або контрольного вмісту речовин. Коефіцієнт рівня забруднення Кр при цьому обирається максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної глибини відбору коефіцієнтів рівня забруднення.
Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб'єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою (5) (п. 4.11 Методики):
Р ш.заг = Р ш.макс + 0.5 х (Рші + Рш2 + Ршп), (5), де:
Р ш.заг - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн;
Р ш.макс - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн;
Рш1, Рш2 та Ршп - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.
Вимірювання здійснено за допомогою повіреної рулетки, про що свідчить свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки №715 від 27.07.2020 року та є чинним до 27.07.2021 року.
Частиною 1 статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Крім того, згідно ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, солонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Частиною 2 ст.46 Закону України "Про охорону земель" закріплено, що на підприємства, установи, організації, а також громадян, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, покладено обов'язок забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Згідно з приписами ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Пунктом "е" ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також встановлено, що економічними заходами забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до положень природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Проаналізувавши вищевказані положення у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що факт засмічення земельної ділянки виробничими відходами є самостійною підставою для відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов'язаної з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачені статтею 1166 ЦК України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною є будь-яка поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав або інтересів іншої особи, внаслідок якої завдано шкоду, б) наявність шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових або немайнових благ, що охороняються законом, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань. При цьому, необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутності вини у заподіянні шкоди.
Також відповідачем не оскаржувались дії позивача по складанню акту обстеження, акту відбору проб грунтів, протоколу вимірювань показників складу та властивостей грунтів не заперечувався факт наявності відходів.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги спростовані не були.
Станом день розгляду даної справи перерахування відповідачем шкоди у розмірі 121350,13 грн матеріали справи не містять.
Статтею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Відповідно до статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов висновку, що позовна заява Державної екологічної інспекції Карпатського округу є обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв'язок між ними. Суд враховує, що вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена та підтверджується наявними у справі доказами у сукупності.
У відповідності до вимог статті 129 ГПК України витрати з сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 194, 219, 222, 232, 233, 238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано - Франківськ, вул. Академіка Сахарова, буд. 23-А) до Комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" (58020, м.Чернівці, вул. Калинівська, буд. 13- А, код 22849693) про відшкодування шкоди в сумі 121350,13 грн заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" (58020, м.Чернівці, вул. Калинівська, буд. 13- А, код 22849693) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23 - А, код 42702233) шкоду в сумі 121350,13 грн (сто двадцять одна тисяча триста п'ятдесят гривень тринадцять копійок) на рахунок з обліку доходів по Чернівецькій області "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності": р/р иА518999980333119331000024405, отримувач - отримувач - Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, код класифікації доходів бюджету - 24062100, які перерахувати одержувачам коштів:
- 50 відсотків до спеціального фонду бюджету місцевого самоврядування Чернівецької ТГ в сумі 60675,06 грн.;
- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 24270,03 грн.;
- 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 36405,04 грн. 3.Стягнути з Комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" (58020, м.Чернівці, вул. Калинівська, буд. 13- А, код 22849693) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23 - А, код 42702233) судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повний текст складено та підписано 29.04.2022 року
Суддя С.М. Гушилик